Ухвала суду № 68463197, 23.08.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/8637/15-ц 23.08.2017 23082017 23.08.2017

Провадження №22-ц/784/1905/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 490/8637/15-ц Головуючий І інстанції - Черенкова Н.П.

Провадження № 22-ц/784/1905/17 Доповідач - Темнікова В.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2017 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Миколаївської області в складі :

головуючого - Темнікової В.І.,

суддів - Бондаренко Т.З., Крамаренко Т.В.,

за участю секретаря - Шагай О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 вересня 2015 року у цивільній справі за позовною заявою ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

В серпні 2015 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 2006/13-2.06/482 від 19.05.2006 р. у розмірі 56153,51 доларів США в гривневому еквіваленті на дату прийняття рішення та судові витрати.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 вересня 2015 року було відкрито провадження по даній справі.

Не погодившись з даною ухвалою суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу, як постановлену з порушенням норм процесуального права та ухвалити нову про повернення позовної заяви позивачу для подання до належного суду.

Сторони до судового засідання не з'явилися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування. Відповідно до положень ч.1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Згідно ст. 115 ЦПК Україниякщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала. В цьому випадку ухвала суду разом із заявою та всіма додатками до неї надсилаються позивачеві.

Крім того, згідно ч. 3 та 4 ст. 122 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому ЦПК України, вказана фізична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом трьох днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд повертає позовну заяву на підставі пункту 4 частини третьої статті 121 цього Кодексу. У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення у пресі.

Як убачається з матеріалів справи, зареєстрованим місцем проживання відповідача на час відкриття провадження по справі є - м. Миколаєв, вул. Маяковського, 21. Тому, постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що справа підсудна Центральному районному суду м. Миколаєва.

Даний висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам зазначеного вище закону.

Доводи апеляційної скарги про те, що при вирішенні питання про відкриття прповадження по справі, суддею не було враховано положення ч.1 ст. 114 ЦПК України, з урахуванням заявленого по даній справі позову, не заслуговують на увагу як на підставу для скасування ухвали з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів в порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на судовий захист. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їхнього порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Стаття 12 ЦК України передбачає, що особа вільно, на власний розсуд обирає способи захисту цивільного права. Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України. Так під способами захисту суб'єктивних цивільних прав та інтересів розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких суд здійснює поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав чи інтересів та вплив на правопорушника. Підставами позову згідно зі ст. 119 ЦПК України, які відповідно до ст. ст. 31, 215 цього Кодексу суд не може змінити без згоди позивача, є обставини, якими останній обґрунтовує вимоги, а предметом позову, є спосіб захисту права, який він просить суд застосувати до відповідача.

Тобто, у розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір.

Як убачається з тексту позовної заяви, з якою позивач звернувся до суду, предметом спору по даній справі (способом захисту права, який він просить суд застосувати до відповідача) є стягнення заборгованості за кредитним договором № 2006/13-2.06/482 від 19.05.2006 р. у розмірі 56153,51 доларів США в гривневому еквіваленті на дату прийняття рішення, а не звернення стягнення на предмет іпотеки.

З наданої суду копії договору іпотеки від 16.04.2009р., який був укладений для забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором № 2006/13-2.06/482 від 19.05.2006 р., вбачається, що ОСОБА_2 передала в іпотеку житловий будинок, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1.

Те, що в провадженні суду перебуває інша справа за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на зазначений предмет іпотеки, не дає підстав вважати, що предмет позову саме у розумінні цивільно - процесуального закону і по даній справі стосується предмету іпотеки. А тому доводи апеляційної скарги про те, що позивач повинен був звернутися до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до Ленінського райсуду м. Миколаєва, оскільки фактичне погашення заборгованості по кредиту на думку відповідача буде відбуватися за рахунок предмета іпотеки, не відповідають ні обставинам справи, ні законодавству, яке регулює правовідносини сторін на стадії відкриття провадження по справі.

Право вибору способу захисту належить позивачу. У суду на час вирішення питання про відкриття провадження по справі не має права вдаватися до аналізу відповідності закону обраного позивачем способу захисту своїх прав. Підсудність справи визначається на час відкриття провадження по справі з урахуванням саме тих відповідачів, які зазначені позивачем в позовній заяві.

Проаналізувавши зазначені обставини по справі у їх сукупності та розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що достатніх правових підстав для скасування ухвали суду першої інстанції через непідсудність справи Центральному районному суду м. Миколаєва, не має.

Керуючись ст. 303, 307, 312, 314,315 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів після її проголошення в касаційному порядку.

Головуючий :

Судді: