Ухвала суду № 6845141, 17.09.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2009 р.Справа № 2-а-31330/08/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду в складі :

Головуючого судді Сіренко О.І.

Суддів Любчич Л.В.

Спаскіна О.А.

За участю секретаря Касян В.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2009 року по справі за позовом закритого акціонерного товариства «Харківське підприємство по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів «Біолік»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

05 лютого 2009 року ухвалою Харківського окружного адміністративного суду задоволено позов закритого акціонерного товариства «Харківське підприємство по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів «Біолік».

Скасовано прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові податкові повідомлення-рішення: № 0000010840/0 від 01.10.2008 р.; № 0000010840/1 від 31.10.2008 р.; № 0000010840/2 від 22.12.2008 р.

В апеляційній скарзі СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову, посилаючись на недоведеність обставин, які мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Вважає, що суд першої інстанції не застосував постанову КМУ № 470 від 06.05.2001 року «Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування», чим порушив вимоги ч. 2, ч. З ст. 9 КАС України. Крім того, судом першої інстанції порушено вимоги ч. 4 ст. 70 КАСУ, коли в якості доказів резиденції США компанії «SOLUX CORPORATION» було прийнято документи інші, ніж передбачено постановою КМУ № 470. Відповідач в апеляційній скарзі також вказує на те, що судом першої інстанції неправомірно було розтлумачено пункт с) параграфу 7 Протоколу до Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного          оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал, підписаної 04.03.1994р.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :

Судом першої інстанції встановлено, ЗАТ «Біолік»було подано звіти про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів за 1 квартал 2008 року і за 1 півріччя 2008 року. У вказаних звітах платником податків було відображено суму виплаченого нерезиденту (компанія «SOLUX CORPORATION»(США)) доходу у вигляді роялті: 1 квартал 2008 року -3 636 000,00 грн., у 2 кварталі 2008 року виплат роялті не проводилось.

Водночас податкові зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб не було нараховано, відповідно, утримання та перерахування до Державного бюджету України податку - не зроблено.

22 вересня 2008 року працівниками відповідача –СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові було проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку податкового звіту ЗАТ «Біолік»про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів за І квартал та за І півріччя 2008 року, про що складений Акт перевірки № 1970/44-015/01973452 .

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 13.1., 13.2. ст. 13 та п. 16.13. ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції Закону України від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР та ст. 12 Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал., підписаної 04.03.1994р., та відповідач зробив висновок про необхідність оподаткування вказаної суми роялті в Україні за ставкою 15 %.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення –рішення № 0000010840/0 від 01 жовтня 2008 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов»язання ( з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій ) за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб, код платежу 11020500 на загальну суму 1090800, грн.. в тому числі за основним платежем –363600,0 грн. та за штрафними ( фінансовими) санкціями –727200,0 грн.

ЗАТ «Біолік»було подано заперечення до зазначеного акту перевірки з наданням підтверджуючих документів, а саме - нотаріально посвідченої довідки за формою 6166, яка згідно роз'яснень податкових органів мала підтверджувати статус «SOLUX CORPORATION»як резидента США.

З урахуванням вказаних заперечень відповідачем було прийнято рішення про визначення суми податку на доходи нерезидента з сум роялті, сплачених ЗАТ «Біолік»на користь «SOLUX CORPORATION», за ставкою 10 %. Вказане рішення було викладено у висновку № 13777/10/44-018 від 30.09.2008р. та прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.10.2008р. № 0000010840/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 1 090 800, 00 грн., в тому числі за основним платежем - 363 600, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції -727 200, 00 грн.

Позивачем було оскаржено зазначене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, в ході якого було отримано рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про результати розгляду первинної скарги від 13.10.2008р. № 2677/05 та Рішення ДПА у Харківській області за результатами розгляду повторної скарги від 12.12.2008р. № 5412/10/25-203, якими було відмовлено у скасуванні податкового повідомлення-рішення від 01.10.2008р. № 0000010840/0.

На підставі п. 5.3. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 р. N 253 у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 р. N 247, відповідачем, за результатами адміністративного оскарження було прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000010840/1 від 31.10.2008р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 1 090 800, 00 грн. та № 0000010840/2 від 22.12.2008р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 1 090 800, 00 грн.

Позивачем було здійснено виплату роялті на користь компанії «SOLUX CORPORATION» (США) на підставі Контракту про передачу прав на використання інформації відносно промислового, комерційного та наукового досвіду (ноу-хау) виготовлення НІВ вакцини від 24.03.2006р. та Контракту про передачу прав на використання інформації відносно промислового, комерційного та наукового досвіду (ноу-хау) виробництва готової форми препарату адеметіонін для ін’єкцій від 11.07.2007р. Факт оплати підтверджується платіжним дорученням № 25 від 20.02.2008р. на суму 100 000 доларів США та платіжним дорученням № 5 від 21.01.2008р. на суму 620 000 доларів США.

