Ухвала суду № 6844562, 23.09.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

23.09.2009           Справа № 2-27/6245-08/5002

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Курапової З.І.,

суддів           Дугаренко О.В. , Санакоєвої М.А.                      секретар судового засідання          Антонова Н.В.

за участю представників сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Путіна" - не з’явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про відкладення розгляду справи ,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим- не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим на постанову Господарський суд Автономної Республiки Крим (суддя ) від 04.12.08 по справі №2-27/6245-08/5002

за позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю "Путіна" (вул. Козлова, 6, оф. 58,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

до           Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим (вул. Борзенко 40,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

про скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду АР Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 04.12.2008 року у справі №2 - 27/6245А позов ТОВ «Путіна» до ДПІ в м. Керчі про скасування податкового повідомлення-рішення, задоволений.

Скасоване податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі № 0000082301/0 від 08.01.08. на суму 251 914,50 грн.

Стягнуте з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Путіна” 3,40 грн.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в м. Керчі звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду АР Крим від 04.12.2008., у задоволенні адміністративного позову ТОВ “Путіна” відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач не має право користуватися пільгою з оподаткування податком на додану вартість, передбаченою п.11.29 ст.11 Закону України “Про податок на додану вартість” , оскільки не є сільськогосподарським товаровиробником та рибальство (вилов риби) не вважається сільськогосподарським виробництвом.

У судове засідання 23.09.2009. представники позивача та відповідача не з’явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як слідує із матеріалів справи, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Путіна” звернувся в Господарський суд АР Крим із позовною заявою до відповідача - Державної податкової інспекції в м. Керч про скасування податкового повідомлення — рішення № 0000082301/0 від 08.01.2008. на суму 251914,50 грн.

В період з 05.12.2007. по 18.12.2007. ДПІ в м. Керч було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005. по 30.09.2007.

По результатам перевірки складено акт № 2151/23-1/24865035 від 21.12.2007. (а. с. 7-29).

На підставі вказано акту перевірки, відповідачем було винесено податкове повідомлення — рішення № 0000082301/0 від 08.01.2008., відповідно до якого позивачу було визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 251914,50 грн., з якого 167943 грн. за основним платежем та 83971,50 грн. штрафних санкцій (а. с. 31).

Під час проведення перевірки перевіряючими було встановлено, що у період з 22.04.2005. по 30.09.2007. позивач надавав до відповідача декларації по ПДВ за формою “декларація по ПДВ скорочена”. Платник податків надавав декларації за такою формою в зв'язку з тим, що підприємство по КВЕД включено в коди груп економічної діяльності 05.1.1 — сільськогосподарські виробники.

Відповідач у акті перевірки зазначив, що позивач є сільськогосподарським підприємством, оскільки по реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва перевищують 90 % від загальної суми валового доходу, однак, у господарської діяльності операції по виробництву рибної продукції, пов'язаної з біологічними процесами її вирощування не здійснювалися, в зв'язку з чим на позивача не поширюється п.11.29 ст.11 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Відповідно до п.11.29 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” до 1 січня 2008 року зупинено дію пункту 7.7. статті 7 , пунктів 10.1. і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюється сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно —правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1999. № 271 затверджено “Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками —платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини”.

Пунктом 1 вказано Порядку визначається механізм акумуляції та використання коштів податку на додану вартість, що не підлягають сплаті до бюджету, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками — платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємством молока та м'яса живою вагою.

Пунктом 2 цього Порядку передбачено, що його положення поширюються на сільськогосподарських товаровиробників незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, котрі зареєстровані як платники податку на додану вартість і одержали від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий ) рік суму, що становить не менш як 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Матеріалами справи підтверджується, що пунктом 2.2. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю “Путина” встановлено, що позивач займається промисловим рибальством, переробкою, реалізацією риби та інших морепродуктів відповідно до лімітів, встановлених Департаментом рибного господарства України.

Також у Єдиному державному реєстру підприємств і організацій України за позивачем закріплено код КВЕД 05.01.,0 —ловля риби у внутрішніх водоймах, морях та океанах. Цей код включає діяльність суден та берегових рибозаводів, які займаються одночасно виловом риби, її переробкою та виготовленням консервів.

Також відповідно до пункту 2.15 Закону України “Про державну підтримку сільського господарства на Україні” сільгосппродукцією вважаються товари, що підпадають під визначення 1-24 груп УКТ ВЕД. Згідно з Митним тарифом України до групи 03 входить риба та ракоподібні, малюски та інші водні безхребетні.

З вказано випливає висновок про те, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником.

Доводи відповідача, що позивач не є сільськогосподарським товаровиробником, оскільки не здійснює всі стадії рибництва - від риборозведення та вирощування до вилову та продажу, не ґрунтуються на законі.

Розпорядженням КМУ від 10.05.1999. № 391-р встановлено, що центральним та місцевим органам виконавчої влади у взаємовідносинах з рибницькими та рибальськими, включаючи риболовецькі, господарствами, що займаються риборозведенням, вирощуванням товарної риби, виловом, переробкою та збутом власної рибопродукції (незалежно від організаційно-правових форм) виходити з того, що ці підприємства є сільськогосподарськими товаровиробниками.

Зі змісту цих положень слідує, що під визначення “сільськогосподарські товаровиробники” підпадають риболовецькі господарства, які не займаються, зокрема, риборозведенням чи вирощуванням товарної риби. Тобто, всупереч твердженню відповідача, розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.05.1999. № 391-р не вимагає здійснення суб'єктом господарювання всіх без виключення видів діяльності, зазначених у розпорядженні.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

                    Керуючись статтями 195,196, п.1 ч.1 ст.198,200, п.1 ч.1 ст.205,206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим на постанову Господарського суду АР Крим від 04 грудня 2008 року у справі № 2—27/6245-2008 А (№ 2-27/6245-08/5002) залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду АР Крим від 04 грудня 2008 року у справі № 2—27/6245-2008 А (№ 2-27/6245-08/5002) залишити без змін.

           Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

                    Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 вересня 2009 р.

Головуючий суддя          підпис                              З.І.Курапова

Судді           підпис                               О.В.Дугаренко підпис                               М.А.Санакоєва З оригіналом згідно Суддя                                                             З.І.Курапова