Ухвала суду № 68474931, 22.08.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 185/7163/16-к

Номер провадження 11-кп/775/317/2017

Ухвала

Іменем України

22 серпня 2017 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого Яременка А.Ф.

суддів Савкової С.В.., Ковалюмнус Е.Л.

при секретарі Долі В.В.

за участю прокурора Павлової А.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисників Литвин А.О., Косенка С.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Куйбишевського районного суду м. Донецька від 3 березня 2014 року, яким ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Улан-Уде, Російської Федерації, , гр.-на України, з середньою освітою, розлученого, не працювавшого, судимого: 14.12. 2007 року за ст..ст. 185 ч.3, 289 ч.3, 198 ч.3, 357 ч.3 Кк України на 7років 3 місяці позбавлення волі, звільнився умовно-достроково 16.10. 2009 року на 1 рік 8 місяців 2 дні, що проживав в АДРЕСА_2

засуджено:

за ст.. 115 ч.2 п. 11 КК України на 14 років позбавлення волі;

за ст.. 263 ч.1 КК України на 3 роки позбавлення волі;

за ч.5 ст. 27, ст.. 358 ч.1 КК України на 1 рік обмеження волі;

за ст.. 358 ч.4 КК України на 1 рік обмеження волі;

У відповідності до ст.. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначене покарання в виді 14 років позбавлення волі;

На підставі ст.. 71 КК України за сукупністю вироків, часткове приєднане невідбуте покарання за вироком суду від 14.12. 2007 року остаточне покарання визначене в виді 15 років 6 місяців позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 12679,82 грн. процесуальних витрат.

Вирішене питання про речові докази.

За вироком суду 07 липня 2010 р приблизно о 12.00 год. ОСОБА_2, діючи умисно, будучі необізнаним про мотиви особи, матеріали стосовно якої органом досудового розслідування виділені в окреме провадження, та діючи на її замовлення; маючи при собі вогнепальну зброю - пістолет марки "ТТ" та боєприпаси до нього, а також підроблений паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_5 з переклеєною в ньому своєю фотографією, та мобільний телефон з сім-карткою мобільного оператора "Лайф" НОМЕР_3, що був спеціально призначений для зв'язку із особою, матеріали стосовно якої виділені органом досудового розслідування в окреме провадження, на автомобілі марки «БМВ Х5»; держномер НОМЕР_4, за допомогою знайомого особи, матеріали стосовно якої виділені органом досудового розслідування в окреме провадження, ОСОБА_6, не повідомляючи йому про свої наміри, прибув з м. Києва до м. Донецька та встановив точну адресу проживання ОСОБА_7, АДРЕСА_3.

Після чого, з метою умисного вбивства ОСОБА_7 за замовленням особи, матеріали стосовно якої виділені органом досудового розслідування в окреме провадження, бажаючи законспірувати свої дії, використав завідомо підроблений паспорт на ім'я громадянина ОСОБА_5 та за вказаним паспортом оселився 07 липня 2010 р. у готелі "Дружба" за адресою: Донецька область, м: Красноармійськ, вул. Свердлова, буд. 149, де в період підготовки до скоєння умисного вбивства ОСОБА_7 мешкав до 12 липня 2010 р.

ОСОБА_2, діючи умисно, усвідомлюючи можливість його викриття в інкримінованому злочині, з метою конспірації, намагаючись уникнути кримінальної відповідальності та покарання, в період часу з 21.30 год. 07 липня 2010 р. до 06.00 год. 08 липня 2010р., знаходячись у дворі будинку №22 по вул. Шахтобудівників м. Красноармійську Донецької області,, демонтував та забрав з автомобілю «Славута», червоного кольору державний номерний знак НОМЕР_1, закріпивши його на автомобілі марки «БМВ Х5» на якому він пересувався в період підготовки та скоєння злочину у м. Донецьку та Донецькій області.

