Постанова № 68450000, 22.08.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2017 року Справа № 904/4646/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Білецької Л.М., Пархоменко Н.В.,

при секретарі судового засідання: Дон О.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: представник ОСОБА_1, довіреність №3194 від 08.12.2016 р.;

від відповідача: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський механічний завод" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2017 у справі № 904/4646/17

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ, в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м. Енергодар Запорізької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський механічний завод", м. Дніпро

про стягнення 224 663, 52 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський механічний завод" про стягнення з останнього на свою користь пені у сумі 75 623, 84 грн, штрафу за порушення строків поставки товару у сумі 38 639, 92 грн та штрафу за поставку неякісного товару у сумі 110 399, 76 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2017 у справі № 904/4646/17 (суддя Воронько В.Д.) позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський механічний завод" на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" пеню у сумі 75 623, 84 грн., штраф за порушення строків поставки товару у сумі 38 639, 92 грн, штраф за поставку неякісного товару у сумі 110 399, 76 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 3 369, 95 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з обставин неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки товару № 533(2)16УК від 12.09.2016 щодо своєчасної поставки якісного товару, передбаченої умовами договору відповідальності за порушення строків поставки товару у вигляді пені та 7% штрафу за прострочення поставки товару понад 30 днів (п. 7.1. договору), відповідальності за поставку неякісного товару у вигляді 20% штрафу від вартості неякісного товару (п. 7.4.).

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський механічний завод" подало апеляційну скаргу. Посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, відповідач просить скасувати це рішення в частині стягнення пені у сумі 75 623, 84 грн. та штрафу за поставку неякісного товару у сумі 110 399, 76 грн. та прийняти у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що позивачем не доведено належними доказами факту поставки йому відповідачем неякісного товару; не надано доказів дотримання під час приймання товару вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу СРСР при ОСОБА_2 СРСР від 25.04.1966 № П-7. Після повернення забракованого позивачем товару, відповідач не виявив жодних відхилень від вимог, встановлених договором. Відповідач вважає, що вимога про стягнення пені за порушення строків поставки (негрошового зобов'язання) не може бути задоволена на підставі абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, оскільки ця норма передбачає відповідальність за невиконання грошового зобов'язання.

Позивач письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що рішення місцевого господарського суду є правильним, підстави для його скасування відсутні.

Відповідач у судове засідання, призначене для розгляду апеляційної скарги, явку свого повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом у даній справі відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, що підтверджується поштовим поверненням відділенням звязку рекомендованого поштового відправлення за закінченням терміну зберігання, яким відповідачу за належною адресою направлена копія ухвали апеляційного господарського суду (а.с. 122-124, т. 1).

За наведених вище обставин, враховуючи, що апеляційним господарським судом дотримані вимоги частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України щодо завчасного повідомлення відповідача про час і місце розгляду судом справи, неявка у судове засідання апеляційного господарського суду відповідача не перешкоджає апеляційному перегляду оскаржуваного рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Верхогляд Т.А., Пархоменко Н.В.; розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання на 22.08.2017.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.08.2017 апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Білецької Л.М., Пархоменко Н.В. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.08.2017).

У судовому засіданні 22.08.2017 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.09.2016 Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" (покупець), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський механічний завод" (продавець) укладено договір поставки товару №533(2)16УК (далі Договір, а.с. 13-18, т. 1), за умовами пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і сплатити товар:

- ущільнення 2002.205.950.08 (суцільнолите, зварні стики по кутах не допускаються, робочий тиск в мережі стисненого повітря 0,6МРа) у кількості 2 шт. за ціною 114 999, 75 грн без ПДВ на суму 275 999, 40 грн. (з ПДВ);

- ущільнення 2002.205.950.08-01 (суцільнолите, зварні стики по кутах не допускаються, робочий тиск в мережі стисненого повітря 0,6МРа) у кількості 2 шт. за ціною 114 999, 75 грн без ПДВ на суму 275 999, 40 грн. (з ПДВ).

У пункті 1.2 Договору сторони визначили строк поставки товару: вересень-жовтень 2016 року.

Виробник: ТОВ "НВО Укрпромсервіс", м. Дніпропетровськ (п. 1.4. Договору).

Згідно пункту 3.1 Договору його вартість становить 459 999, 00 грн, крім того ПДВ 91 999, 80 грн, разом 551 998, 80 грн.

Розрахунок за товар, поставлений відповідно до п. 1.1 Договору, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника з відстрочкою платежу 30 календарних днів з моменту поставки товару (п. 3.2 Договору).

