Ухвала суду № 68450553, 22.08.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Голубова Л.Б.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2017 року справа №805/1786/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

ОСОБА_2

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2017 року по справі №805/1786/17-а (головуючий І інстанції Голубова Л.Б.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.12.2016 року №0000444606, №0000414607, №0000424607, №0000454606,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.12.2016 року №0000444606, №0000414607, №0000424607, №0000454606.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року замінено первинного відповідача - Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на належного відповідача - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2017 року позов задоволено, скасовані податкові повідомлення-рішення від 27.12.2016 року №0000444606, №0000414607, №0000424607, №0000454606.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач вважає, що ним правомірно прийнято спірні рішення, оскільки під час проведення камеральної перевірки було встановлено порушення позивачем граничних строків сплати податків. Наявність у позивача сертифіката Торгово-промислової палати України не звільняє останнього від відповідальності за несвоєчасну сплату податків.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду справи встановлено, що позивач є юридичною особою та знаходиться на податковому обліку у відповідача.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що відповідачем було проведено камеральну перевірку позивача щодо своєчасності сплати зобов'язань з податку на додану вартість у 2015 році та податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів за 2015 рік, за результатами якої складено акт від 06 грудня 2016 року № 788/28-01-40-01/31018149, яким встановлено порушення позивачем вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість у 2015 році та податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів за 2015 рік.

На підставі наведеного акту відповідачем відповідно до ст..126 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення від 27 грудня 2016 року: -№ НОМЕР_1, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 137561,57 грн. за затримку до 30 календарних днів грошового зобов'язання з ПДВ 1375615,70 грн.; - № НОМЕР_2, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 1889898,53 грн. за затримку більше 30 календарних днів грошового зобов'язання з ПДВ 9449492,60 грн.; - № НОМЕР_3, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 91434,60 грн. за затримку до 30 календарних днів грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів 914346,00 грн.; -№ НОМЕР_4, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 1097232,64 грн. за затримку більше 30 календарних днів грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів 5486163,20 грн.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 01.03.2015 року в особовому рахунку позивача обліковувалась переплата з податку на прибуток приватних підприємств, створених за участю іноземних інвесторів у розмірі 9215734,14 гривень. Факт наявності вказаної переплати встановлено судовим рішенням у адміністративній справі №805/1742/16-а.

Позивач звернувся до СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку з листом від 03.03.2015 р. № 08-08/469 з проханням надміру сплачений платіж з податку на прибуток приватних підприємств (код платежу 11020300) у сумі 9215734,14 грн. зарахувати на погашення грошового зобов'язання зі сплати авансового внеску з податку на прибуток (код платежу 11023300) у сумі 8814180,00 грн. за березень-грудень 2015 року.

Листом від 16.03.2015 р. № 1236/10/2803-13-03 СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку надано відповідь, в якій переконливо просить розглянути питання щодо можливості залишити вказану переплату з податку на прибуток на особовому рахунку платника до другого кварталу 2015 року. Тобто, фактично податковий орган проігнорував заяву про переведення коштів з одного коду на інший та вибір саме цього способу погашення грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Вищезазначені авансові внески фактично були погашені 06.10.2015 року в результаті об'єднання ІКП 11023300 «Авансові внески з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів» і 11020300 «Податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів». Нарахування авансових внесків строком нарахування 30.12.2015 року в сумі 914346,00 грн. частково було погашено зазначеною переплатою, а частково на суму податкового боргу 329367,18 грн. платіжними дорученнями від 29.04.2016 року та 19.05.2016 року.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Підпунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з приписів ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань є,зокрема, надміру сплачені суми такого платежу або надміру сплачені суми з інших платежів до відповідних бюджетів.

За приписами п.п. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 43 Податкового кодексу України визначені умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, відповідно до пункту 43.1 якої помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно до п.43.2 наведеної норми у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

У відповідності до п.43.3, п. 43.4 ст. 43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Відповідно до п.43.5 ст. 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що Податковим кодексом України встановлено можливість погашення платниками податків грошових зобов'язань за рахунок наявної переплати з інших платежів, а реалізація такої можливості здійснюється шляхом подання відповідної заяви платником податків з правом визначити джерело сплати грошових зобов'язань, якому кореспондує обов'язок податкового органу здійснити відповідне зарахування без будь-яких додаткових дій.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі ВАСУ від 19 листопада 2015 року по справі К/800/37879/15.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення зазначених положень ПК України податковий орган здійснив зарахування лише 06 жовтня 2016 року.

У п.109.1 ст.109 Податкового кодексу України визначено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення,02 вересня 2014 року прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII (надалі Закон №1669) (в редакції, чинної у спірний період), згідно до ст. 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014року. На час вирішення справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО триває.

На виконання Закону №1669 розпорядженнями Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 р. та від 02.12.2015р. №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, згідно з додатком до якого, до зазначених населених пунктів належить, зокрема, м. Зугрес та м. Щастя.

Згідно із ст. 10 Закону №1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Сертифікатом від 05 вересня 2014 року № 2891/05-4 Торгово-промисловою палатою України засвідчено настання обставин непереборної сили з 14 квітня 2014 року при здійсненні позивачем діяльності на території Донецької області та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обовязкових платежів.

Спірними рішеннями позивачеві нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату ним грошових зобов'язань у період дії форс-мажорних обставин.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що в силу норм ст..10 Закону №1669 позивач, в даному випадку, звільнений від відповідальності за несвоєчасну сплату податку, а тому правомірно скасовано спірне рішення.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на наявність у позивача відповідного сертифікату Торгово-промислової палати України, не надання його безпосередньо до відповідача, на думку колегії суддів, не позбавляє права позивача на звільнення від відповідальності у відповідності до норм ст..10 Закону №1669.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2017 року по справі №805/1786/17-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2017 року по справі №805/1786/17-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

ОСОБА_2