У період з 07 по 12 липня 2010 року ОСОБА_2, з метою умисного вбивства ОСОБА_7, на замовлення особи, матеріали стосовно якої виділені органом досудового розслідування в окреме провадження, виїжджав з міста Красноармійськ в місто Донецьк, вистежуючи потерпілого ОСОБА_8, встановив візуальне спостереження за його будинком АДРЕСА_3. Для цього, в цілях конспірації й маскування шляхом зміни зовнішності,обвинувачений використовував перуку, яка була придбана при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах.

Виконавши всі підготовчі дії, які обвинувачений вважав необхідним для скоєння вбивства ОСОБА_7, 12 липня 2010 року приблизно об 11.40 год. ОСОБА_2, озброєний пістолетом «ТТ» та боєприпасами до нього, прибув до будинку № АДРЕСА_3 в Куйбишевському районі міста Донецька, та у той момент, коли ОСОБА_9, на належному йому автомобілі марки «KIA CERATO», держномер НОМЕР_5, виїхав з воріт свого дому, ОСОБА_2, діючи умисно, за замовленням особи, матеріали стосовно якої органом досудового розслідування виділені в окреме провадження, з метою протиправного заподіяння смерті ОСОБА_7, тобто його умисного вбивства на замовлення, знаходячись на відстані декількох метрів з правого боку від вказаного автомобіля, здійснив 4 постріли у ОСОБА_7, заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді вогнепального кульового сліпого порання голови, вхідні рани потиличної області справа, багатооскольчатих переломів кісток черепа, руйнування речовини головного мозку і лівого очного яблука з пошкодженням органів по ходу ранового каналу вогнепального кульового наскрізного поранення живота з пошкодженням кишечника:вхідний рани правої бічної стінки живота,вихідний рани лівої бічної стінки живота, шести ушкоджень стінок петель тонкої кишки, наскрізного пошкодження стінок низхідній ободової кишки;поверхневих ран правих плеча та передпліччя правої трапецієподібної області, тилу лівої кисті. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_7, помер на місці злочину. Причиною смерті ОСОБА_7, стало вогнепальне кульове сліпе поранення голови з руйнуванням речовини головного мозгу.

Крім того, наприкінці червня 2010 року ( більш точна дата органом досудового розслідування не встановлено), приблизно о 17 год. ОСОБА_10, у невстановленої в ході досудового розслідування особи, у м. Києва року ( більш точна дата органом досудового розслідування не встановлено), діючи умисно, без передбаченого законом дозволу придбав вогнепальну зброю-пістолет «ТТ» та боєприпаси до нього в кількості 9 патронів, які незаконно зберігав за місцем свого проживання за адресою: м..Київ, АДРЕСА_1. 07 липня 2010 року ОСОБА_2, діючи умисно, незаконно, вказані зброю та боєприпаси, на автомобілі НОМЕР_2, привіз до міста Донецька, після чого, незаконно зберегаючи до 12 липня 2010 р, використав її для вбивства ОСОБА_11

Крім того, наприкінці червня 2010 року ( більш точна дата органом досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_2., діючи умисно, за попередньою змовою із невстановленою в ході досудового розслідування особою, вступив із нею у злочинний намір з метою підробки посвідчення працивніка Генеральної прокуратури України та передав невстановленій особі свої фотографії, після чого, невстановлена органом досудового розслідування особа струйно-капельним засобом на кольоровій множинній техніці, нанесла фрагмент відбитку круглої печатки Генеральної прокуратури України на фотографію ОСОБА_2, яку шляхом переклеювання фотографії ОСОБА_12, вклеїла до посвідчення Генеральної прокуратури України № 57, виданого 12.05.2009 р, та передала підроблене посвідчення ОСОБА_13, який усвідомлюючи, що зазначене посвідчення є підробленим, зберігав його при собі з метою подальшого ви користування в своїх особистих цілях.

