Рішення № 68460241, 22.08.2017, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/673/17

провадження 2/694/421/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

22.08.2017 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд, Черкаської області в складі

головуючого судді: Дудніченко В.М.

при секретарі: Некречій Н.Я.

за участі прокурора Коломійця І.П.

представника позивача Скорик М.П.

відповідача ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщені Звенигородського районного суду цивільну справу за позовом: заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах Управління соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації до ОСОБА_2 про стягнення сплаченої тимчасової допомоги,-

в с т а н о в и в:

заступник керівника Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області С.Зубенко в інтересах держави в особі Управління соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення сплаченої тимчасової допомоги. 22.08.2017 року заступник керівника Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області С.Зубенко надав суду письмову заяву про зменшення позовних вимог, та просить суд стягнути із відповідача на користь держави в особі Звенигородської районної державної адміністрації сплачену тимчасову допомогу у сумі 2751 грн. та понесені прокуратурою Черкаської області судові витрати на сплату судового збору в сумі 1600 грн.

В судовому засіданні прокурор Коломієць І.П. заяву про зменшення позовних вимог підтримав повністю та просить її задоволити.

В судовому засіданні представник позивача Скорик М.П. заяву про зменшення позовних вимог підтримала повністю та просить її задоволити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 заяву про зменшення розміру аліментів визнав повністю та не заперечує проти її задоволення.

Суд, вислухавши сторони, перевіривши матеріали справи вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено такі факти і відповідні їх відносини:

Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 18.01.2010 р. стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж один неоподаткований мінімуму доходів громадян, починаючи з 11.01.2010 року і до досягнення дитиною повноліття, та видано відповідний виконавчий лист.

Звенигородським міськрайонним ВДВС, видано довідку від 11.02.2017 року про недоотримання аліментів ОСОБА_4 від ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої ОСОБА_5 у період з 01.06.2013 року по 30.01.2014 року.

ОСОБА_4 зверталася до УПСЗН Звенигородської райдержадміністрації із заявами про призначення тимчасової державної допомоги дитині ОСОБА_5 11.02.2014 р., 12.08.2014 р., 03.02.2015 р., 04.08.2015 р.

На підставі поданих документів та вищевказаної довідки про неотримання аліментів, посадовими особами Управління 18.02.2014 р., 20.08.2014 р., 09.02.2015 р., 19.08.2015 р. прийняті рішення про призначення допомоги ОСОБА_4 аліменти на утримання дочки ОСОБА_5.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 8 ст. 181 Сімейного кодексу України в редакції від 13.07.2013 року, яка діяла на момент прийняття Управлінням рішення про призначення ОСОБА_6 тимчасової державної допомоги, якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Аналогічні положення містяться і у п.п. 2. 8 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 189.

У вищеназваному Порядку зазначається, що покриття втрат, пов'язаних з виплатою тимчасової допомоги, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, наданих як субвенція місцевому бюджету.

Відповідно до ч. 10 ст. 181 Сімейного кодексу України суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що у разі поновлення виплати аліментів один з батьків зобов'язаний в триденний строк письмово повідомити про це органу соціального захисту населення для припинення виплати (перерахунку) раніше призначеної тимчасової допомоги.

Згідно пункту 7 Положення, тимчасова допомога призначається кожні шість місяців починаючи з місяця, в якому подано заяву з усіма необхідними документами. У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє одержувачу про те, які документи повинні бути подані протягом місяця.

Пунктом 12 Порядку передбачено, якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у зв'язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган праці та соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги. Стягнуті кошти зараховуються до державного бюджету.

Таким чином, призначення та виплата тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів ОСОБА_4 протягом лютого-березня 2014 року здійснювалася на законних підставах та підлягає стягненню з відповідача.

Останньою належно підтвердженою сплатою аліментів відповідачем на користь ОСОБА_4 с поштовий переказ від 08.11.2014 року.

ОСОБА_4 мала право на отримання тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів лише за заявою, поданою нею до Управління 04.08.2015. а тому до стягнення з відповідача підлягають суми виплаченої Державою допомоги за період з серпня 2015 року по грудень 2015 року включно (до моменту припинення відповідних виплат).

Враховуючи факти сплати відповідачем аліментів протягом квітня - листопада 2014 року та обов'язок стягувача по виконавчому провадженню ОСОБА_6 повідомляти орган соціального захисту населення протягом трьох днів з моменту поновлення виплат аліментів для припинення виплати раніше призначеної тимчасової допомоги, то стягненню з відповідача підлягають суми виплачені Державою за період з лютого по квітень 2014 року та з серпня 2015 року по і грудень 2015 року.

Згідно довідок Управління соціального захисту населення Звенигородської райдержадміністрації від 18.05.2017 року за період з 01.02.2014 року по 31 березня 2014 року ОСОБА_4 виплачено тимчасову допомогу в сумі 619 грн. 20 коп., а за період з 01.08.2015 по 31.12.2015 на суму 2131 грн. 80 коп., тому загальна сума виплаченої державою допомоги, яка підлягає до стягнення з ОСОБА_2 становить 2751 грн.

На підставі ст.ст. 180,181 СК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Керуючись ст. ст. 10.11.60.212-215. ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задоволити. Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь держави в особі Управління соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації сплачену тимчасову допомогу у сумі 2751 (дві тисячі сімсот п'ятдесят одну) грн. на р/р 35414025011512, МФО 854018, код 03195895, КПКВ 090307, КЕКВ 2730.

Стягнути із ОСОБА_2 витрати, пов'язані із сплатою судового збору в сумі 1600 грн. на користь прокуратури Черкаської області.

Повний текст проголошено 23 серпня 2017 року.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано апеляційному суду Черкаської області через Звенигородський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Дудніченко В.М.