Рішення № 68445691, 22.08.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1186/17

Номер провадження 2/623/804/2017

РІШЕННЯ

іменем України

22 серпня 2017 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді: Одарюка М.П.

при секретарі: Костенко В.В.

за участю судового розпорядника: Гребенюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості , -

в с т а н о в и в:

У травні 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 18801,49 гривень, посилаючись на те, що 02.05.2008 року між ПАТ КБ « Приватбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № б/н (далі договір), де відповідачка отримала кредит у розмірі 1800,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

У порушення умов договору, відповідачка свої зобов'язання належним чином не виконала в результаті чого має заборгованість за кредитом станом на 30.04.2017 року в сумі 18801,49 гривень, яка складається з наступного :

1493,60 грн. - заборгованість за кредитом;

11973,33 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

3963,06 грн. - заборгованість за пенею та по комісією;

а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- 500,00 грн. - штраф ( фіксована частина);

- 871,50 грн. - штраф (процентна складова).

Позивач просить стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 18801,49 грн. та покласти на відповідача витрати пов'язані з розглядом справи у суді.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач, ОСОБА_2, надала суду письмові заперечення, в яких просить суд у позовних вимогах ПАТ КБ « Приватбанк» відмовити повністю, посилаючись на те, що рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 20 січня 2016 року відмовлено ПАТ КБ « Приватбанк» в задоволенні позовних вимог до позивачки про стягнення заборгованості за кредитним договором від 02.05.208 року б/н в сумі 31791,35 грн. Рішення набуло чинності, а отже в силу ст. 205 ЦПК неможливо повторно розглядати справу за наявності рішення суду що набрало законної сили. Просить застосувати позовну давність.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 02.05.2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № б/н (далі договір), де відповідачка отримала кредит у розмірі 1800,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а. с. 8-14).

Згідно із розрахунком заборгованості відповідач станом на 30.04.2017 року має заборгованість перед банком в сумі 18801,49 гривень, яка складається з наступного :

1493,60 грн. - заборгованість за кредитом;

11973,33 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

3963,06 грн. - заборгованість за пенею та по комісією;

а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- 500,00 грн. - штраф ( фіксована частина);

- 871,50 грн. - штраф (процентна складова) ( а.с.5-7).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Визначення поняття зобов'язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, -визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

В зв'язку з тим, що відповідачем не надано доказів в підтвердження того, що нею належним чином виконувалися умови кредитного договору, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими.

Суд вважає, що заперечення відповідачки в частині того, що позов суперечить ч. 2 ст. 223 ЦПК України, про неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, є безпідставними виходячи з наступного.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 205 ЦПК України позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

У розумінні цивільно - процесуального закону предмет позову - це матеріально правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

У матеріальному розумінні предмет позову, це річ щодо якої виник спір.

Звертаючись до суду 26.08.2015 року ( цивільна справа 623/3957/15-ц) позивач заявляв позов, предметом якого була матеріально - правова вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 31791,35 грн.

При зверненні до суду 31.05.2017 року матеріально - правова вимога позивача стягнення з відповідачки заборгованості за кредитом в сумі 18801,49 грн.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України в зв'язку з наявністю заяви відповідача, суд розглядає питання про застосування строку позовної давності.

Позивачем наданий до суду розрахунок заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 02.05.2008 року за період з 05.05.2008 року по 30.04.2017 року, з якого вбачається, що заборгованість відповідачки за кредитним договором №б/н від 02.05.2008 року в межах строку позовної давності становить 9471,35 грн, що є заборгованістю зі сплати за процентами.

При цьому суд виходить з того, що з розрахунку позивача вбачається, що 31.05.2010 р. у відповідача утворилась заборгованість з тіла кредиту у розмірі 1493,60 грн. та пеня нарахована за період з 31.07.2008 року по 01.04.2014 року в сумі 2163,06 грн., яка не була погашена, а тому станом на день подачі позову є підстави для застосування наслідків спливу позовної давності у три та один роки.

За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до положень ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки відповідно до договору.

По справі встановлено, що ОСОБА_2 просила застосувати строк позовної давності, посилаючись на те, що позивач пропустив строк звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею боргу або іншого обов'язку.

Відповідно до Правил користування платіжною карткою, яка є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки ( ст. 261 ЦК України), а не закінчення строку дії договору.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 19 березня 2014 року (справа № 6-14цс14), яка згідно зі ст.360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

В частині стягнення пені у розмірі 1800,00 грн., нарахованої за період з 30.04.2014 року по 30.04.2017 р., та штрафів відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг 500,00 грн. - штраф ( фіксована частина) та 871,50 грн - штраф (процентна ставка), то в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Згідно довідки Адресно - довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Харківській області станом на 27.06.2017 р. відповідачка зареєстрована у АДРЕСА_1( а.с.26).

Місто Ізюм Харківської області входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України №1275-р від 02.12.2015р.

При таких обставинах, зважаючи на те, що пеня та штрафи нараховані за період, який пізніше 14 квітня 2014 року, та імперативну заборону на її стягнення, то в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідачка не виконала зобов'язання за кредитним договором у межах строків позовної давності.

Суд вважає за необхідним позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в сумі 9471,35 грн.

Крім того, відповідно до ст.. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати.

Керуючись ст.ст.212-215,224-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Ізюмським МРВ УМВС України в Харківській області 15.06.2000 року, місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" вул. Набережна Перемоги, 50 м. Дніпропетровськ, 49094, п/р № 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за кредитним договором в розмірі 9471 (дев'ять тисяч чотириста сімдесят одну) гривню 35 копійок та судові витрати у справі в сумі 806 (вісімсот шість) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

.

Суддя Ізюмського міськрайонного суду М. П. Одарюк