Рішення № 6842792, 02.11.2009, Господарський суд Чернігівської області

02.11.09

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                                      Тел. 698-166, факс 77-44-62

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"28" жовтня 2009 року                               Справа № 20/119

Суддя Цимбал-Нарожна М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом: Акціонерного комерційного інноваційного банку „УкрСиббанк”

14005, пр-т Миру, 53, м. Чернігів;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю

„Торгово-виробниче підприємство „Оптіма”

юридична адреса: 14038, пр-т Перемоги, 129, м. Чернігів;

фактична адреса: 14001, м. Чернігів, вул. Ціолковського, 11а;

предмет спору: стягнення 46611,03 грн.;

за участю представників сторін:

від позивача: Карпусь С.В. довіреність № 4224 від 24.12.2008р. представник;

від відповідача : Мінін О.О. - директор;

в с т а н о в и в :

Акціонерний комерційний інноваційний банк „УкрСиббанк” звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-виробниче підприємство „Оптіма” про стягнення 52698,06грн. боргу згідно кредитних договорів № 11238821000 від 22.10.2007р. та №11244147000 від 30.10.2007 р.

29.09.2009р. від позивача надійшла заява № 135-25-01/826 про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з ТОВ”ТВП „Оптіма” заборгованість в сумі 46611,03 грн. за кредитними договорами № 11238821000 від 22.10.2007р., та №11244147000 від 30.10.2007р.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 12.08.09р. продовжено строк вирішення спору до 30.09.09р.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 29.09.09р. продовжено строк вирішення спору до 30.10.09р., розгляд справи відкладався до 13.10.2009р. 22.10.2009р. та 28.10.2009р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Чернігівської області від 12.10.2009р. за № 02-01/83 у зв’язку з перебуванням судді Цимбал-Нарожної М.П. у відпустці, справу № 20/119 передано для розгляду судді Лавриненко Л.М.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Чернігівської області від 19.10.2009 року за № 02-01/95 у зв’язку з виробничою необхідністю, справа №20/119 передана для розгляду судді Цимбал –Нарожній М.П.

28.10.2009 року позивачем подано клопотання № 135-25-01/911 про уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить стягнути з ТОВ”ТВП”Оптіма” заборгованість за кредитним договором № 11238821000 від 22.10.2007р. в сумі 21764,04 грн. та № 11244147000 від 30.10.2007р. в сумі 20286,02 грн. Загальна сума заборгованості за кредитними договорами становить 42050,06 грн.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Виходячи з викладеного, господарський суд приймає клопотання про зменшення розміру позовних вимог та розглядає спір виходячи з суми позову 42050,06 грн.

Відповідач визнав заборгованість за кредитними договорами в сумі 42048,87 грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача і відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

22.10.2007р. між Банком та Товариством укладено кредитний договір №11238821000 (далі –Договір1), згідно якого позивач взяв на себе зобов’язання надати позичальнику, а позичальник зобов’язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) у національній валюті України в сумі 44392,00 гривні в порядку і на умовах, визначених цим договором.

30.10.2007р. між Банком та Товариством укладено кредитний договір №11244147000 (далі –Договір2), згідно якого позивач взяв на себе зобов’язання надати позичальнику, а позичальник зобов’язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) у національній валюті України в сумі 43804,80 грн. в порядку і на умовах, визначених цим договором

Відповідно до п.1.3.1. Договорів 1 та 2, за використання кредитних коштів встановлюється процентна ставка в розмірі 15% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов договору.

Згідно п.1.3.2. Договорів 1 та 2 за користування кредитними коштами понад встановлений Договором строк процентна ставка встановлюється в розмірі 22,5 % річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу Позичальника за договором.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позивач виконав взяті на себе зобов’язання і надав позичальнику за Договором 1 кредит в сумі 44392,00 грн. та Договором 2 кредит в сумі 43804,80грн., що підтверджується копією платіжного доручення №01 від 22.10.2007р. на суму 44392,00грн. і копією меморіального ордеру №0000626291/06 від 30.10.2007р. на суму 43804,80грн. та не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач зобов’язувався повернути кредит згідно встановлених графіків, що є Додатками №1 до Договорів 1 та 2.

Як свідчать матеріали справи, позичальник взяті на себе зобов’язання належним чином не виконав, а саме не здійснив платежі в належні терміни в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів по кредитному договору.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

В п.5.5. Договорів зазначено що, у випадку порушення Позичальником термінів повернення кредиту (основної суми боргу) та/або термінів сплати плати за кредит строком більш ніж на 5 календарних днів, та/або у випадку порушення Позичальником та/або заставодавцем та/або поручителем та/або гарантом умов укладеного з Банком договору щодо надання забезпечення виконання зобов’язань Позичальника за цим Договором, Банк має право змінити терміни погашення кредиту та плати за кредит за цим Договором.

30.03.2009 року АКІБ „УкрСиббанк” направлено ТОВ „ТВП „Оптіма” вимоги про дострокове виконання своїх зобов’язань за Договорами 1 та 2, а саме сплатити позивачу протягом 31 дня з моменту отримання вимоги заборгованість по поверненню суми кредиту в повному обсязі, сплатити нараховані проценти та нараховані штрафні санкції.

Відповідачем 01.04.2009 року отримано дані вимоги, але відповіді на них ТОВ „ТВП „Оптіма” не надано.

Станом на момент прийняття рішення заборгованість по кредиту за Договором 1 становить 21756,73грн., а заборгованість по кредиту за Договором 2 становить 20279,89грн.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.7.1 Договорів 1 та 2 за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених Договором, Банк має право вимагати від Позичальника, а Позичальник при цьому зобов’язаний сплатити Банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 0,2%(процентів) річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом „факт/360” (метод „факт/360” передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.

Так, відповідно до умов Договорів 1 та 2 позивачем нараховано по Договору 1 - 6,63грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та 0,68грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом, а також по Договору 2 –5,52грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 0,61грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.

Зазначені вимоги позивача щодо стягнення 13,44грн. пені за несвоєчасне виконання Договорів 1 та 2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача держмито в сумі 420,50грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 249,36 грн.

Керуючись ст.49, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово –виробниче підприємство “Оптіма” (14038, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 129, р/р 26003056584800 в АКІБ „УкрСиббанк” МФО 351005, код ЄДРПОУ 33469132) на користь акціонерного комерційного інноваційного банку „УкрСиббанк” (61050, м. Харків, пр-т Московський, 60, р/р 32009100100 в УНБУ в Харківській області, МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750) 42050,06 грн. боргу, а також 420,50 грн. державного мита та 249,36 грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

                     Суддя                                         М.П. Цимбал-Нарожна

          Повний текст рішення підписано 02 листопада 2009 року.

Суддя                                         М.П. Цимбал-Нарожна