Ухвала суду № 68436218, 18.08.2017, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/11111/16-ц

Провадження по справі № 6/752/398/17

У Х В А Л А

18.08.2017 рокуГолосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Мирошниченко О.В.

при секретарі Мархотко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву позивача ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 13 березня 2017 постановленого по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої порушенням права, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою в якій просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 13 березня 2017 року, у справі № 752/11111/16-ц.

Зокрема, просить змінити спосіб і порядок виконання рішення та в рахунок стягнення з ОСОБА_2 на його користь суми відшкодування (компенсації) моральної шкоди майном відповідача-боржника ОСОБА_2 шляхом передачі позивачу ОСОБА_1 права власності на майно відповідача в рахунок відшкодування (компенсації) моральної шкоди; звернути стягнення на ? житлового будинку та ? земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, яка належить відповідачу-боржнику ОСОБА_2 на праві власності, шляхом визнання права власності за позивачем ОСОБА_1 на ? житлового будинку та ? земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб'єкта оціночної діяльності.

Заява обґрунтована тим, що 13.03.2017 р. Голосіївським районним судом міста Києва постановлено заочне рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої порушенням права, задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 284 160 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 552 грн. 07 коп., а також судові витрати у розмірі 420 грн., а всього - 2 972 грн. 07 коп.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 16.05.2017 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 13 березня 2017 року - залишено без змін.

Рішення набрало законної сили 16.05.2017 року та 09.06.2017 року Голосіївським районним судом м. Києва видано два виконавчі листи на примусове виконання рішення суду.

21.06.2017 року державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Левіцьким Т.К. винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень № 54161647 та № 54161569.

Відповідь ДФС України № 1026942326 від 21.06.2017 року не містить інформації стосовно боржника фізичної особи ОСОБА_2, щодо сум доходу.

Відповідь ПФ України № 1027041151 від 26.06.2017 року не містить інформації стосовно боржника фізичної особи ОСОБА_2, щодо пенсії.

Відповідь ПФ України № 1027178872 від 26.06.2017 року не містить інформації стосовно боржника фізичної особи ОСОБА_2, щодо останнього місця роботи, працю за трудовими та цивільно-правовими договорами.

Відповідь даних відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, боржнику належить ? житлового будинку та ? земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.

Боржник є співвласником вищевказаного домоволодіння разом із позивачем ОСОБА_1.

Вказане судове рішення, набравши законної сили в установлений законом порядку, боржником в добровільному порядку не виконано і на даний час тримає виконавче провадження з примусового виконання.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заяву з підстав викладеній у ній та просив її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився про день, час та місце розгляду заяви повідомлений судом належним чином у встановленому ст.ст. 74, 76 ЦПК України порядку

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши подану заяву та додані до неї документи, інші матеріали справи, дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви, з огляду на наступне.

Згідно ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Постановою Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» роз'яснено, що суду у вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, керуючись особливим характером обставин, що ускладнюють виконання рішення.

Під порядком виконання рішення слід розуміти визначену законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також прав і обов'язків суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення. Поняття встановлення способу виконання рішення випливає зі ст. 16 ЦК України, в якій йдеться про можливі способи захисту цивільних прав та інтересів.

При вирішенні питання про зміну способу виконання суд повинен з'ясовувати обставини, що свідчать про неможливість виконання рішення.

Судом встановлено, що 13.03.2017 Голосіївським районним судом міста Києва постановлено заочне рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої порушенням права, задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 284 160 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 552 грн. 07 коп., а також судові витрати у розмірі 420 грн., а всього - 2 972 грн. 07 коп.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 16.05.2017 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 13 березня 2017 року - залишено без змін.

Рішення набрало законної сили 16.05.2017 року та 09.06.2017 року Голосіївським районним судом м. Києва видано два виконавчі листи на примусове виконання рішення суду.

21.06.2017 року державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Левіцьким Т.К. винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень № 54161647 та № 54161569.

Аналіз змісту ст. 373 ЦПК України свідчить про те, що підстави для зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення повинні бути чітко встановлені та підтвердженні відповідними доказами.

Заявник, звертаючись до суду з заявою про зміну способу виконання рішення суду, посилається на те, що на даний час виникли обставини, що утруднюють виконання відповідачем рішення суду.

Такою обставиною є відсутність у боржника грошових коштів присуджених до стягнення, про що свідчать відповіді ДФС України, ПФ України . У той же час згідно даних відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_2 належить ? житлового будинку та ? земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно звіту про незалежну оцінку ? частини домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, ринкова вартість ? частини домоволодіння станом на дату оцінки скаладає (округлено) 571 974/2 + 285 987,00 гривень.

Відповідно до статті 14 ЦПК України при набранні рішенням законної сили воно є обов'язковим до виконання на всій території України, а державна виконавча служба, як єдиний орган примусового виконання, зобов'язана прийняти всі необхідні заходи для його виконання.

У частині першій статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Така ж норма міститься і в ст. 373 ЦПК України.

Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1829цс15.

Між тим вказані обставини, на які посилається заявник у поданій заяві, не можуть бути підставою для встановлення іншого способу і порядку виконання рішення, оскільки захист порушеного права позивача проведений шляхом стягнення грошових коштів, оскільки в разі встановлення способу і порядку виконання рішення суду у вигляді визнання права власності на ? житлового будинку та ? земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1, фактично буде змінено зміст рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 13.03.2017 року та порушено право ОСОБА_2 на володіння та розпорядження своєю власністю.

Згідно із ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ч. 4 ст. 41 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу (ст. 321 ЦК України).

Питання позбавлення відповідача права власності та визнання цього права за позивачем не були предметом розгляду в судовому засіданні, позивачем не пред'являлись позовні вимоги про визнання за ним права власності на майно відповідачів в рахунок погашення боргу, не було визначено яке саме майно відповідачів має на увазі позивач та його місцезнаходження.

Відповідно до ч.1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

За наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення (ст. 373 ЦПК України).

При вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо) (п.10 Постанов Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 р. № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження».

Враховуючи обґрунтування вимог заяви, при розгляді справи не встановлено виняткових обставин для зміни способу та порядку виконання рішення суду, а тому суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити.

Крім того, суд зазначає про те, що право власності на нерухоме майно набувається не інакше ніж з підстав визначених законом, зокрема, за рішенням суду, постановленому в порядку позовного провадження. Разом з цим заявник просить визнати за нею право власності на нерухоме майно за ухвалою суду в порядку зміни способу виконання рішення суду, передбаченому ст. 373 ЦПК України.

Так, аналізуючи норми ст. 373 ЦПК України в системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають норми й способи його реалізації, можна дійти висновку, що в контексті спірних правовідносин, якими обґрунтовувалася необхідність зміни способу виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не можу бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті. Варто також зазначити, що невиконання боржником судового рішення про стягнення коштів через брак таких коштів на погашення боргу в розумінні ст. 373 ЦПК України не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку виконання судового рішення, оскільки заборгованість може бути погашена при виконання судового рішення в порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну способу та порядку виконання рішення суду від 13.03.2017 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 373 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка ї оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя