Постанова № 6844083, 17.11.2009, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                                          

17.11.09                                                                                           Справа № 17/120

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого – судді                                                  Давид Л.Л.

Суддів                                                                      Зварич О.В.

Якімець Г.Г.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Івахімімпекс», б/н від 19.10.2009 р.

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 12.10.2009 р. про забезпечення позову

у справі № 17/120 (суддя –Неверовська Л.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія Групп», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Івахімімпекс», м. Івано-Франківськ

про стягнення 800095,81 грн., в тому числі основного боргу –667400,00 грн., інфляційних нарахувань 29127,30 грн., 3% річних –11483,74 грн., пені –92084,77 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Фостяк О.Я. –представник (довіреність №31/08-09 від 31.08.2009 р.);

від відповідача: не з»явились;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 12.10.2009 р. частково задоволено заяву ТзОВ «Індустрія Групп»про вжиття заходів до забезпечення позову. Накладено арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Івахімімпекс", вул.Горбачевського,11, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 24684552 у розмірі заявленої до стягнення суми - 800095 грн. 81 коп. (п/р 26003000007148 ВАТ "Фольксбанк", м. Львів, МФО 325213 код валют 643; п/р 26003000007148 ВАТ "Фольксбанк", м. Львів, МФО 325213 код валют 980; п/р 26008000007091 ВАТ "Фольксбанк", м. Львів, МФО 325213 код валют 840; п/р 26005313501 Акціонерний банк "Аллонж", м. Київ, МФО 321659, код валют 980).

Відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Івахімімпекс», не погодившись з винесеною ухвалою, подав апеляційну скаргу, б/н від 19.10.2009 р., в якій посилається, що така прийнята з порушенням норм процесуального права та неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:

Судом, на думку Скаржника, не взято до уваги того, що заява про вжиття заходів до забезпечення позову адресована Господарському суду м. Києва, а не Господарського суду Івано-Франківської області. Більше того, у своїй заяві Позивач просить суд накласти арешт на поточні рахунки ТзОВ «Івахімімпекс», а у разі відсутності грошових коштів на рахунках Відповідача накласти арешт на його майно. Скаржник вказує, що ст. 67 Господарського процесуального кодексу України передбачає можливість забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать Відповідачеві. А відтак, суд не мав законної можливості задовольняти клопотання Позивача шляхом накладення арешту на кошти ТзОВ «Івахімімпекс», про що сам заявник не просив. Листи, на які посилається Позивач, і які взяті судом до уваги при винесенні оскаржуваної ухвали, Відповідач вважає неналежним доказом, оскільки такі є недостовірним.

Дані обставини, на думку Скаржника, є безумовною підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду.

Представник Позивача у відзиві, б/н від 16.11.2009 р. заперечує доводи апеляційної скарги, посилаючись при цьому на те, що згідно ухвали від 12.10.2009 р. Господарським судом Івано-Франківської області вимоги заяви про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково, а саме: відмовлено в накладенні арешту на майно Відповідача та накладені арешту на рахунки Відповідача, при цьому накладено арешт на кошти Відповідача, що передбачено вимогами чинного законодавства та змісту заяви. Вважає, що ухвала місцевим господарським судом по суті винесена вірна, при всебічному розгляді доказів та наведених обставин, зроблено вірний висновок, що невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді арешту на кошти в сумі позову може унеможливити або утруднити виконання рішення по суті позовних вимог. Доводи Скаржника про те, що Позивачем введено суд в оману та надано в якості доказів листи, є тільки припущенням Скаржника, що не може бути доказом у справі. Відповідно до цього, просить ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення, як безпідставну і необґрунтовану.

17.11.2009 р. в канцелярію суду факсом поступило клопотання про відкладення розгляду справи в зв»язку з неможливістю забезпечити участі уповноваженого представника.

Дане клопотання судовою колегією відхилено з огляду на те, що таке необґрунтоване, а саме не вказано чому саме представник не може прибути в судове засідання і яка існує неможливость забезпечення явки іншого представника. Крім цього, додаткових доказів по справі не поступало. Враховуючи наведене, судова колегія прийшла до висновку про можливість розгляду справи по наявних у ній матеріалах.

Представник Позивача в судовому засіданні 17.11.2009 р. заперечив доводи апеляційної скарги з мотивів, наведених у відзиві, б/н від 16.11.2009 р.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, оцінивши зібрані по справі докази, заслухавши представника Позивача, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, про відповідність ухвали Господарського суду Івано-Франківської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Обов‘язок доказування та надання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному випадку це стосується Позивача, який повинен довести наявність тих обставин, на підставі яких він пропонував вжити заходи до забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред»явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Водночас вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов»язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов»язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем ТзОВ «Індустрія Групп»заява про забезпечення позову мотивована можливістю зникнення коштів з рахунків Відповідача на момент виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалено на користь Позивача. Припущення ТзОВ "Індустрія Групп" про можливість відчуження Відповідачем майна, реалізація якого на етапі виконання судового рішення дає можливість за відсутності таких грошових коштів забезпечити майнові права та інтереси заявника та належне виконання судового рішення, обґрунтовується укладанням Відповідачем ряду договорів, із змісту яких вбачається наявність волевиявлення Відповідача продати належне йому нерухоме майно. Позивач звернувся до компанії партнера, яка працювала з Відповідачем - ТзОВ "Діоніс-Захист" з метою отримати відповідь стосовно добросовісного виконання своїх зобов'язань ТОВ "Івахімімпекс". Як вказує Позивач з листа ТзОВ "Діоніс-Захист", вбачається, що Відповідач розпродає своє рухоме та нерухоме майно у зв'язку з великою дебіторською заборгованістю, тяганиною в судових процесах, де ТОВ "Івахімімпекс" є Відповідачем по справах та можливістю проведення подальшої процедури банкрутства ТОВ "Івахімімпекс".

Згідно з вимогами ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов може бути забезпечено шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать Відповідачеві.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Зі змісту оскаржуваної ухвали від 12.10.2009 р. в частині забезпечення позову, вбачається, що місцевий господарський суд належним чином здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника і правомірно врахував наявність зв»язку між вимогою Позивача щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а відтак вірно частково задоволено клопотання Позивача про забезпечення позову і накладено арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Івахімімпекс", вул.Горбачевського,11, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 24684552 у розмірі заявленої до стягнення суми - 800095 грн. 81 коп. (п/р 26003000007148 ВАТ "Фольксбанк", м. Львів, МФО 325213 код валют 643; п/р 26003000007148 ВАТ "Фольксбанк", м. Львів, МФО 325213 код валют 980; п/р 26008000007091 ВАТ "Фольксбанк", м. Львів, МФО 325213 код валют 840; п/р 26005313501 Акціонерний банк "Аллонж", м. Київ, МФО 321659, код валют 980).

В апеляційній скарзі Скаржник вказує, що судом неправомірно взято до уваги листи від 12.10.2009 р. та від 17.10.2009 р. про розпродаж Відповідачем рухомого та нерухомого майно у зв»язку з великою дебіторською заборгованістю, тяганиною в судових процесах, де ТзОВ «Івахімімпекс»є Відповідачем. Однак, при цьому, Відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами фактів викладених у вищезазначених листах.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги та відповідність ухвали Господарського суду Івано-Франківської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 12.10.2009 року у справі № 17/120 про забезпечення позову залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Івахімімпекс», б/н від 19.10.2009 р. –без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

4. Справу 17/120 повернути Господарському суду Івано-Франківської області.

Головуючий суддя                                                            Давид Л.Л.

Суддя                                                                                Зварич О.В.

Суддя                                                                                Якімець Г.Г.