Ухвала суду № 68468418, 26.08.2017, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/3037/17

Номер провадження 1-кс/404/875/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2017 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Завгородній Є.В. з участю: секретаря судового засідання Ткачук Л.О., прокурора Клюкіна К.П., слідчого Дейкун І.О, підозрюваного ОСОБА_1, розглянувши в залі судових засідань Кіровського районного суду міста Кіровограда клопотання слідчого, про застосування запобіжного заходу в виді тримання під вартою по кримінальному провадженню 12015120020013041 відносно:

ОСОБА_1, який народився 08.03.1977 року в місті Кіровограді, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, ІНФОРМАЦІЯ_1, не одруженого, без утриманців та інвалідностей, страждає на захворювання: виразку, наркоманію, без місця реєстрації, тимчасово проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25.03.2011 року за ч.1 ст.121 КК України до 5 років, 6 місяців позбавлення волі. 17.09.2015 року звільненого умовно-достроково з не відбутим строком покарання 7 місяців 19 днів,

підозрюваного за ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий, за погодженням з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури, звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням по кримінальному провадженню про застосування запобіжного заходу в виді тримання під вартою громадянина ОСОБА_1, якому вручено повідомлення про підозру в тому, що він: , в період часу з 26.12.2015 року по 07.07.2016 року в нічний час повторно проник в приміщення гаражів та таємно викрав майно потерпілих: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

Слідчий з прокурором підтримали заявлені вимоги поданого ними клопотання.

Підозрюваний переконаний в надмірній суворості запропонованого слідчим виду запобіжного заходу, оскільки він не переховувався, є нагальна потреба працювати для забезпечення власних потреб, слідству не перешкоджає, процесуальні обовязки виконує. Крім того, порушений порядок збору доказів, наслідком чого є їх юридична нікчемність та незаконність затримання.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Ионкало проти України» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, відповідає як вимогам ст. 184 КПК України, так і практиці застосування рішень Європейського суду, оскільки витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, зміст протоколів допиту свідків, потерпілих оглядів місця події, предявлення фотознімків для впізнання, речовими доказами, у сукупності містять достатньо даних про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 за ознаками ч. 3 ст. 185 КК України. Суто з обєктивних причин, у перші дні від початку цього досудового розслідування, передчасно, слідчому судді дати остаточну оцінку: належності, допустимості достатності доказів та правильності кваліфікуючих ознак злочину. Перераховані обставини є завданням судового розгляду. При вирішенні заявлених у клопотанні вимог, достатньо встановити обґрунтованість предявленої підозри, що виконано слідчим з прокурором.

Відповідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

У порядку ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад три роки.

Так, злочин в якому предявлено повідомлення про підозру є: тяжким, умисним, корисливим, повторним. Посягає на суспільні інтереси - проти власності, у нічний час, заздалегідь підшуканими знаряддями злочину. Шкоду не відшкодовано. Перебував у розшуку. Визнає залежність від наркотиків, без реєстраційного обліку, не має родини і тимчасового місця проживання.

Перелічені обставини істотно підвищують ступінь та характер суспільної небезпеки діяння. Дії підозрюваного визначаються як заздалегідь сплановані, обдумані, ретельно законспіровані. Підозрюваний соціально не адаптований, відсутнє і законне джерело одержання доходу чи/або заробітної плати. Слідчий суддя взяв до уваги дані, що характеризують особу підозрюваного, який підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину в період умовно-дострокового звільнення від покарання за попереднім вироком. Тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у вчиненні злочинів,- до шести років позбавлення волі, є підставою для початку/продовження можливого переховуваня від слідства та суду, за таких умов вважаю, що відносно підозрюваного не може бути застосовано більш мякий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, через наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У даному конкретному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження і завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню (ст. 2 КПК України), які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. На виконання п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України прокурор довів, що ОСОБА_1 після обставин, в яких він підозрюється, вчинив умисні дії на приховування злочину, тривалий час переховувався від органу досудового розслідування, у звязку із чим був оголошений у державний розшук, залишив місце пригоди, приховав речові докази, тобто свідомо активно перешкоджав встановленню істини по справі, що істотно підвищує ризик невиконання покладених на нього процесуальних обовязків, відтак щодо нього не може бути застосований менш суворий вид запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

У разі застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу, не повязаного з триманням під вартою, вказане не забезпечить на початковому етапі проведення досудового розслідування та у подальшому належного виконання останнім його процесуальних обовязків: так, відстоювання власної правової позиції є передумовою для впливу на свідків, знищенню чи перетворенню доказів, тобто ускладнить і затягне досудове розслідування. Розшук і відсутність законного джерела доходу, є ризиком вчинення нових кримінальних правопорушень. Зловживання наркотичними засобами збільшує ризики невиконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків. Таким чином, перебуваючи на волі, підозрюваний буде мати можливість допустити вчинення нових кримінальних правопорушень, що стане передумовою для затягування розгляду кримінального провадження. Відсутність законного джерела доходу є умовою, що сприяє продовженню тотожних злочинів. Ознака повторності, свідчить про ігнорування принципу мирного володіння майном. Відсутність законного володіння будь-яким житлом, виключає можливість застосування домашнього арешту. Менш суворі види запобіжних заходів не здатні забезпечити ризики передбачені ст. 177 КПК України та належне виконання покладених на нього процесуальних обовязків.

ОСОБА_1 підозрюється у тяжкому злочині, не повязаному із застосуванням насильства, тому згідно п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно визначити заставу, яка становить вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений Законом, станом на перше січня 2017 року, який буде достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваного, та зумовлений ступенем довіри, до нього при якому перспектива втрати внесеної застави, буде стримуючим фактором, щоб в особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь яким чином перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню. Враховуючи дані про особу підозрюваного, обставини кримінального провадження, кількість і тяжкість кримінальних правопорушень у вчиненні яких він підозрюється, правильним буде визначити підозрюваному саме такий розмір застави, як то вимагають положення п.п.1-3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Підлягають застосуванню і положення ст. 209 КПК України, щодо необхідності обчислення часу фактичного затримання підозрюваного, починаючи з 17 години 00 хвилин, 25 серпня 2017 року, коли ОСОБА_1 фактично затримали та останній, підкорюючись правомірному наказу уповноваженої службової особи змушений був прослідувати для участі в слідчих діях у звязку з розпочатим досудовим розслідуванням по означеному кримінальному провадженню.

Дія запобіжного заходу не може перевищувати строку досудового розслідування. Тому вже вичерпаний період з моменту вручення підозри і до направлення провадження в суду, зокрема з 19.08.2016 року по 30.09.2016 року, що становить 12 днів. А також з моменту повернення обвинувального акту і до зупинення провадження, тобто з 28.03.2017 року по 17.04.2017 року, що становить 21 день. (60-33=27днів існуючого строку досудового розслідування, що обчислюються з моменту фактичного затримання особи) .

Наявність у підозрюваного брата і дочки, не зменшує ризиків його неналежної процесуальної поведінки, враховуючи: тривале перебування у державному розшуку, а також тяжкість, характер, суспільну небезпеку та зухвалість дій, в яких він підозрюється. Керуючись ст.ст.131-132, 176-178, 193-197, 309, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у виді тримання його під вартою строком на 27 днів, тобто до 17 години 00 хвилин, 20 вересня 2017 року.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання, починаючи з 17 години 00 хвилини, 25 серпня 2017 року.

Застосований запобіжний захід-тримання під вартою ОСОБА_1, припиняє свою дію о 17 годині 00 хвилин 20 вересня 2017 року.

Визначити ОСОБА_1 вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в якості застави, що в грошовому еквіваленті становить 128000грн. (сто двадцять вісім тисяч гривень нуль копійок), яка ним або заставодавцем може бути внесена на депозитний рахунок 37312037002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ місто Київ; код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: «застава за ОСОБА_1 по клопотанню404/3037/17; 1-кс/404/975/17, Кіровський районний суд міста Кіровограда, із зазначенням анкетних даних особи, яка вносить заставу». У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_1- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками.

Часткове задоволення полягає у визначенні меншої кількості днів, ніж зазначено у поданому клопотанні.

Попередити підозрюваного ОСОБА_1, що в разі невиконання покладених на нього зобов'язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Є. В. Завгородній