Ухвала суду № 68445554, 23.08.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/400/16-ц

Номер провадження 2/623/862/2017

У Х В А Л А

Іменем України

23.08.2017 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Гуренко М.О.

з участю: секретаря -Костенко В.В.

позивача ОСОБА_1: ОСОБА_2

позивача: ОСОБА_2

представника позивача: ОСОБА_3

відповідача: ОСОБА_4

представника відповідача: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання договору довічного утримання недійсним,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2, ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання договору довічного утримання недійсним.

23 серпня 2017 року позивач ОСОБА_2 надала письмовеклопотання про відвід головуючому судді Гуренко М.О. в порядку ст.20 ЦПК України, без жодного мотивування. В судовому засіданні також повідомила суд, що не може послатися на жодний пункт ст. 20 ЦПК України, однак все одно просила її задовольнити, оскільки бажає щоб її справу розглядав такий суддя який був у м. Харкові.

Її представник заяву підтримав та просили її задовольнити, у зв'язку з сумнівами в об'єктивності та неупередженості судді, зазначаючи що помічник судді розмовляв з представником відповідача.

Відповідач та її представник проти заяви категорично заперечували, вказували, що ніколи по даній справі не спілкувалися з суддею, а на попередньому судовому засіданні лише привіталися з секретарем судового засідання, як того вимагають елементарні правила етикету. Вважали, що відвід є безпідставним і заявлений виключно з метою затягування розгляду справи.

Перевіривши викладені в письмовомуклопотанні підстави відводу судді Гуренко М.О., суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 20 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, секретар судового засідання;

2) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

3) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;

4) якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді;

5) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 11-1 цього Кодексу. { Частину першу статті 20 доповнено пунктом 5 згідно із Законом N 2453-VI від 07.07.2010 - зміни щодо запровадження автоматизованої системи документообігу в судах вводяться в дію з 1 січня 2011 року, а щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року }

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї або близькими родичами між собою.

Відповідно до п.1.1 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.

Неупередженість є необхідною умовою виконанням суддею своїх обов'язків.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000XII).

Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. UnitedKingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Заявляючи відвід судді жодних доказів,які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді,позивачем не надано.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09 листопада 2006 року, особиста безсторонність суду призюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у рішенні у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Стосовно об'єктивного критерію Європейський суд рекомендує визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (FerrantelliandSantangelo v. Italy), від 7серпня 1996 poку, п. 58).

Враховуючи викладене, слід відмітити, що зазначені причини заявленого відводу ніяким чином не пов'язані з порушенням Європейської конвенції з прав людини та Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а тому не можуть викликати сумнів в неупередженості судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Гуренко М.О.

Суд, вивчивши письмовеклопотання про відвід, проаналізувавши наведені норми права, міжнародними стандартами, судової практики, яка є джерелом права, відсутність підтверджуючих доказів на предмет викладеного та співставлення їх з встановленими обставинами дають суду підстави для прийняття рішення про відмову у задоволення заяві про відвід судді Гуренко М.О.

Керуючись п.1.1 Бангалорських принципів, ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», рішеннями ЄСПЛ «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії», «Пуллар проти Сполученого Королівства», «Ферантелі та Сантанжело проти Італії», ст. 24, 25 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

У клопотанні позивача ОСОБА_2 про відвід судді Гуренко М.О. - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.О. Гуренко