Постанова № 68458596, 23.08.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/5607/17 Головуючий у І інстанції Криворучко І. В.Провадження № 33/780/768/17 Доповідач у 2 інстанції СливаКатегорія 429 23.08.2017

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 серпня 2017 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області СливаЮ.М., за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та представника митниці Захарова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника Київської митниці ДФС Захарова А.О. на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2017 року, якою

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку Рівенської області, м. Червоноармійськ, працюючою директором туристичної компанії «Україна-Світ» в м. Києві, проживаючою за адресою: АДРЕСА_1,-

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.471 Митного Кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 гривень.

Вилучену, згідно протоколу про порушення митних правил № 0302/12500/17 від 23.06.2017 року, валюту у розмірі 8670 євро, 370 доларів США та 11250 гривень повернуто ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до постанови суду, 23.06.2017 о 18 год. 00 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянка України ОСОБА_5, яка прилетіла літаком авіакомпанії «Роза вітрів» до України з Болгарії, м. Бургас, рейсом 7W 7932 та своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну території України та засвідчила про факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиркою «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», пасажирці було задано запитання щодо наявності в неї готівки, на що остання відповіла, що має 7000 євро. Після цього пасажирку було запрошено до службового приміщення митниці залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», де нею було видано готівку в розмірі 18670 євро, 370 доларів США та 11250 гривень. Готівка знаходилась у трьох відкритих паперових конвертах в особистій сумочці пасажирки чорного кольору (ручна поклажа). Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування та зі слів пасажирки належить їй особисто. З виявленої суми пасажирці було пропущено 10000 євро. За протоколом про порушення митних правил вилучено 8670 євро, 370 доларів США та 11250 гривень. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажирка не надала, до моменту перетину нею «білої лінії» до інспектора митниці не зверталася.

Своїми діями ОСОБА_5 під час проходження митного контролю в залі "Приліт" терміналу "D" ДП МА "Бориспіль" порушила встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

На вказану постанову суду, представник Київської митниці ДФС Захаров А.О. подав апеляційну скаргу, в якій вважає постанову суду передчасною, винесеною без врахування дійсних обставин справи та норм чинного законодавства. Просить постанову суду скасувати, постановити нову, якою визнати ОСОБА_5, винною та застосувати до неї стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 гривень та конфіскації затриманої валюти у сумі 8670 євро, 370 доларів США, 11250 гривень.

Зазначає, що суд при винесені постанови не врахував обставини проведеного відносно ОСОБА_5 митного контролю, а саме - після перетину ОСОБА_5 «білої лінії», яка позначає закінчення каналу спрощеного митного контролю «зелений коридор», вона була опитана співробітниками митниці щодо наявності в неї переміщуваної готівкової валюти, на що остання повідомила, що переміщує 7000 євро. В судових засіданнях правопорушниця та її представники повідомляли про те, що ОСОБА_5 забула про наявність у неї із собою грошових коштів і на момент перетину митного кордону України взагалі не знала про їх існування, так як вилучені кошти вона мала залишити на території Болгарії в якості розрахунку за туристичні послуги. Апелянт вважає, що в зазначених твердженнях є наявні протиріччя, які знаходяться у правовій позиції правопорушниці та захисту і вказують на умисний характер вчиненого останньою правопорушення.

Крім того, представник митниці вказує, що при прийнятті рішення суд врахував, що переміщувані ОСОБА_5 через митний кордон України кошти, були зібрані з туристів та були призначені для оплати додаткових екскурсійних турів, і що їх конфіскація покладе на правопорушницю додатковий тягар в результаті необхідності їх повернення. Проте, на думку Захарова А.О., суд не з'ясував кому саме і у зв'язку з чим ОСОБА_5 зобов'язана була повернути вилучені у неї кошти. Не врахував, відповідно до протоколу допиту ОСОБА_5, що остання відмовилася від надання пояснень співробітникам митниці під час фіксування порушення митних правил. Вважає, що судом не дотримано положення ст.1 КУпАП та не в повній мірі застосовано до ОСОБА_5 санкцію ст. 471 МК України.

