Рішення № 68449758, 21.08.2017, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" серпня 2017 р.Справа № 924/668/17

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю.В., розглянувши матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком", м.Хмельницький

до Управління соціального захисту населення ОСОБА_1 Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області, с. Мукша Китайгородська, ОСОБА_1 Подільського району

про стягнення 31 139, 55 грн. відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2 за довіреністю

від відповідача - не з'явився

з перервою в судовому засіданні

встановив:

Позивач у позові просить стягнути 31 139, 55 грн. витрат на надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян.

Обгрунтовуючи позов, позивач стверджує наступне. ПАТ „Укртелеком надає послуги звязку на підставі публічного договору. Соціальні пільги на отримання телекомунікаційних послуг для ряду категорій громадян встановлено Законами України: „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, „Про жертви нацистських переслідувань, „Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, „Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист, „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, „Про охорону дитинства „Про прокуратуру.

Безумовному обовязку оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обовязок держави відшкодувати такі пільги.

В період з 01.01.17 по 31.06.17 позивач надав послуги на пільгових умовах громадянам ОСОБА_1 - Подільського району Хмельницької області, які підпадають під дію вказаних Законів. Сума наданих послуг дорівнює 31 139, 55 грн.

Згідно пп.. б п.4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетноко кодексу видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів (субвенції держбюджету України) у порядку, встановленому КМУ. Постановою КМУ від 04.03.02 № 256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету України. Встановлено механізм фінансування таких видатків. П. 2 постанови № 256 визначено головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на пільги. Згідно Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання держпрограм соціального захисту населення, є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких входить питання праці та соціального захисту. Таким чином, розпорядником коштів для фінансування соцпільг в ОСОБА_1 Подільському районі є саме відповідач, який і зобовязаний відшкодувати надані позивачем послуги. Проте, останній вказаного обовязку не виконав.

В силу п. 10 Положення про єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, що затверджене постановою КМУ 29.01.03 № 17 підприємства та організації, котрі надають послуги, щомісяця до 25 числа подають повноважному органу на паперових та електронних носіях розрахунки відносно вартості наданих послуг пільговим категоріям відповідно форми „2- пільга.

На виконання вказаного, позивач оформляв і направляв відповідачу щомісяця відповідні звіти, що підтверджується поштовими документами. Отримавши звіти відповідач розрахунків не здійснив.

Законодавство не передбачає залежності розмірів відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання держпрограм соцзахисту за рахунок субвенцій з держбюджету чи випадків повного або часткового звільнення від такого обовязку.

Зобовязання по виплаті субвенцій, пільг, допомоги з оплати спожитих житлово комунальних послуг та звязку, компенсації громадянам з бюджету, на що згідно з Законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Згідно ст. 617 ЦК відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобовязання. Отже, недофінансування відповідача коштами субвенції з державного бюджету не є підставою для звільнення управління соцзахисту населення від виконання зобовязань перед позивачем відносно компенсації втрат на надання послуг на пільговій умові.

Доводи відповідача відносно того, що він не зобовязаний виконувати компенсацію послуг на пільгових умовах через відсутність бюджетних коштів є безпідставною, а смае. Згідно листа Міністерства фінансів України № 31-07310-10-24/16584 деякі програми, що відносяться до програм соцзахисту є державною гарантією і одержувачу неможе бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги в межах встановлених норм. У звязку з цим зобовязання відносно оплати пільг та послуг звязку обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень (ч. 6 ст. 48 БКУ). Дана норма є спеціальною по відношенню до ч. 1 4 ст. 48.

Згідно п. 8 порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання держпрограм соцзахисту за рахунок субвенцій з держбюджету (постанова № 256) отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпоряднників коштів. При цьому головні розпорядники у 5 денний термін здійснюють розрахунки з постачальниками послуг.

За законом „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії державні соціальні гарантії є обовязковими до виконання всіма органами місцевого самоврядування і влади. Натомість жоден закон не передбачає обмежень по наданню послуг в разі відсутності коштів.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не зявився. 08.08.17 до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. Відповідач у письмовому відзиві проти позову заперечує, наводить таке.

Пунктом 2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (Порядок 256) затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. № 256 передбачено, що фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у бюджетах на зазначені цілі.

Позивач не прийняв до уваги, що у Законі України „Про Державний бюджет України на 2017 рік відсутня субвенція з Державного бюджету України місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв'язку. В кошторисі управління на 2017 р. відсутні бюджетні асигнування для відшкодування пільг з оплати зазначених позовом послуг.

