Постанова № 6844257, 25.11.2009, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2009 р. Справа № 55/40-08

Колегія суддів у складі:

головуючого-судді - Могилєвкіна Ю.О., суддів – Пушай В.І., Плужник О.В.

при секретарі – Голозубової О.І.

за участю представників сторін:

позивача – Радінович В.С.

відповідача – не з’явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3183Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 23.09.09 р. по справі № 55/40-08

за позовом - Акціонерного товариства "Лізингова компанія "Сприяння", м. Харків

до - ТОВ "Інтерконтиненталь", м. Харків

про стягнення 16025,85 грн., -

встановила:

Позивач - Акціонерне товариство "Лізингова компанія "Сприяння" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерконтиненталь" боргу у сумі 15788,34 грн. з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, 237,51 грн. штрафних санкцій та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору підряду №51/С від 28.11.2006 року неналежним чином виконав прийняті на себе зобов'язання щодо повного та своєчасного розрахунку за виконані роботи.

Представник позивача за вх. №298/09 від 27.01.2009 р. та за вх. №1736 від 12.03.2009 р. надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 13808,98 грн. основного боргу, пеню в сумі 504,02 грн., 3% річних в сумі 570,95 грн., інфляційні в сумі 4722,67 грн., 1,0 грн. моральної шкоди, 196,26 грн. витрат на державне мито, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн., оплату судової експертизи в сумі 4504,32 грн.

Вказані уточнення були прийняті судом ухвалою від 12.03.09 р.

Відповідачем було надано клопотання (вх. № 7750 від 12.05.08), відповідно до якого відповідач вказує, що форми КБ-3 та КБ-2 за серпень 2007 року на суму 126814,98 грн. є сфальсифікованими та просив призначити у справі почеркознавчу та судово-технічну експертизи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 червня 2008 р. було зупинено провадження у справі № 55/40-08 та призначено судову почеркознавчу експертизу та судову технічну експертизу, провадження якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Н. С. Бокаріуса.

27 жовтня 2008 року від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Н. С. Бокаріуса надійшов висновок судово-технічної експертизи документів № 4757 від 21.10.08 р., з якого вбачається, що відтиски кругової печатки ТОВ "Інтерконтиненталь" №33119445 №1 на документах нанесені одним і тим же кліше кругової печатки ТОВ "Інтерконтиненталь" №33119445 №1

14 січня 2009 року до господарського суду Харківської області від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Н. С. Бокаріуса надійшли матеріали справи № 55/40-08, та повідомлено суд про неможливість проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 січня 2009 р. було поновлено провадження у справі та розгляд справи призначено на 27 січня 2009 р.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 27 січня 2009 р., у зв'язку з хворобою судді Гребенюк Н.В., справу № 55/40-08 було передано для подальшого розгляду судді Пелипенко Н.М.

27 січня 2009 р. позивач, в порядку ст. 22 ГПК України, звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 13808,98 грн. боргу, 504,02 грн. пені, 570,95 грн. 3% річних, 4722,67 грн. інфляційних витрат, 1,0 грн. моральної шкоди та судових витрат.

Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.09.09 р. по справі № 55/40-08 (суддя Пелипенко Н.М.) позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 13808,98 грн. основного боргу, 252,54 грн. пені, 3% річних в сумі 570,95 грн., 4722,68 грн. інфляційних нарахувань, 193,55 грн. державного мита, 116,48 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та 4504,32 грн. витрат на оплату судових експертиз.

Відповідач з рішенням господарського суду Харківської області не погоджується, вважає рішення незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення змінити в частині стягнення з нього судових витрат за проведення судових експертиз в сумі 4446,32 грн., замість 4504,32 грн., зазначених в оскаржуваному рішенні.

Свою скаргу відповідач обґрунтовує тим, що він не отримував заяви позивача про збільшення позовних вимог і тому вважає, що суд першої інстанції повинен був відкласти розгляд справи та зобов’язати позивача надіслати копію заяви відповідачу.

Позивач у своєму відзиві на скаргу та його представник у судовому засіданні також зазначають, що суд першої інстанції безпідставно стягнув з відповідача 4505,32 грн. судових витрат за проведення судових експертиз, оскільки пропорційно задоволених позовних вимог судові витрати за проведення експертиз підлягали стягненню на суму 4446,32 грн.

До початку судового засідання відповідачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі в зв’язку із поданням касаційної скарги на ухвалу Харківського апеляційного суду від 27.10.2009 року про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Судова колегія розглянувши клопотання відповідача вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до вимог ГПК України ухвала про прийняття апеляційної скарги до провадження не підлягає оскарженню.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст.101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та часткове скасування рішення суду першої інстанції з наступних підстав.

Посилання відповідача про порушення його процесуальних прав в зв’язку з неотриманням копії заяви від 12.03.2009 року про збільшення суми позову є безпідставним, оскільки зазначена заява була подана для уточнення сум судових витрат, а саме включення до судових витрат оплату проведених призначених судом експертиз.

Відповідно до ст.55 ГПК Україн, судові витрати не входять до ціни позову, тому, зазначена заява не є заявою про збільшення позовних вимог.

Статтею 46 ГПК України передбачено, що в разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита оплачується чи стягується згідно з новою ціною позову.

Заява позивача від 23.09.2009 року також не містить вимог про збільшення ціни позову, а навпаки позивач зазначеною заявою відмовився від стягнення з відповідача моральної шкоди на суму 1,00 грн., що ніяким чином не порушило процесуальних прав відповідача.