У судовому засіданні особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та її захисник - ОСОБА_7 заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вказували, що постанова суду першої інстанції правильна та законна.

Представник Київської митниці ДФС Захаров А.О. у судовому засіданні апеляцію підтримав, підтвердив викладені у ній доводи, просив апеляцію задовольнити.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_5 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

При цьому, доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 ніким не оспорюється.

Разом з тим, висновок суду про відсутність підстав для застосування щодо ОСОБА_5 додаткового стягнення у виді конфіскації вилученої валюти, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, а тому є необґрунтованим, незаконним та безпідставним.

Так, діючим законодавством України не передбачено можливості звільнення правопорушника від застосування щодо нього додаткового стягнення, у тому числі й конфіскації предметів порушення митних правил.

Безпідставним є й посилання суду першої інстанції на те, що підставою для незастосування конфіскації вилученої валюти є те, що держава Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав і основних свобод людини» та протоколи до неї, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини.

Так, жодним із рішень Європейського Суду з прав людини не встановлено прямої заборони на конфіскацію предметів порушення митних правил.

Навпаки, у п. 33 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ізмайлов проти Росії» зазначено, що загальна вимога щодо декларування товарів, що переміщуються через митний кордон, яка поширюється на кожну особу, котра перетинає державний кордон, запобігає неконтрольованому ввезенню готівки в державу чи її вивезенню з неї, тому конфіскація у випадку недекларування готівки під час проходження митного контролю є частиною регуляторного механізму, який відповідає загальним інтересам суспільства.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошує, що держава при конфіскації майна зобов'язана додержуватися, зокрема третього критерію - правомірності позбавлення майна (балансу інтересів), визначеного ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 9 червня 2005 року у справі «Бакланов проти Російської Федерації»; від 24 березня 2005 року у справі «Фрізен проти Російської Федерації»; від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України»; від 06 листопада 2008 року у справі «Ізмайлов проти Російської Федерації»; від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов'язково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар». Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується обставин кожної конкретної справи, а тому повинен бути встановлений щодо кожного конкретного суб'єкта у кожній справі на підставі безпосередньо з'ясованих обставин і фактів.

Однак, висновки першої інстанції про те, що конфіскація вилученої у ОСОБА_5 готівки, покладає на неї «індивідуальний надмірний тягар», є немотивованими, надуманими та безпідставними.

Так, зі слів самої ОСОБА_5 вилучені кошти належать не їй, а зібрані з туристів та призначені для оплати додаткових екскурсійних турів.

Суду не надано доказів про те, що вказані туристи, як власники вилучених грошових коштів, вимагають у ОСОБА_5 їх повернення.

За даних обставин, суд повинен давати оцінку щодо наявності «індивідуального і надмірного тягаря» при конфіскації вилучених коштів, не у ОСОБА_5, а у їх власників - відповідних туристів.

Однак, ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду, суду не надано будь-яких доказів про наявність «індивідуального і надмірного тягаря» у власників вилучених коштів при їх конфіскації.

Дійшовши висновку про наявність у ОСОБА_5 ознак «індивідуального надмірного тягаря», суд першої інстанції поза увагою залишив той факт, що при перетині митного кордону ОСОБА_5 повідомила працівникам митниці недостовірну інформацію, а саме: відповіла, що має при собі приблизно 7000 євро, (тобто суму, яка не перевищує дозволений законодавством розмір коштів для переміщення через митний кордон України без декларування). Згодом же видала 18 670 євро, 370 доларів США та 11 250 гривень. До того ж, при перетині митного кордону України повідомила працівників митниці, що вказані кошти належать їй, а при розгляді справи в суді стверджувала, що вилучена готівка належить туристам.

У ході апеляційного розгляду даної справи ОСОБА_5 та її захисник ОСОБА_3 не змогли логічно пояснити чому правопорушник при перетині митного кордону повідомляла недостовірну інформацію працівникам митниці щодо розміру наявних у неї коштів та їх належності.