Також стверджено, що Управління соціального захисту населення ОСОБА_1 Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області є бюджетною установою і діє у відповідності до вимог чинного законодавства України. Всі платежі, які здійснює управління, проводяться на підставі кошторисних призначень, згідно затверджених кошторисів та коштів, передбачених на конкретні цілі відповідно до ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України, якою встановлено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Згідно Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань.

Також вказано, управління повідомляло позивача листами про те, що у 2017 р в Державному бюджеті України не передбачені видатки на фінансування пільг з послуг зв'язку за рахунок субвенції з державного бюджету всім категоріям громадян та про неможливість виділення таких коштів з районного бюджету у зв'язку із відсутністю фінансового ресурсу, (копії листів додаються).

Також, Управління соціального захисту населення ОСОБА_1 Подільської райдержадміністрації виступає лише як посередник і не наділене повноваженнями відносно перерахунку і виплат відшкодувань за рамками бюджетного року.

Матеріалами справи встановлено.

В період з січня 2017 року по червень 2017 року позивач виставив відповідачу розрахунки видатків на відшкодування витрат, повязаних з наданням пільг за даний період (помісячно). Загальна вартість наданих пільг становить 31 139, 55 грн. Докази направлення: повідомлення про вручення кореспонденції з штампами пошти, реєстри кореспонденції , описи вкладень з штампами пошти і фіскальні чеки (арк. справи № 26 38) з відмітками про направлення „Ф „пільга 2 на адресу відповідача.

Листами від 20.02.17, 21.03.17 позивач повідомив відповідача про необхідність забезпечення дотримання вимог Положення про Єдиний держреєстр осіб, які мають право на пільги, щодо прийняття від позивача щомісячних звітів по Формі „пільги 2

Листами від 29.03.17 № 287, від 27.04.17 під № 376 , від 1 червня 2017 р. під № номером 475 відповідач повідомив позивача, що на надання пільг населенню на послуги звязку у 2017 р. бюджетом коштів не передбачено. Питання виділення коштів на надання послуг звязку пільговикам за рахунок районного бюджету винесено на розгляд бюджетної комісії. Пропозиція відхилена. Коштів на надання пільг на 2017 р. бюджетом не передбачено.

Листом під номером 02-21/839 від 4 серпня 2017 р. Камнець Подільське управління ДКСУ повідомило, що по головному розпоряднику коштів управління соцзахисту населення ОСОБА_1 Подільської райдержадміністрації відсутні кошти призначення по КПКВК „надання пільг окремим категоріям громадян з послуг звязку на 2017р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відзив відповідача та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується таке.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 63 Закону України „Про телекомунікації та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012 р., споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України; установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня предявлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" встановлено, що пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Законами України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу, „Про жертви нацистських переслідувань, „Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, „Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус, "Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", „Про охорону дитинства, "Про прокуратуру" передбачено надання пільг при оплаті за послуги зв'язку (телекомунікаційні послуги).

З матеріалів справи вбачається, що публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Хмельницької філії протягом січня по червень 2017 р. надано телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам ОСОБА_1 Подільського району, на яких поширюється дія вищезазначених законів, на загальну суму 31 139, 55 грн., що підтверджується розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за наведений період (форма №2-пільга), з вказаними списками громадян, що мають право на пільги. Вказані розрахунки направлені відповідачу, що підтверджується поштовими відправленнями (арк. справи № 26 - 38). Сума підтверджена розрахунками: за січень на суму 5 476, 37 грн.; за лютий на суму 5 446, 11 грн., за березень на суму 5 296, 86 грн., за квітень на суми 4 985, 86 грн.; за травень на суму 4 969, 37 грн.; за червень на суми 4 964, 98 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України, бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Дана норма є спеціальною по відношенню до загальних положень ч. 1 4 ст. 48 БК.

Згідно зі ст. 87 Бюджетного кодексу України, видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України. При цьому порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України).

Зі змісту ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України вбачається, що видатки на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з Державного бюджету України (субвенцій з Державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання держпрограм соціального захисту населення відносно надання пільг з послуг звязку за рахунок субвенцій з держбюджету визначено постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. № 256 „Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету

Відповідно до п. 3 Порядку № 256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Таким чином, управління соціального захисту населення ОСОБА_1 Подільської районної державної адміністрації є розпорядником коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, а тому на підставі вищезазначених норм законодавства відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян, має здійснюватись відповідачем за рахунок державних субвенцій.