Тому, зазначені обставини не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції між сторонами було укладено договір підряду № 51/С від 28.11.06 р. (а.с.9-11), відповідно до умов якого замовник (відповідач) доручає, а підрядник зобов'язався виконати роботи з влаштування мереж 0,4 кВ аквапарку в с.м.т Коктебель Феодосійської курортної зони та влаштування мереж наружного освітлення та молнієзахисту аквапарку в с.м.т Коктебель Феодосійської курортної зони.

Позивач свої зобов'язання виконав належним чином та у період грудень 2006р. - серпень 2007р. виконав передбачені вказаним договором та проектно - кошторисною документацією до нею роботи на загальну суму 1000834,98 грн., що підтверджується двосторонніми актами виконаних підрядних робіт, доданих до матеріалів справи (а.с. 14-15,14,17,19,21,23).

Відповідно до п.п. 3.1-3.3 вказаного договору, замовник передає в розпорядження підрядника грошові кошти в розмірі 30% від суми договору до початку виконання робіт, протягом 5-ти днів з моменту підписання договору.

Оплата за фактично виконані підрядником роботи здійснюється шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок підрядника на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних робіт. Акт приймання виконаних робіт готує підрядник та передає уповноваженому представнику замовника. Замовник протягом 3-х днів перевіряє відповідність виконаних робіт тим, що вказані у акті та підписує його в частині фактично виконаних робіт. Оплата виконаних робіт проводиться замовником протягом 3-х банківських днів з моменту підписання акту.

Згідно з п. 3.5 вказаного договору, кінцеві розрахунки за договором проводяться замовником не пізніше 10 днів після закінчення робіт.

Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт виконав неналежним чином, сплативши позивачу лише 987026,00 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками, доданими до матеріалів справи (а.с. 25-30).

Посилання відповідача на фальсифікацію актів КБ-3 та КБ -2 за серпень 2007 року на суму 126814,98 грн., правомірно не прийняті судом першої інстанції до уваги, оскільки, відповідно до висновку судово - почеркознавчої експертизи № 3587 від 17.06.09 р. у справі № 55/40-08 (а.с. 88-98), підписи від імені Андрющенко В.В. у "Довідці про вартість виконаних підрядних робіт" за серпень 2007 року, в рядку "Замовник" та у "акті № 6 приймання виконаних підрядних робіт" за серпень 2007 року, в рядку "прийняв замовник" виконані Андрющенко Валентиною Василівною. Тобто заборгованість відповідача перед позивачем склала 13808,98 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 13808,98 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за договором № 51/С від 28.11.06 р.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд першої інстанції правомірно визнав позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 13808,98 грн. заборгованості такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до п. 6.2 вищевказаного договору, за несвоєчасне виконання своїх зобов'язань винувата сторона зобов'язана сплатити іншій стороні неустойку у вигляді пені в розмірі 0,01 % від вартості невиконаних зобов'язань. за кожен день прострочки, що не звільняє її від виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування пені позивачем, суд правомірно визнав, що стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частково, в сумі 252,54 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного та перевіривши нарахування позивача суд першої інстанції також правомірно визнав вимоги про стягнення з відповідача 4722,67 грн. інфляційних нарахувань, а також 3% річних в сумі 570,95 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.06.08 р. обов'язок оплати судової експертизи було покладено на позивача.

Відповідно до листа ХНДІСЕ ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса № 4655 від 21.09.09р., судова почеркознавча експертиза № 3587 від 13.04.09 р. у справі № 55/40-08 була виконана за рахунок коштів позивача, перерахованих 03.07.08 р. при первісному призначенні експертизи (рахунок № 11838 від 18.06.08 р., експертиза № 4704 від 12.06.08 р.). Рахунок за проведення судової почеркознавчої експертизи № 3587 від 13.04.09 р. не виписувався.

Крім того, відповідно до листів ХНДІСЕ ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса від 21.10.08 р. № 4757 та від 17.06.09 р. № 3587. вартість експертиз № 4757 та № 3587 оплачено у розмірі 2158,32 грн. та 2346,00 грн. відповідно.

Позивачем, на підтвердження оплати вказаних експертиз, надано суду платіжні доручення № 1555 від 03.07.09 р. на суму 2346,00 грн. та № 1556 від 03.07.09 р. на суму 2158,32 грн.

Як обґрунтовано зазначає скаржник у своїй апеляційній скарзі, відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за судові експертизи, покладаються при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із змісту оскаржуваного рішення, загальний розмір заявлених позивачем основного боргу, пені, інфляційних нарахувань та 3% річних складає 19607,62 грн. В той же час, судом було задоволено вимоги на суму 19355,15 грн. За таких обставин, суд першої інстанції мав стягувати з відповідача витрати на оплату судових експертиз в розмірі 4446,32 грн., тобто судом безпідставно зайво стягнуто з відповідача на користь позивача 58,00 грн. судових витрат за проведення призначених судом експертиз.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 193, ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, ст. 610, 611, ч.1 ст. 612, ч.1 ст. 624, ст. 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст.ст. 104-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити. Рішення господарського суду Харківської області від 23.09.2009 р. по справі № 55/40-08 в частині стягнення з відповідача на користь позивача – 58,00 грн. судових витрат по оплаті призначених експертиз скасувати та в позові в цій частині відмовити. В іншій частині рішення залишити без змін.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

судді Пушай В.І.

Плужник О.В.

Повний текст постанови підписаний 25.11.2009 року.