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Договору поставка товару відбувається відповідно до Правил Інкотермс-2010, на умовах EXW - Дніпропетровськ, в строки згідно з п. 1.2 Договору; вантажоодержувач - Запорізьке відділення ВП "Складське господарство", вул. Промислова, 133 (склад), м. Енергодар, Запорізька область.

Приймання товару за якістю і кількістю здійснюється покупцем відповідно до вимог діючих в Україні Інструкції про порядок приймання товару по кількості, затвердженої постановою Держарбітражу СРСР при ОСОБА_2 СРСР від 15.06.1966 № П-6, і Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу СРСР при ОСОБА_2 СРСР від 25.04.1966 № П-7, з подальшими змінами і доповненнями (п. 6.1. Договору).

За умовами пункту 2.1 Договору товар, що поставляється, по своїй якості повинен підтверджуватися паспортом або сертифікатом якості, виданим підприємством-виробником, і відповідати кр.2002.205.950.08, кр.2002.205.950.08.01.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що постачальник гарантує належну якість товару, що поставляється, і нормальну його експлуатацію не менше ніж 12 місяців з моменту вводу товару в експлуатацію, що підтверджується актом виконаних робіт за умови дотримання правил транспортування, експлуатації, зберігання товару, якщо більш тривалий гарантійний строк не передбачений виробником.

Згідно пункту 2.3 Договору постачальник протягом гарантійного строку повинен усунути виявлені покупцем в установленому порядку дефекти, а при неможливості їх усунення здійснити заміну дефектного товару відповідно до Правил Інкотермс-2010, на умовах DDP - м. Енергодар, вантажоодержувач ЗВ ВП "Складське господарство", вул. Промислова, 133 (склад).

Даний Договір вважається укладеним з моменту підписання і діє протягом 12 місяців з дати укладення (п. 11.1 Договору).

Відповідач листом від 25.10.2016 за №158/10-16 (а.с. 19, т. 1) звернувся до позивача із пропозицією продовжити строки поставки товару до 30.11.2016 (включно) у зв'язку із затримкою, яка пов'язана із імпортуванням складових частин предмету договору.

Позивач листом від 10.11.2016 за вих. №07-35/26385 (а.с. 20, т. 1) відмовив відповідачу у вищевказаній пропозиції у зв'язку зі зривом графіка виконання реконструкції комплексу переробки радіоактивних відходів.

За умовами пункту 7.2 Договору за порушення строків поставки або недопоставку товару за Договором постачальник зобов'язаний сплатити покупцеві пеню в розмірі 0,1% від вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів постачальник додатково сплачує покупцеві штраф у розмірі 7% вказаної вартості. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь час прострочення виконання зобов'язання.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по поставці товару за Договором, позивач 06.12.2016 направив на його адресу вимогу за №28-23/28273 про сплату 17 111, 96 грн. пені та 38 639, 92 грн. штрафу за порушення передбаченого Договором строку поставки товару та здійснення поставки (а.с.) 21-23, т. 1.

Згідно видаткової накладної № 6 (а.с. 29, т. 1) спірний товар був поставлений відповідачем позивачу 22.12.2016.

При прийманні товару позивачем були виявлені наступні невідповідності товару умовам Договору:

-ущільнення 2002.205.950.08 та ущільнення 2002.205.950.08-01 перевищують гранично допустимі габаритні розміри;

-на всіх ущільненнях відсутня герметичність на стиках пайки (зварювання);

-відсутній протокол випробування на герметичність,

про що позивачем складено довідку №32 від 23.12.2016 про виявлені невідповідності на етапі ВК-1 (а.с. 30, т. 1).

В подальшому, 10.01.2017 позивачем було складено ОСОБА_1 на забраковану продукцію №1 (а.с. 31, т. 1), яким зафіксовано результати комісійної перевірки поставленого товару. Згідно з висновками комісії покупця, викладеними в акті, поставлений товар у кількості 4 шт. є остаточним браком і підлягає поверненню з наступною заміною на якісний.

Про виявлення вищевказаних невідповідностей (недоліків) товару позивач повідомив відповідача листом за №07-35/1165 від 17.01.2017 (а.с. 32, т. 1).

У свою чергу, відповідач листом за №59/171-17 від 17.01.2017 (а.с. 33, т. 1) повідомив позивача про готовність здійснити заміну товару в найкоротші строки та просив видати йому товар для заміни.

