Ухвала суду № 68468848, 28.08.2017, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 28.08.2017

ЄУ № 420/1134/17

Провадження №2/420/463/17

У Х В А Л А

28 серпня 2017 року смт. Новопсков

Луганська область

Суддя Новопсковського районного суду Луганської області Стеценко О.С., розглянувши матеріали позовної заяви кредитної спілки «Шанс 2010» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, КС «Шанс 2010», звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути на його користь заборгованість у розмірі 62618,98 грн., з яких 18000 грн. заборгованість за кредитом, 17157,96 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 2479,36 грн. -3% річних за прострочення грошового зобовязання; покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору; розглянути справу без участі представника позивача.

Вивчивши позовну заяву та подані до неї матеріали, суддя приходить до висновку, що вона не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.

Вимоги, що предявляються до змісту позовної заяви, чітко визначені у ст. 119 ЦПК України: позовна заява повинна містити: найменування суду до якого подається заява; імя (найменування) позивача і відповідача, а також імя представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів звязку, якщо такий відомий; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.

Відповідно до ч. 4 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Дана заява надана до суду без додержання вимог, викладених у вищезазначених нормах цивільного процесуального законодавства України, а саме надано копії документів, які не завірені належним чином, довіреність представника позивача також не засвідчена, а так як він просив розглянути справу без його участі, суд позбавлений можливості перевірити його повноваження та достовірність доказів, наданих до суду.

Відповідно до п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації вимог до оформлення документів ДСТУ 4163-2003 відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і її проставлення.

Таке завірення копії повинно бути скріплено печаткою установи.

Надані копії документів не відповідають вимогам Закону.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 62618,98 грн., проте до матеріалів справи не додано розрахунку заборгованості за кредитним договором.

Також, відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до абз. 2 п. 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року за № 10, з урахуванням внесених змін і доповнень від 25 вересня 2015 року, відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.11.1950), Рекомендації щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81) 7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981, та практика Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19.06.2001 «Креуз проти Польщі», не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

До позовної заяви позивачем надано заяву про відстрочення сплати судового збору. Проте, до зазначеної заяви на підтвердження скрутного матеріального становища позивача надано копії довідок банку не завірені належним чином, що унеможливлює встановлення достовірності вказаних документів.

Отже, суд дійшов до висновку, що позивачу необхідно сплатити судовий збір відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», згідно якого за подачу позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Таким чином, позивач має обґрунтувати належним чином ціну позову та сплатити відповідну суму судового збору на р/р 31218206700223, одержувач УДКСУ у Новопсковському районі, банк одержувача ГУДКСУ у Луганській області, код 37942461, МФО 804013, та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору або надати до суду належні докази на підтвердження скрутного матеріального становища позивача, що унеможливлює сплату ним судового збору при звернення до суду з даним позовом.

Для обєктивного та своєчасного розгляду справи, надання учасникам цивільного процесу рівних прав передбачених Конституцією України, необхідно привести позовну заяву згідно вимог чинного цивільно-процесуального законодавства та надати належним чином завірені докази своїх позовних вимог, повноважень та скрутного матеріального становища позивача.

Як вбачається з наданої позовної заяви, вимоги закону при її поданні у повному обсязі не виконано. Невиконання вимог ст.ст. 119-120 ЦПК України, є підставою для залишення позовної заяви без руху відповідно до ст. 121 ЦПК України з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст.ст. 119-121, 210 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву кредитної спілки «Шанс 2010» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, залишити без руху, про що сповістити позивача, надавши йому строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Розяснити, що в іншому випадку позовна заява вважається неподаною і повертається.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Стеценко