Рішення № 6842962, 23.11.2009, Господарський суд Чернігівської області

23.11.09

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20Тел. 698-166, факс 77-44-62

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"17" листопада 2009 року Справа № 20/138

Суддя Цимбал-Нарожна М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом: фізичної особи підприємця ОСОБА_1

14000, АДРЕСА_1;

представник: адвокат ОСОБА_2

АДРЕСА_2;

до відповідача: приватного підприємства „Господар ФБМ”

14000, м. Чернігів, вул. Горького, 49;

засновник та директор підприємства: ОСОБА_3

АДРЕСА_3

предмет спору: про стягнення 115419,95 грн. заборгованості по орендній платі, розірвання договору оренди та стягнення 5000грн. витрат на оплату послуг адвоката.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (дов. №2249 від 26.08.009р.)- представник ;

від відповідача: ОСОБА_3 директор;

від відповідача: ОСОБА_4 довіреність № б/н від 20.05.2009р. представник;

в с т а н о в и в :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Чернігівської області з позовом до приватного підприємства „Господар ФБМ” про розірвання договору оренди не житлового приміщення магазину від 01.02.2009р. та стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 75845,00 грн., пені в сумі 11434,50 грн. та 3792,25 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 29.09.2009р. розгляд справи відкладено до 13.10.2009р., та наступними відкладеннями до 22.10.2009р., 17.11.2009р. та оголошенням перерви до 12.11.2009р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Чернігівської області від 12.10.2009р. за № 02-01/83 у звязку з перебуванням судді Цимбал-Нарожної М.П. у відпустці, справу № 20/138 передано для розгляду судді Лавриненко Л.М.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Чернігівської області від 19.10.2009 року за № 02-01/95 у звязку з виробничою необхідністю справа №20/138 передана для розгляду судді Цимбал Нарожній М.П.

Представником позивача надана уточнююча позовна заява від 11.11.2009 року №11/11-09 з клопотанням про збільшення розміру позовних вимог та стягнення з відповідача на користь ФОП ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 115419,95грн. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

Відповідно до ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

16.11.2009 року на адресу господарського суду Чернігівської області від позивача надійшла заява з клопотанням про відмову від уточнюючої позовної заяви в частині стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 10000 грн.

Виходячи з викладеного, господарський суд приймає заяви позивача від 11.11.2009р. та 16.11.2009р. та розглядає спір виходячи з суми позову 115419,95грн., з яких 109402,80грн. заборгованості по орендній платі з 01.02.2009 р. по 12.11.2009р., 547,01грн. пені, 5470,14грн. штрафу, а також вимог щодо стягнення 5000грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Відповідно до ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Враховуючи відмову позивача від позову в частині стягнення 10000грн. моральної шкоди, господарський суд припиняє провадження у справі в частині вимог щодо стягнення 10000грн. моральної шкоди.

20.10.2009 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові суми, що належать ПП „Господар ФБМ”.

Суд, враховуючи положення ст.ст. 66, 67 ГПК України, відмовив позивачу у забезпеченні позову, оскільки умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери, тощо), яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Позивачем належним чином не обґрунтовано клопотання щодо забезпечення позову та не надано належних доказів на підтвердження заявленого клопотання про забезпечення позову.

12.10.2009р., 22.10.2009р. та 17.11.2009р. від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі № 20/138 в якості третьої особи фізичну особу підприємця ОСОБА_5.

Відповідно до ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Суд відхилив неодноразові клопотання відповідача про залучення ФОП ОСОБА_5 до участі у справі, оскільки рішення щодо розірвання договору оренди та стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди, укладеним між позивачем та відповідачем не може вплинути на права та обовязки ФОП ОСОБА_5

Від відповідача 12.11.2009 року надійшло усне клопотання про зобовязання сторін про проведення перевірки на огляд орендованого приміщення з товарно-матеріальними цінностями відповідача, що знаходяться у приміщенні позивача.

Судом відмовлено у задоволенні заявленого клопотання, оскільки вказані дії не впливають на права та обовязки сторін у спірних правовідношеннях.

17.11.2009 року відповідачем заявлено клопотання про вжиття запобіжних заходів шляхом зобовязання сторін оглянути майно, що знаходиться у приміщенні напівпідвалу по вул. Гетьмана Полуботка, 16, м. Чернігів та здійснити взаємозалік майна, яке утримується.

Відповідно до ст. 43-1 ГПК України, особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову.

Клопотання відповідача про вжиття запобіжних заходів не відповідає правилам подачі даної заяви, а тому у прийнятті даної заяви має бути відмовлено.

В той же час, суд звертає увагу на те, що відповідач не позбавлений права звернутися до господарського суду Чернігівської області з заявою про вжиття запобіжних заходів в порядку ст.43-1 ст.43-3 ГПК України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача та відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Між ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) та приватним підприємством „Господар ФБМ” (орендар) укладено договори оренди торгового місця в приміщенні магазину м. Чернігова від 01.02.2009р., загальною торгівельною площею обєкту оренди 96,9 кв.м. (далі - Договір).

Згідно п.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до даного Договору орендодавець передає, а орендар бере у тимчасове володіння торговельне місце приміщення магазину, що розташоване за адресою Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 16.