Крім того, ОСОБА_2, під час підготовки до скоєння умисного вбивства ОСОБА_7, з метою кооперації своїх дій направлених на уникнення від можливого затримання та притягнення до кримінальної відповідальності, 07 липня 2010 року о 16.13 год, знаходячись у приміщенні готелю «Дружба» за адресою: Донецька область, м. Красноармійськ, вул. Свердлова, буд.149 , діючи умисно, використав підроблений паспорт на ім'я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, серії НОМЕР_6, виданий 04.12.2001 р Ленінським РВ УМВС України у Кіровоградської області, з переклеєною в нього своєю фотографію та пред'явив його працівникові готелю «Дружба» - адміністратору ОСОБА_15

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 фактично просить вирок змінити, вчинене перекваліфікувати з ч.2 п.11 ст. 115 КК України на ч.1 ст. 115 КК України та призначити по ньому покарання в виді 12 років позбавлення волі, посилаючись на те, що умислу на вбивство ОСОБА_7 у нього не було, він хотів лише пострілами налякати останнього. Обвинувачення в умисному вбивстві потерпілого не замовлення не доведено, а висновки суду в цій частині є лише припущеннями. Призначене покарання з урахуванням стану його здоров'я є занадто суворим.

Просить також звільнити його від кримінальної відповідальності за ч.1 та ч.4 ст. 358 КК України в зв'язку з закінченням строку давності.

В доповненні до апеляційної скарги обвинувачений просить вирок скасувати та призначити новий розгляд, посилаючись, що на теперішній час в матеріалах провадження відсутні журнал судового засідання та аудіозапису судового процесу, також вказує, що відсутність журналу та технічного носія інформації не дає змоги встановити дотримання обов'язку суду, передбаченого ст.. 384 ч.1 КПК України щодо роз'яснення права на розгляд кримінального провадження судом присяжних.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши наявні матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів визнала апеляцію такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В зв'язку з втратою кримінальної справи , яка залишилася в приміщенні Донецького апеляційного суду на тимчасово окупованій території, перевірка рішення суду в апеляційному порядку проводиться лише за відновленим вироком .

Питання доведеності вини обвинуваченого у вчинення дій, кваліфікованих судом за ст..ст. 263 ч.1; 27 ч.5, 358 ч.1; 358 ч.4 КК України, та призначення за ці злочини покарання, фактично не оспорюються і апеляційним судом відповідно до вимог ст.. 404 КПК України не перевіряються.

Висновки суду щодо доведеності вини обвинуваченого у вчиненні, зазначених у вироку, злочинних дій по вбивству потерпілого підтверджуються дослідженими в судовому засіданні і наведеними у вироку доказами і є обґрунтованими.

Так, факт вбивства потерпілого обвинуваченим за обставин, наведених у вироку суду, фактично не оспорюється самим ОСОБА_2 та підтверджується , наведеними у вироку, показаннями свідків, висновками експертиз.

Доводи апеляції про те, що обвинувачений не мав наміру вбивати потерпілого, а лише хотів його налякати спростовуються характером та локалізацією завданих ушкоджень.

Так, судом встановлено, і це підтверджується висновками експертиз, наведених у вироку суду, що обвинувачений здійснив не менше чотирьох пострілів в бік потерпілого. Постріли були досить влучними, оскільки одна куля влучила в голову, друга в живіт і ще дві в руку. А за висновками хіміко-балістичної експертизи №466 від 03.08. 2010 року постріли в автомобіль , де знаходився потерпілий ОСОБА_8, були здійснені з відстані до 1 метра. Наведене безумовно свідчить, що дії обвинуваченого були спрямовані на умисне вбивство потерпілого.

Згідно з роз'яснень Пленуму Верховного суду України в постанові « Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я людини» -

умисне вбивство , вчинене на замовлення - це позбавлення життя потерпілого, здійснене особою (виконавцем) за дорученням іншої особи (замовника). Таке доручення може мати форму наказу, розпорядження, а також угоди, відповідно до якої виконавець зобов'язується позбавити потерпілого життя , а замовник вчинити в інтересах виконавця певні дії матеріального чи нематеріального характеру або не вчинювати їх.

