Рішення № 6843035, 25.11.2009, Господарський суд Чернігівської області

25.11.09

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел. 67-28-47

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

24 листопада 2009р. справа №14/146

За позовом: Спільного Українсько-Польського підприємства „Іванка”,

с.Рата, Жовківський р-н, Львівська обл., 80312

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Солідвуд”,

вул.Заводська,3, м. Корюківка, 15300

Про стягнення 17437грн. 38коп.

                                                   Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Герасименко А.О. представник довіреність №15 від 12.11.09р.

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 16000грн. за надані послуги з перевезення вантажів згідно договорів-заявок від 23.01.09р. та від 09.02.09р., 316,42грн. інфляції за період березень 2009р. –червень 2009р., 220грн. три проценти річних за період березень 2009р. –серпень 2009р, 900,96грн. пені за період 01.03.09р. по 08.09.09р.

У письмовому поясненні від 06.10.09р. позивач зазначив, що згідно договорів-заявок оплата за надані послуги повинна бути здійснена протягом 30 днів по оригінальних документах, що відповідно до п.11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні, а відмітка про отримання вантажу одержувачем є фактом, що підтверджує належне виконання позивачем умов договору-заявки щодо перевезення вантажу, що оригінальним документом достатнім для здійснення оплати за надані послуги є оригінал товарно-транспортної накладної, який був підписаний усіма учасниками договірних відносин та наданий відповідачу, що рахунок не вважається підставою з настанням якої починається строк для виконання відповідачем своїх зобов’язань по договору. Позивач пояснює, що відповідачу 06.05.09р. було надіслано рекомендованим листом з повідомленням претензію з вимогою оплати, рахунки та акт звірки, які отримані останнім 23.05.09р., що 06.10.09р. повторно на адресу відповідача було направлено акт звірки, рахунки та претензію, а відповідач відповіді на претензію не надав, зобов’язання за договорами-заявками не виконав.

У письмовому поясненні поданому 17.11.09р. позивач повідомив, що нарахування 3% річних проводилось по календарним дням та місяцям поточного року з 01.03.09р. по 18.09.09р. по договору-заявці від 23.01.09р., та з 17.03.09р. по 18.09.09р. по договору-заявці від 09.02.09р. Позивач зазначив, що згідно з документами про державну реєстрацію юридичної особи, вірною назвою підприємства відповідача, слід вважати назву „Солідвуд”.

У судовому засіданні представником позивача подано письмове пояснення від 23.11.09р. та документи витребувані судом згідно ухвали від 05.11.09р.

Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

Представник позивача в судовому засіданні надав довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.11.09р., запис 11 якої містить інформацію про реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю „Солідвуд”, ідентифікаційний код 34069788, місцезнаходження м. Корюківка, вул.Заводська,3.

У відповідності до ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Суд вважає, що матеріалами справи підтверджується виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, оскільки направлення відповідачу копії ухвал про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи відбулося за адресою вказаною в позовній заяві (м. Корюківка, вул.Заводська,3), яка відповідає адресі державної реєстрації.

          Відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та участь своїх представників у судовому засіданні. Суд вважає, що дана обставина не перешкоджає розгляду справи, оскільки відповідач у справі належним чином повідомлений про час і місце її розгляду судом, що підтверджується матеріалами справи.

Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, з’ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

У відповідності до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та віддати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувач), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

23.01.09р. між сторонами укладено договір-заявку про надання транспортних послуг, згідно якого відповідач довіряє перевізнику (позивачу по справі) перевезти вантаж (щит клеєний сосновий), автопоїзд МАN 14945 ТА/10794 ТН, дата завантаження 23.01.09р. у м. Корюківка, вул.Заводська,3, строк доставки 27.01.09р., адреса розвантаження Prawda, Sp.z.o.o. ul.Tartaczna,1 19-400, Olecko, Polska (Польша), вартість фрахту 8000грн., б/н розрахунок по оригінальним документам на протязі 30 днів.

Позивач виконав свої зобов’язання по договору-заявки від 23.01.09р. в повному обсязі, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною СМR №038757 від 24.01.09р. та подорожнім листом №833370 вантажного автомобіля в міжнародному сполученні від 09.01.09р. серія 02 ААВ. Як вбачається із міжнародної товарно-транспортної накладної СМR №038757 від 24.01.09р., вантаж отриманий одержувачем (який вказаний у п.2 накладної) - 28.01.09р., про що свідчить підпис та штамп одержувача в пункті 24 накладної.

09.02.09р. між сторонами укладено договір-заявку про надання транспортних послуг, згідно якого відповідач довіряє перевізнику (позивачу по справі) перевезти вантаж (щит клеєний сосновий), автопоїзд 14909 ТА/16622 ТА DАF, дата завантаження 10.02.09р. у м. Корюківка, вул.Заводська,3, строк доставки 13.02.09р., адреса розвантаження Matkowski S.A., Debno, ul.Chrobreqo,19, 77-400, Polska (Польша), вартість фрахту 8000грн., б/н розрахунок по оригінальним документам на протязі 30 банківських днів.

Позивач виконав свої зобов’язання по договору-заявки від 09.02.09р. в повному обсязі, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною СМR №430706 від 11.02.09р. та подорожнім листом №833394 вантажного автомобіля в міжнародному сполученні від 04.02.09р. серія 02 ААВ. Як вбачається із міжнародної товарно-транспортної накладної СМR №430706 від 11.02.09р., вантаж отриманий одержувачем (згідно п.2 накладної - Matkowski S.A., ul.Kujanska,10b 77-400, Zlotow, Poland (Польша) - 16.02.09р., про що свідчить підпис та штамп одержувача в пункті 24 накладної.