Факт передачі нерухомого майна в оренду підтверджується актом приймання передачі майна від 01.02.2009 року та не заперечується відповідачем.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

За юридичною природою вказаний договір є договором найму (оренди), а тому до нього застосовуються норми глави 58 ЦК України.

Позивачем заявлені вимоги про розірвання Договору з підстав не сплати відповідачем (орендарем) орендної плати на протязі більш ніж три місяці з 01.02.2009р. по 17.11.2009р.

За правилами ст. 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Разом з тим, ч. 1 ст. 291 Господарського кодексу України забороняє односторонню відмову від договору оренди.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відмова наймодавця від договору найму за своїми правовими наслідками фактично являється одним із способів розірвання договору найму. Таким чином, невиконання Відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати орендної плати протягом пяти місяців підряд є підставою для розірвання договору оренди в судовому порядку.

Виходячи з викладеного, вимоги позивача щодо розірвання Договору оренди торгового місця в приміщенні магазину м. Чернігова від 01.02.2009р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення орендної плати в сумі 115419,95грн. з відповідача за період з 01.02.2009р. по 17.11.2009р.

Відповідно до п.5.1. Договору, розмір орендної плати за торгівельну площу обєкта оренди з розрахунку за один календарний місяць визначається за згодою сторін. Орендна плата у повному розмірі сплачується готівкою в касу орендодавця наперед, не пізніше 3днів з дати підписання Договору.

Відповідно до п.5.1 Договору від 01.02.2009р. орендна плата сплачується 1500 у.о., а у.о. еквівалентна 1 долар США, за ставкою НБУ на момент підписання даного договору.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Як встановлено судом та підтверджується усними поясненнями як позивача так і відповідача, з 05.07.2009р. відповідач не користується орендованим приміщенням, оскільки позивач чинить перешкоди, а саме не допускає відповідача до орендованого майна.

Згідно п.1 та п.3 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

У звязку з цим відповідач визнає суму заборгованості в частині стягнення з нього орендної плати за період з 01.02.2009р. по 05.07.2009р.

Відповідно до ч.6 ст. 762 ЦК України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Враховуючи фактичний період оренди приміщення з 01.02.2009р. по 05.07.2009р., розмір орендної плати 1500у.о., офіційний курс НБ України за спірний період, заборгованість відповідача по орендній платі становить 59420,00грн., яка і підлягає стягненню на користь позивача.

В задоволенні іншої частини нарахованої орендної плати слід відмовити.

Разом з тим, позивачем заявлено до стягнення 547,01 грн. пені та 5470,14 грн. штрафу.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.9.1 Договору оренди від 01.02.2009р. у випадку прострочення по сплаті орендних платежів з орендаря стягується пеня у розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочення.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача неустойки (547,01 грн. пені), нарахованої за період з 01.02.2009 по 12.11.2009р.

За перерахунком господарського суду пеня становить 1525,00грн. Оскільки позивачем до стягнення заявлено 547,01грн. пені, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача 5470,14 грн. штрафу.

Відповідно до п.9.1 Договору, орендар несе відповідальність за даним договором у випадку несвоєчасної сплати орендних платежів у вигляді штрафу у розмірі 5% від суми боргу.

Враховуючи, що заборгованість відповідача по орендним платежам становить 59420,00грн., тому стягненню підлягає 2971,00грн. штрафу. В стягненні іншої суми штрафу слід відмовити.

Позивачем нараховані витрати на послуги адвоката в сумі 5000,00 грн.

В матеріалах справи наявні: договір доручення на ведення справ в господарському суді та надання правової допомоги від 20.06.2006р., акт про виконання робіт по Договору від 28.07.2009р. на суму 2000грн., акт про виконання робіт по Договору від 22.10.2009р. на суму 3000грн., квитанція №5/4 від 06.07.2009р. на суму 2000грн. та квитанція №459110 від 20.10.2009р. на суму 3000,00грн., свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 299.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України, суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову, господарський суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 2726,48грн. витрат на оплату послуг адвоката, 629,38 грн. державного мита та 128,69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 761, 781-784 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 291 Господарського кодексу України ст. ст. 49, 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення 10000грн. моральної шкоди припинити.

3. Договір оренди торгового місця в приміщенні магазину м. Чернігова від 01.02.2009р. розірвати.

4. Стягнути з приватного підприємства „Господар ФБМ” (14000, вул. Горького, 49, м. Чернігів, Чернігівської обл., код ЄДРПОУ 32818233, р/р 26000259800058 в ВАТ „Кредит промбанк” м. Чернігова, МФО 300863) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1., р/р НОМЕР_2 в АППБ „Аваль”, м. Чернігів, МФО НОМЕР_3, код НОМЕР_1) 59420,00 грн. основного боргу, 547,01грн. пені, 2971,00грн. штрафу, 2726,48 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 629,38грн. державного мита та 128,69 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.П.Цимбал Нарожна

Повний текст рішення підписано 23 листопада 2009 року.

17.0попопопорпропо6.Повнирішення підписано08

СуддяМ.П. Цимбал-Нарожна