Враховуючи характер та напрямок роботи ОСОБА_5, а саме той факт, що вона працює директором туристичної компанії, суд вважає, що остання знала про наявність існуючих обмежень при переміщенні валюти через митний кордон України, а тому, порушуючи вказані правила, діяла умисно.

Факт наявності умислу в її діях підтверджується також тим, що під час перетину митного кордону України вона не мала дозвільних документів на переміщення валюти.

Апеляційним судом не встановлено будь-яких даних про те, що конфіскація вилученої у ОСОБА_5 готівки, покладає на неї індивідуальний надмірний тягар та не може бути застосована у даному випадку.

Згідно з ч. 3 ст. 465 МК України конфіскація товарів (безпосередніх предметів правопорушення) застосовується незалежно від того, чи є ці товари власністю особи, яка вчинила правопорушення.

Щодо доводів про те, що грошові кошти не відносяться до заборонених чи обмежених до переміщення через митний кордон України товарів, а тому не можуть бути конфісковані, суд вважає їх також безпідставними.

Так, відповідно до ст. 197 МК України обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватися Національним банком України.

Постановою Національного банку України №148 від 27.05.2008 року затверджено Інструкцію про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України.

Відповідно до вказаної інструкції фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування митному органу.

Фізична особа - резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро. Строк дії таких документів 30 календарних днів, починаючи з дня видачі.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постанова судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2017 року є незаконною, а тому підлягає скасуванню. При цьому, по справі слід прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_5 винною у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 471 МК України та призначити стягнення в межах санкції статті передбаченої за вчинення вказаного правопорушення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Київської митниці ДФС Захарова А.О. задовольнити.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2017 року щодо ОСОБА_5 скасувати.

Прийняти нову, якою громадянку України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, Рівненська обл., м. Червоноармійськ, місце проживання: АДРЕСА_1, працює: директором туристичної компанії «Україна-Світ», паспорт громадянки України для виїзду за кордон: НОМЕР_1, виданий 17 серпня 2016 року, орган, що видав 8032, визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот гривень), з конфіскацією вилученої згідно протоколу про порушення митних правил №0302/12500/17 від 23.06.2017 року валюти у розмірі 8 670 (вісім тисяч шістсот сімдесят) євро, 370 (триста сімдесят) доларів США та 11 250 (одинадцять тисяч двісті п'ятдесят) гривень в дохід Держави Україна.

Сума штрафу підлягає сплаті на користь держави Україна (отримувач: Державний бюджет України, Бориспіль УДКСУ/Київська митниця ДФС, ЄДПОУ: 38007070, МФО банку: 821018, КДБ: 21081100, р/р: 31117106705004, 050*).

Стягнути з громадянки України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, Рівненська обл., м. Червоноармійськ, місце проживання: АДРЕСА_1, працює: директором туристичної компанії «Україна-Світ», паспорт громадянки України для виїзду за кордон: НОМЕР_1, виданий 17 серпня 2016 року, орган, що видав 8032, на користь державного бюджету України (р/р №31216206700004, МФО: 821018, код за ЄДРПОУ 38007070, банк: ГУДКСУ у Київській області м. Київ, утримувач коштів Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області: 22030001, призначення платежу - судовий збір в розмірі 320 (триста двадцять) гривень.

Стягнути з громадянки України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, Рівненська обл., м. Червоноармійськ, місце проживання: АДРЕСА_1, працює: директором туристичної компанії «Україна-Світ», паспорт громадянки України для виїзду за кордон: НОМЕР_1, виданий 17 серпня 2016 року, орган, що видав 8032,, на користь Київської митниці ДФС (р/р №35211035089083, МФО: 821018, код ЄДРПОУ 39470947) понесені витрати у справі про порушення митних правил на транспортування предметів правопорушення в розмірі 11 гривень 52 копійки.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.М. Слива