Отже, заперечення відповідача з цього приводу є необґрунтованими.

Згідно з п. 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. №117, підприємства та організації, які надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга". Дане правило позивач виконав, що підтверджується доказами направлення розрахунків.

Уповноважений орган щомісяця звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; (п. 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги).

Із матеріалів справи слідує, що позивач надсилав відповідачу розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам, за період з січня по червень 2017 р. за формою "2-пільга". Однак відповідачем доказів виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не надано, як і не надано доказів вчинення дій, передбачених п. 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги.

При цьому, листами від 29.03.17 № 287, від 27.04.17 під № 376 , від 1 червня 2017 р. під № номером 475 відповідач повідомив позивача, що на надання пільг населенню на послуги звязку у 2017 р. бюджетом коштів не передбачено. Питання виділення коштів на надання послуг звязку пільговикам за рахунок районного бюджету винесено на розгляд бюджетної комісії. Пропозиція відхилена. Коштів на надання пільг на 2017 р. бюджетом не передбачено.

У листих і у відзиві управління посилається на відсутність відповідного бюджетного фінансування для вказаних виплат

З цього приводу суд зазначає, що відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення його від відшкодування вказаних вище витрат, понесених позивачем, та не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення такого зобов'язання шляхом примусового стягнення.

Зі змісту частини 2 ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України вбачається, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

У листі від 30.06.2011р. № 31-07310-10-24/16584 Міністерство фінансів України роз'яснило, що ... деякі програми, які відносяться до державних програм соціального захисту населення, є державною гарантією і одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги (нараховані соціальні виплати) в межах встановлених норм (розмірів).

Тобто, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Законодавством не передбачена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обовязку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається у відповідності до вимог Законів України.

У п. 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/374/2013 від 18.02.2013р. вказано, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р. та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004 р. зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду України від 15.05.2012р. у справі №11/446 та від 22.03.2017р. у справі №905/2358/16, постанові Вищого господарського суду України від 12.04.2017 року у справі №927/1039/16.

Таким чином, відсутність субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг звязку не є підставою для звільнення відповідача (органу, уповноваженому державою здійснювати від її імені повноваження в цих правовідносинах) від відповідальності за порушення зобов'язання зі сплати компенсації пільг, а посилання відповідача на те, що він не має бюджетних призначень щодо розпорядження бюджетними коштами на компенсацію пільг не звільнюють його від обов'язку сплатити цю компенсацію.

Також суд звертає увагу, що телекомунікаційні послуги на пільгових умовах позивачем надавались не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач у справі, в силу закону зобовязаний відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних коштів ці витрати.

З огляду на зазначене відповідач відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону, і така відповідальність не може ставитися в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

За ст. 11 ЦК Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

При цьому слід зазначити, що чинне законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від їх бажання.

Необхідно вказати, що відсутність проведення звірки з базою пільгових громадян також не може виступати підставою звільнення від обовязку компенсації витрат відносно пільгових послуг так як звірка є обовязком відповідача (п. 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги).

З огляду на вищезазначене та враховуючи приписи ст. 33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтверджені, тому підлягають задоволенню. Судовий збір в силу ст. 49 ГПК покладається на відповідача.

При цьому, судом відмічається, що за ч. 5 ст. 49 ГПК стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Отже, позиція відповідача, відносно звільнення його від сплати судового збору безпідставна.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського роцессуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з управління соціального захисту населення ОСОБА_1 Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області (Хмельницька область , ОСОБА_1 Подільський район, с. Мукша Китайгородська, вул. Матросова, 30, код 03198439) на користь публічного акціонерного товариства „Укртелеком в особі Хмельницької філії ПАТ „Укртелеком (м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 13, р/р 26004302791 в АТ „Ощадбанк, м. Київ, МФО 300465, код 21560766) 31 139, 55 грн. (тридцять одна тисяча сто тридцять девять грн. 55 коп) відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян, 1 600 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) судового збору.

Повний текст складено 22 серпня 2017 року.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 2 прим. :

1 - до справи,

2 - відповідачу(31100, Хмельницька область , ОСОБА_1 Подільський район, с. Мукша Китайгородська, вул. Матросова, 30)