Відповідно до п.14.4 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтранс України від 14.10.1997 №363 та зареєстрованих Міністерством юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568, остаточний розрахунок за перевезення вантажів провадиться замовником на підставі рахунку перевізника, який має бути підписаний не пізніше трьох днів після виконання перевезень з доданням товарно-транспортних накладних. Рахунок за виконані перевезення виписується на підставі належним чином оформлених дорожніх листів разом з товарно-транспортними накладними, а при користуванні автомобілями, робота яких оплачується виходячи з часу роботи автомобіля у замовника –тільки дорожніх листів.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем за надані автопослуги оформлені відповідачу рахунки на оплату №26 від 31.01.09р. на суму 8000грн. та №46 від 19.02.09р. на суму 8000грн.

В підтвердження направлення відповідачу оригіналів документів для проведення оплати позивачем надано суду лист від 05.05.09р. за №40 одержаний 23.05.09р. уповноваженим представником відповідача Голуб (докази направлення: поштове повідомлення №76061, реєстр рекомендованих листів та поштова квитанція № 25/76037-76088 з поштовим штемпелем про прийняття до відправки 06.05.09р.), в якому повідомляється про наявність боргу відповідача у сумі 16000,00грн. по договорам-заявкам від 23.01.09р. і від 09.02.09р., про одержання оригіналів документів уповноваженим представником відповідача Огієнко - 10.02.09р. та 25.02.09р. –Голуб. В підтвердження направлення відповідачу рекомендованої кореспонденції та її одержання уповноваженими представниками відповідача суду позивачем подана поштова квитанція №31/63938 та поштове повідомлення №63938 (дата відправки 04.02.09р., дата одержання 10.02.09р.), поштова квитанція №67/64365 та поштове повідомлення №64365 (дата відправки 07.02.09р., дата одержання 10.02.09р.), поштова квитанція №171/65256-65280, реєстр рекомендованих листів, поштове повідомлення №652264 (дата відправки 20.02.09р., дата одержання - 25.02.09р.).

Приймаючи до уваги дати доставки (28.01.09р., 16.02.09р.) вантажу позивачем одержувачам по міжнародним товарно-транспортним накладним СМR №038757 від 24.01.09р. і СМR №430706 від 11.02.09р., дати отримання відповідачем (10.02.09р., 25.02.09р.) для оплати оригіналів документів, та погодження позивачем і відповідачем в договорах-заявках строків оплати послуг по оригіналам документів суд доходить висновку, що відповідач по договору-заявки від 23.01.09р. був зобов’язаний провести оплату за надані послуги у сумі 8000грн. по оригіналам документів протягом 30 днів, тобто з моменту отримання оригіналів документів у строк - 12.03.09р., а по договору-заявки від 09.02.09р. відповідач був зобов’язаний провести оплату за надані послуги у сумі 8000грн. по оригіналам документів протягом 30 банківських днів, тобто з моменту отримання оригіналів документів у строк - 09.04.09р.

Твердження позивача, що відповідач повинен був оплатити надані послуги по договору-заявки від 23.01.09р. у строк до 28.02.09р., а по договору-заявки від 09.02.09р. у строк до 16.03.09р. судом не приймаються та спростовуються вищенаведеним.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач у встановлений строк оплату виконаних позивачем автотранспортних послуг не провів. Заборгованість відповідача на день розгляду справи становить 16000грн., що підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

За таких обставин, суд доходить висновку, що борг в сумі 16000грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач просить стягнути з відповідача 900,96грн. пені за період 01.03.09р. по 08.09.09р.

Згідно ч.1 ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється в письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст.ст.546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

Оскільки, між позивачем та відповідачем відсутня письмова угода щодо сплати пені при прострочці виконання грошового зобов’язання по оплаті послуг, вимоги позивача про стягнення з відповідача 900,96грн. пені є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивач просить стягнути з відповідача 316,42грн. інфляції за період березень 2009р. –червень 2009р., 220грн. три проценти річних за період березень 2009р. –серпень 2009р.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем зобов’язання щодо оплати наданих послуг, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляції підлягають задоволенню в повній сумі 316,42грн.

Оскільки прострочка виконання зобов’язання по оплаті наданих позивачем автопослуг з боку відповідача виникла відповідно з 13.03.09р. та з 10.04.09р., то позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню на загальну суму 205,58грн. за період з 13.03.09р. по 09.04.09р. та з 10.04.09р. по 31.08.09р. В решті вимоги позивача задоволенню не підлягають у зв’язку з нарахуванням 3% річних за період відсутності прострочки з боку відповідача по оплаті послуг за перевезення вантажів по договорам-заявкам від 23.01.09р. та від 09.02.09р.

З огляду на викладене та приймаючи до уваги, що відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов’язання не виконав, розрахунки своєчасно не провів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині боргу в сумі 16000грн., в частині стягнення інфляції в сумі 316,42грн., 3% річних в сумі 205,58грн. В решті позову відмовити.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв’язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов’язань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито в сумі 165,22грн. та 223,61грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 525, 526, 546, 625, 909 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИ Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Солідвуд” (вул.Заводська,3, м.Корюківка, р/р 26004017248001 в Філії ВАТ КБ „Надра” МФО 353627, код 34069788) на користь Спільного Українсько-Польського підприємства „Іванка” (с.Рата, Жовківський р-н, Львівська обл., р/р 26005241233001 в ЗГРУ КБ „Приватбанк” МФО 325321, код 23970741) 16000грн.00коп. боргу, 316грн.42коп. інфляції, 205грн.58коп. три проценти річних, 165грн.22коп. державного мита, 223грн.61коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя Н.Ю.Книш

Рішення підписано 25.11.2009р.

Суддя Н.Ю.Книш