Постанова № 6843825, 09.11.2009, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

09.11.09                                                                                           Справа № 15/170

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Р. Марко

суддів С. Бойко

Х. Мурська

При секретарі Хомин Х.В.

За участю представників сторін:

Від позивача- з»явився

Від відповідача 1 - не з»явився

Від відповідача 2- не з»явився

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ»ТД»Софі»

на рішення господарського суду Львівської області від 17.09.09

у справі № 15/170

за позовом - ВАТ ВТБ Банк

до відповідача - ТзОВ»ТД»Софі»

- ТзОВ»Зовніштрансекспедиція»

про визнання недійсним договору оренди

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Львівської області від 17.09.09

у справі № 15/170 позов ВАТ ВТБ Банк задоволено частково. Визнано недійсним договір оренди № 2-Л-361 від 15 грудня 2007 року укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі" (79040, м.Львів, вул.Городоцька, 359, код ЄДРПОУ 30994948) та товариством з обмеженою відповідальністю "Зовніштрансекспедиція" (79058, м.Львів, вул.Сорочинська, 8/52, код ЄДРПОУ 23884770). Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Зовніштрансекспедиція" звільнити приміщення загальною площею 18, Ом2 згідно з планом-схемою за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 335. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальність "Торговий дім "Софі" на користь відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк державного мита та 156, 25 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Зовніштрансекспедиція" на користь відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк 42, 50 грн. державного мита та 156, 25 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

          Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач -1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити. Вимоги апеляційної скарги позивач обґрунтовує тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, судом неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апелянта, просив рішення суду залишити без змін. Ствердив, зокрема, що акціонерний комерційний банк "Мрія", превонаступником якого є позивач та відповідач 1 уклали кредитний договір № 11/01/06 від 09.03.2006, року. В забезпечення своїх зобов'язань за даним кредитним договором відповідач; 1 передав позивачу в іпотеку будівлю адміністративного корпусу будинку загальною площею 3 647, 4 м2, будівлі складу загальною площею 20 599, 9 м , будівлі насосної станції і ТП загальною площею 118, 6 м2 та залізничну колію загальною довжиною 800 м, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 335, про що уклали Іпотечний договір віл 10.03.2006 року, відповідно до умов якого відповідач 1 зобов'язався не обтяжувати предмет іпотеки. Проте, 15.12.2007 року відповідач 1 та відповідач 2 уклали договір оренди № 2-Л-361, відповідно до умов якого відповідач 1 передав відповідачу 2 в оренду офісні приміщення площею 18, 0 м2, тобто обтяжив предмет іпотеки чим порушив умови іпотечного договору від 10.03.2006 року. Просить позов задоволити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта. При цьому колегія виходила з наступного.

Між акціонерним комерційним банком "Мрія", правонаступником якого згідно зі статутом є, відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі" укладено кредитний договір № 11/01/06 від 09.03.2006.року (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу 1 кредит в розмірі 4 000 000 доларів США зі строком кредитування до 09.03.2001 дроку. В забезпечення своїх зобов'язань за кредитним договором відповідач 1 та позивач уклали іпотечний договір від 10.03.2006 року (далі - іпотека). Згідно з умовами іпотеки відповідач 1 в забезпечення вимог позивача передав йому в іпотеку/заставу будівлю адміністративного корпусу будинку загальною площею 3 647, 4 м2, будівлі складу загальною площею 20 599, 9 м2, будівлі насосної станції і ТП загальною площею 118, 6 м2 та залізничну колію загальною довжиною 800 м, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Шевчеика, 335.

15.12.2007 року між відповідачем 1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Зовніштрансекспедиція" укладено договір оренди № 2-Л-361 (далі - договір оренди). Відповідно до умов договору оренди відповідач 1 передав відповідачу 2 у строкове платне користування офісні приміщення загальною площею 18, 0 м2, які згідно з планом-схемою розташовані за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 355. 04.01.2008 року відповідач 1 та відповідач!2 підписали акт приймання-передачі приміщень згідно з договором оренди від 15.12.2007 ,року № 2-Л-361, згідно з яким відповідач 1 передав, а відповідач 2 прийняв приміщення розташоване на першому поверсі за адресою: м.Львів, вул.Шевчеика, 335 відповідно до договору оренди.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини,

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.4.1.4. іпотеки відповідач 1 зобов'язався не відчужувати у будь-який спосіб предмет іпотеки та необтяжувати його зобов'язаннями з боку третіх осіб (зокрема, не передавати в оренду, найм, позичку, не передавати в наступну іпотеку тощо), а також не

виступати поручителем за третіх осіб без отримання попередньої письмової згоди на це від позивача. •

Частиною 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами нершою-третьою, п'ятою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею 9 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя передавати предмет іпотеки в оренду та користування.

Відповідно до ст. 12. Закону України "Про іпотеку", правочин щодо передачі переданого, в іпотеку майна в оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Вказане складське приміщення є складовою частиною нерухомого майна, яке відповідно до умов іпотеки передано позивачу в заставу. Своєї згоди на укладення договору оренди на зазначене приміщення позивач не надавав. Доказів зворотнього відповідачем 1 та відповідачем 2 суду не надано.

За таких обставин, офісне приміщення, що розташоване за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 335, яке відповідач 2 отримав у строкове платне користування від відповідача 1 на підставі договору оренди, використовується без достатніх правових підстав. А відтак, відповідач 2 зобов'язаний звільнити незаконно займане приміщення.

Стосовно позовної вимоги щодо заборони відповідачу 1 укладати договори оренди приміщень, у будівлі адміністративного корпусу будинку загальною площею 3 647,4 кв.м., будівлі складу загальною площею 20 599,9 кв.м., будівлі насосної і ТП загальною площею 118,6 кв.м, та залізничну колію загальною довжиною 800 метрів, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 335, то суд першої інстанції правомірно відмовив у позові в цій частині так як, позивачем не доведено порушення його прав чи інтересів шляхом укладення договорів оренди стосовно переліченого вище майна з іншими особами.

Враховуючи вищедосліджене, колегія суддів, вважає, що місцевим господарським судом за наявних у справі доказів в цілому зроблено правильні висновки щодо обставин справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

Постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 17.09.09 у справі № 15/170 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.

Головуючий Р. Марко

Суддя С. Бойко

Суддя Х. Мурська