Як вбачається з матеріалів справ, а саме з довідки від 04.06.2007р., завіреної державним нотаріусом штату Каліфорнія, США, та апостильованої фінансовим інспектором округу Сан-Дієго, штат Каліфорнія Грегорі Дж. Смітом, а також довідки за формою 6166 від 02.08.2008р., компанія «SOLUX CORPORATION»у 2008 році була резидентом США.

Задовольняючи позовні вимоги закритого акціонерного товариства «Харківське підприємство по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів «Біолік», суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача щодо визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб та нарахування штрафних (фінансових)санкцій суперечить вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Згідно п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміють, зокрема, роялті.

Відповідно до п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Згідно п. 18.1 ст. 18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції Закону України від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР передбачено, що якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору. Також відповідно до ст. 12 і 17 Закону України "Про міжнародні договори" від 22.12.93 р. N 3767-ХІІ міжнародні договори України підлягають неухильному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

За таких обставин, згідно п. b) параграфу 1 ст. 2 Конвенції , обов'язковому застосуванню підлягають норми Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал, підписаної 04.03.1994р., ратифікованої 26.05.1995р. та яка набрала чинності 05.06.2000р.

Правила оподаткування роялті визначено статтею 12 вказаної Конвенції.

Так, у відповідності до параграфу 1 вказаної статті роялті, якими фактично володіє резидент Договірної Держави, можуть оподатковуватись у тій Державі.

Згідно параграфу 2 ст. 12 Конвенції такі роялті можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо фактичним володарем цих роялті є резидент іншої Договірної Держави, податок, який стягується, не повинен перевищувати 10 відсотків від загальної суми роялті.

Конвенція між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал була підписана разом з Протоколом, що складає невід'ємну частину цієї Конвенції. У відповідності до пункту с) параграфу 7 Протоколу до Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування Україна погодилася, що американський одержувач дивідендів, відсотків або роялті, які можуть оподаткуватись в Україні відповідно до Статей 10 (Дивіденди), 11 (Проценти) або 12 (Роялті), буде вважатися таким, що підлягає оподаткуванню, якщо такий одержувач вирішує включати до свого валового доходу, для цілей оподаткування у Сполучених Штатах, суму такого податку, сплаченого в Україні.

Отже, доход у вигляді роялті, отриманий резидентом США від резидента України, підлягає оподаткуванню в Україні лише за умови наявності рішення отримувача роялті (резидента США) про включення до свого валового доходу, для цілей оподаткування у Сполучених Штатах, суми такого податку, сплаченого в Україні.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте факт наявності такого рішення компанії «SOLUX CORPORATION»відповідачем не доведено.

Згідно листа зазначеної компанії від 20 лютого 2008р. вбачається, що таке рішення не приймалось.

З огляду на вищезазначене, згідно пункту с) параграфу 7 Протоколу Конвенції , роялті, отримане компанією «SOLUX CORPORATION»від позивача, не підлягають оподаткуванню в Україні.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення суперечать ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та пункту с) параграфу 7 Протоколу до Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал, що є підставою для їх скасування, як в частині основного платежу, так і в частині штрафних (фінансових) санкцій.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі щодо незастосування судом першої інстанції постанови КМУ № 470 від 06.05.2001 року «Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування», колегія судді вважає безпідставними, оскільки суд першої інстанції взагалі не вирішував питання щодо застосування чи незастосування до спірних правовідносин вказаної постанови, оскільки таке питання не було предметом судового розгляду.

Доводи відповідача в апеляційній про те, що суд першої інстанції неправомірно прийняв в якості доказів резиденції США компанії «SOLUX CORPORATION»документи інші, ніж передбачено постановою Кабінету Міністрів України № 470, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки пунктом 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. N 470, передбачено подання нерезидентом особі, яка виплачує йому доходи довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Як вбачається зі всіх пояснень відповідача належним доказом того, що контрагент позивача «SOLUX CORPORATION»є резидентом США, є Сертифікат довідки за формою 6166, що видається Філадельфійським сервісним центром, який є структурним підрозділом Служби Внутрішніх Доходів США; довідка за формою 6166 є офіційним урядовим документом і єдиною формою підтвердження права особи (резидента США) на застосування Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було надано Сертифікат довідки за формою 6166 від 02.09.2008р. щодо «SOLUX CORPORATION».

Записи в акті перевірки свідчать про те, що працівники СДПІ, які здійснювали перевірку, мали в наявності відомості про нерезидента - компанію «SOLUX CORPORATION»(США), оскільки застосували до спірних відносин ст. 12 Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал.

З огляду на вищезазначене, ухвала суду винесена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 22 вересня 2009 року.

Головуючий                                                            Сіренко О.І.

Судді                                                             Любчич Л.В.

                                                            Спаскін О.А.