23.01.2017 позивач повернув товар відповідачу, що підтверджується ОСОБА_1 №41 приймання-передачі матеріально-технічних ресурсів з відповідального зберігання від 23.01.2017 та довіреністю №1 від 17.01.2017, виданою відповідачем на ім'я ОСОБА_3 (а.с. 34-35, т. 1).

Згідно пункту 7.4 Договору у випадку невідповідності поставленого товару вимогам по якості, постачальник зобов'язаний замінити товар на якісний відповідно до Правил Інкотермс-2010, на умовах DDP - м. Енергодар, вантажоодержувач ЗВ ВП "Складське господарство", вул. Промислова, 133 (склад), протягом 14 днів з моменту направлення вимоги про заміну товару і сплатити покупцеві штраф у розмірі 20% від вартості неякісного товару.

Позивачем, з огляду на положення п. 7.4 Договору, 26.01.2017 на адресу відповідача було направлено вимогу за №28-23/1993 від 26.01.2017 про заміну товару та сплату 110399,76 грн. штрафу за поставку неякісного товару (а.с. 25-28, т. 1).

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частини перша та друга ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За положеннями статті 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

Товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк) (ст. 675 ЦК України).

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач є державним підприємством заснованим на державній власності (а.с. 38-62, т. 1), тобто згідно ч. 2 ст. 22 ГК України є суб'єктом господарювання державного сектора економіки.

Частиною другою ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідальність за порушення строків поставки продукції, передбачена п. 7.2. Договору, повністю відповідає відповідальності, передбаченій абзацом третім частини другої статті 231 Господарського кодексу України.

Також, передбачені п. 7.4. Договору штрафні санкції за поставку неякісного товару відповідають абзацу другому частини другої статті 231 Господарського кодексу України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення строків виконання негрошового зобов'язання у відсотках від вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання, передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

Також, суд враховує правову позицію Верховного Суду України, наведену у постанові від 03.12.2013 у справі № 3-35гс13 (справа господарського суду № 908/43/13-г) стосовно того, що в разі невиконання зобов'язань з поставки товару до боржника може бути застосована пеня. На таку пеню не розповсюджується дія Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", оскільки зобов'язання з поставки товару не є грошовим.

За викладеного, суд відхиляє доводи відповідача про невідповідність умов Договору поставки, якими встановлюється відповідальність за порушення строків поставки у вигляді пені та штрафу (п. 7.2. Договору) положенням ст. 231 ГК України та іншим приписам законодавства.

У даному випадку суд вважає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам статті 61 Конституції України.

Факти порушення строків поставки товару та невідповідності поставленого товару умовам Договору щодо якості підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Перевіркою здійснених позивачем розрахунків пені, штрафів у розмірі 7% і 20% судом встановлено їх обґрунтованість та арифметичну вірність.

З урахуванням умов Договору поставки суд першої інстанцій дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 75 623, 84 грн. за період прострочення поставки з 01.11.2016 по 17.03.2017 та 7 % штрафу у сумі 38 639, 92 грн., заявлених на підставі п. 7.2. Договору поставки, та штрафу у розмірі 20% вартості неякісного товару у сумі 110 399, 76 грн.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності належних доказів в підтвердження факту поставки ним неякісного товару.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України на сторони покладено обов'язок доведення тих обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

У листі №59/171-17 від 17.01.2017 відповідач зазначив, що ознайомлений із довідкою позивача за №32 від 23.02.2016 "Про виявлені невідповідності на етапі ВК-1", актом на забраковану продукцію №1 від 10.01.2017 та готовий здійснити заміну продукції у найкоротший термін, у зв'язку з чим відповідачем 23.01.2017 було прийнято забраковану позивачем продукцію за актом №41 приймання-передачі матеріально-технічних ресурсів з відповідального зберігання. В подальшому відповідач не спростував висновків позивача про неякісність товару, не вчинив дій з поставки цього ж товару повторно у разі якщо якість товару була ним перевірена і виявилась належною, не здійснив поставку іншого аналогічного товару. Таким чином доказів наявності підстав для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, визначених статтею 617 ЦК України, відповідачем суду не надано.

За наведеного вище, апеляційний господарський суд не вбачає підстав, передбачених статтею 104 ГПК України, для зміни або скасування рішення суду першої інстанції та, відповідно, підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський механічний завод" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2017 у справі № 904/4646/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2017 у справі № 904/4646/17 залишити без змін.

Повна постанова складена 23.08.2017

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Л.М. Білецька

Суддя Н.В. Пархоменко