Постанова № 68443543, 17.08.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/774/751/17 Головуючий у І-й інстанції - Дяченко І.В.

Справа № 199/4979/17/16-п Головуючий в ІІ інстанції - Мазниця А.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2017 року м. Дніпро

Суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Мазниця А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.07.2017 року у справі про адміністративне правопорушення, якою

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпро, громадянина України, що зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1,

визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів громадян, що складає 17 000.00 (сімнадцять тисяч ) гривень, без конфіскації знарядь виробництва і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, стягнути на користь держави 320 (триста двадцять) гривень судового збору, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 19.03.2017 у АДРЕСА_1 займався господарською діяльністю без державної реєстрації як суб'єкт господарювання, а саме надавав послуги по ремонту автомобілів за грошову винагороду, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги зазначає, що судом безпідставно визнано факт зайняття ним господарською діяльністю зважаючи на те, що він за місцем свого мешкання у своєму гаражі одноосібно проводив ремонт автомобіля ВАЗ 2106, належного ОСОБА_3, погодившись на це на прохання свого товариша. Вказує, що в його діях ознак господарської діяльності у розумінні чинного законодавства України не вбачається, оскільки відсутні ознаки їх системності та вчинення таких дій на постійній основі. Крім того вказує, що в протоколі та в постанові взагалі не зазначено, які норми закону щодо здійснення господарської діяльності ним порушено. На думку апелянта, судом було не тільки не дотримано вимоги КУпАП, але і проігноровано практику Європейського суду з прав людини, а висновки суду щодо наявності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 КУпАП, є недоведеними та ґрунтуються виключно на припущеннях.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі та просили скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши пояснення, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до висновку про те, що у своїй постанові суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, який не відповідає фактичним обставинам справи.

Так, відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Як вбачається з матеріалів справи, правоохоронними органами було виявлено одиничний епізод виконання ОСОБА_1 робіт з ремонту автомобіля за плату, що не може вважатися підприємницькою діяльністю у зв'язку з відсутністю ознаки систематичності вчинення вказаних дій.

Аналогічна правова позиція щодо обставин, за яких дії особи можуть бути визнані підприємницькою діяльністю, була висловлена Верховним Судом України у п. 4 Постанови його Пленуму від 25.04.2003 р. №3 "Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності", де зазначено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

З урахуванням наведеного, висновок суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, є помилковим, а апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 липня 2017 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Дніпропетровської області А.А. Мазниця