Ухвала суду № 68426914, 11.08.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 серпня 2017 року м. Київ К/800/27588/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Стародуб О.П., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Державної міграційної служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.04.2017р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2017р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення ДМС України №599-16 від 30.11.2016р., зобов'язання відповідача прийняти рішення про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25.04.2017р., яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2017р., позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ДМС України №599-16 від 30.11.2016р. та зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву позивача про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою.

Пунктом 5 частини 5 статті 214 КАС України передбачено, що суддя - доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Судами встановлено, що позивач, уродженець м. Латакія (Сирія), за національністю араб, за віросповіданням алфавіт, не одружений, на територію України прибув у 2008 році. Протягом 2009 - 2013 років проходив навчання в Одеській національній академії холоду. Війсьвозобов'язаний, проходив військову службу у періоди 1998-2003 роки та 2003 -2005 роки у м. Алепо.

19.08.2015р. позивач звернувся до Управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС України в Одеській області із заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що в зв'язку з ситуацією соціально-плітичного загострення в Сирії побоюється зазнати примусового призову до Збройних сил у разі повернення на Батьківщину.

14.11.2016р. ГУ ДМС України в Одеській області складено висновок по справі №2015OD00248, яким враховуючи невідповідність заяви вимогам п.1, п.13 ч.1 ст. 1 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового захисту», та через наявність умов, передбачених абз.5 п.1 ст. 6 зазначеного Закону позивачу відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Рішенням ДМС України від 30.11.2016р. №599-16 позивачу відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відносно позивача відповідачем не встановлено об'єктивно та в повному обсязі наявність або відсутність конвенційних ознак, які дають право останньому на отримання статусу біженця або особи, що потребує додаткового захисту, тобто при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не досліджено в повному обсязі підстави та обставини, з яким Закон України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» пов'язує надання статусу особи, яка потребує додаткового захисту.

Враховуючи, що зміст оскаржуваних судових рішень та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, що свідчить про необґрунтованість касаційної скарги, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Керуючись пунктом 5 частини 5 статті 214 КАС України, -

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної міграційної служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.04.2017р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2017р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Стародуб

Суддя О.П. Стародуб