Ухвала суду № 68427213, 21.08.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10814/15-ц

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 серпня 2017 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши позовну заяву третьої особи , яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ПАТ «Укрсиббанк» про визнання недійсним договору іпотеки, -

в с т а н о в и в :

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Укрсиббанк» про визнання недійсним договору іпотеки.

18.08.2017 року третяособа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ПАТ «Укрсиббанк» про визнання недійсним договору іпотеки.

Згіднозіст.125ЦПКУкраїнидопозовівтретіхосіб,якізаявляютьсамостійнівимоги щодо предметаспоруусправі,уякійвідкритопровадження,застосовуютьсяположення статей123і124 цьогоКодексу,авідтакпозовтретьоїособиізсамостійнимивимогамиповиненвідповідати вимогам статей119і120цьогоКодексу,віншомувипадкудотакогопозовузастосовуютьсяположеннястатті121 цього Кодексу.

Нормами статті 119 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Крім того, у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 р. № 2 розяснено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам ст. 119 ЦПК. У звязку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Водночас, позовна заява подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України, а саме: не зазначено поштовий індекс, номери засобів звязку сторін якщо такі відомі; до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі відповідно до приписів Закону України «Про судовий збір»; не зазначено докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування ; не викладені обставини, якими особа обґрунтовує свої вимоги, і не зазначені докази, що підтверджують кожну обставину; до матеріалів позову не долучено договір , що є предметом даного спору, а отже відcутній предмет позову.

Відповідно до ч.5ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згіднозч.1ст.4ЗаконуУкраїни«Просудовийзбір»судовийзбір справляєтьсяувідповідно-мурозмірівідпрожитковогомінімумудляпрацездатнихосіб,встановленогозакономна 1 січня календарногороку,в якому відповідна заяваабо скаргаподаєтьсядосуду,у відсотковому співвідношеннідоцінипозовутауфіксованомурозмірі.

Статтями3і4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VIвизначено об'єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Згідно ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»ставкасудовогозбору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлюєтьсяу розмірі0.4розміру прожитковогомінімумудляпрацездатнихосіб (640,00 грн.)

Відповідно достатті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII, з 1 січня 2017 року установлено прожитковий мінімуму для працездатних осібу розмірі 1600 гривень.

Таким чином, сплата судового збору згідно з вимогамизаконує обов'язковою , а в порушення вимогст. 119 ЦПК Українитретя особа , яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору не додавдокументи,щопідтверджують сплатусудовогозбору в сумі 640,00 грн.

При зверненні до суду з позовом, третя особа , яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору просила суд відстрочити сплату судового збору до завершення розгляду справи.

Розглянувши заяву про відстрочення сплати судового збору, приходжу до наступного.

За приписами п.1 і 2 ст. 8 Закону України від 08.07.2011р. № 3674-VI "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За приписами ч.1 ст.82 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до наведеної норми, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, або звільнення від сплати судового зборує правом,а не імперативним обов'язком суду. Такий висновок випливає безпосередньо із змісту наведеної норми, яка, крім того, не містить чіткого переліку обставин майнового стану, який тягне за собою в якості наслідків відстрочення, розстрочення сплати судового збору, або звільнення від їх оплати.

Обґрунтування обставин майнового стану сторони, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Отже, сторона повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Варто також зазначити, що згідно п.29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» судам розяснено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Жодних доказів (довідка про доходи, довідка про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо) на підтвердження того, що майновий стан третьої особи перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі до клопотання не надано.

Оцінюючи докази,приходжу до висновку, що третя особа належними та допустимими доказами недовеласуду, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

На підтвердження оплати судового збору до Ужгородського міськрайонного суду необхідно надати оригінал квитанції про оплату.

Варто також зазначити, що згідно п. 3 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах » від 17.10.2014 року №10, судам надані розяснення: Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п'ятою статті 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина п'ята статті 119 ЦПК), не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК) або залишення заяви без розгляду (пункт 8 частини першої статті 207 ЦПК).

Водночас, позовна заява подана з порушенням вимог ст. 120 ЦПК України, а саме: третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору не надано до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до позовної заяви, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.

Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст якихне допустити судовий процес у безладний рух. У звязку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без усунення наведених вище недоліків, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст.ст. 119,120 ЦПК України.

Відповідно до ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивачів і надає їм строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Розяснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається .

Керуючись ст. 119, ст. 121, 208-210 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву третьої особи , яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ПАТ «Укрсиббанк» про визнання недійсним договору іпотеки залишити без руху.

Повідомити третю особу , яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви у строк не більше пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Розяснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_4