Обвинувачений заперечував факт наявності замовлення, тобто доручення замовника на вбивство потерпілого. Матеріали щодо самого замовника органами досудового розслідування виділені в окреме провадження. Тобто, на момент розгляду справи в суді замовник не був допитаний. В цьому зв'язку, суд у вироку не зміг зазначити, в якій конкретній формі полягало доручення замовника обвинуваченому на вчинення вбивства потерпілого

Разом з тим, як видно з вироку суду, у замовника був мотив для вбивства потерпілого, а саме неповернення останнім великої суми грошей. Обвинувачений в судовому засіданні показав, що знаходився в дружніх стосунках з замовником, з ним та ОСОБА_16 і ОСОБА_14 обговорювали можливості повернення грошей від потерпілого. Від них же він отримав зброю для вбивства потерпілого та за їх дорученням стежив за потерпілим. З вироку суду також вбачається , що обвинувачений координував свої дії , що передували вбивству потерпілого, з замовником. Сам обвинувачений з потерпілим знайомим не був і, як вбачається з вироку суду та апеляційної скарги, будь-яких особистих мотивів для вбивства останнього у нього не існувало, окрім як вбивства за дорученням замовника.

З огляду на зазначені обставини суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні вбивства на замовлення та правильно кваліфікував його дії за ст.. 115 ч.2 п.11 КК України.

З огляду на те, що апеляційний перегляд справи проводиться за відновленими матеріалами кримінального провадження, посилання в доповнення до апеляційної скарги про відсутність журналу судового засідання , технічного фіксування процесу та можливих, на думку апелянта, порушень норм КПК України є безпідставними.

За частинами 1 та 4 статті 358 КК України передбачене максимальне покарання в виді до 2 років обмеження волі.

Обвинувачений злочин , передбачений ст.. 263 ч.1 КК України вчинив до 2012 року. На той час покарання за вказаною статтею передбачалося до 5 років позбавлення волі, тобто цей злочин відносився до середньої тяжкості

Згідно п.2, 3 ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності , якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі і п'ять років в разі вчинення злочину середньої тяжкості. В зв'язку з викладеним ОСОБА_2 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст.. 358 ч.4; ст.. 27 ч.5, ст.. 358 ч.1, 263 ч.1 КК України.

Призначене покарання з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до особливо тяжких злочинів, даних про особу обвинуваченого - раніше судимого за умисні злочини до позбавлення волі, відповідає вимогам ст.. 65 КК України і є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

Підстав для скасування вироку суду чи його зміни частині кваліфікації злочину за ст.. 115 ч.2 п. 11 КК України та призначеного покарання за доводами апеляції при перевірці провадження в апеляційному порядку не встановлено.

Враховуючи наведене та керуючись ст..ст. 404, 407 КПК України апеляційний суд

Ухвалив:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Куйбишевського районного суду м. Донецька від 03 березня 2014 року щодо ОСОБА_2 змінити.

Вважати його засудженим за ст.. за ст.. 115 ч.2 п.11 КК України на 14 років позбавлення волі.

На підставі ст.. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати невідбуте покарання за вироком Печерського районного суду м. Києва від 14.12. 2007 року і остаточне покарання визначити в виді 14 років 6 місяців позбавлення волі.

Вирок в частині засудження ОСОБА_2 за ст.. 358 ч.4 та ч.5 ст. 27, ст.. 358 ч.1, 263 ч.1 та призначення покарання за сукупністю злочинів на підставі ст.. 70 ч.1 КК України скасувати.

Звільнити ОСОБА_2 на підставі ст.. 49 КК України від кримінальної відповідальності за ст.. 358 ч. 4 та ч.5 ст. 27, ст.. 358 ч.1, 263 ч. 1 КК України, а провадження в цій частинні закрити.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування покарання термін попереднього ув'язнення з 30.09.2010 року по 20.06.2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два позбавлення волі.

В решті вирок залишити без зміни.

На ухвалу можуть бути подані касаційні скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою і той же строк з дня отримання її копії.

Ухвала набирає чинності негайно після її проголошення.

Судді: