Рішення № 6842613, 26.11.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.11.2009 Справа № 2/193-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Морський транспортний банк" в особі філії ВАТ "Морський транспортний банк " в м.Херсоні

до Малого приватного підприємства "Таврія"

за участі представників сторін:

позивача –Казаряна А.К. (представника за дорученням),

відповідача –Сахарнадського Р.Р. (представника за дорученням),

про стягнення з відповідача 31930,65 грн,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 31930,65 грн, з яких: 23037 грн заборгованості по кредиту, 6620,09 грн нарахованих відсотків по кредиту, 1863,45 грн пені за непогашення кредиту та 410,11 грн пені за непогашення відсотків. Безпосередньо позовні вимоги ґрунтуються на невиконанні відповідачем взятих на себе зобов’язань по поверненню кредиту та сплаті процентів за його користування відповідно до кредитного договору № 00169/Х від 24.12.2007 р.

В свою чергу відповідачем зазначені вимоги визнаються в повному обсязі, що слідує із заяви відповідача про розстрочку виконання судового рішення та пояснень представника відповідача, наданих в судовому засіданні. Крім того, відповідачем заявлено клопотання про рострочення судового рішення на 3 місяці 2010 року, яке ґрунтується на скрутному його становищі.

Ухвалою судді Скобєлкіна С.В. від 8 вересня порушено провадження у даній справі та її розгляд призначений на 29 вересня поточного року. Через неявку представника відповідача розгляд справи відкладався до 15 жовтня та 5 листопада. В подальшому за розпорядженням голови господарського суду № 636 від 05.11.2009 р. справа передана на розгляд судді Закуріну М.К. та розглянута в судових засіданнях, які відбулися 5 та 26 листопада із оголошенням вступної та резолютивної частини даного рішення.

Крім викладеного з матеріалів справи слідує, що між сторонами 24 грудня 2007 року укладено кредитний договір № 00169/Х про надання кредиту, за умовами якого банк зобов’язався надати відповідачу грошові кошти у тимчасове користування в сумі 206469,50 грн зі сплатою 17 % річних з кінцевим терміном повернення –21 грудня 2012 року (а.с.8-11). Водночас, пунктом 3.2.12. договору сторонами визначено графік та суми повернення (частин) кредиту, які розраховані зі сплати частини кредиту щомісячними платежами, які зменшують кредит до повної його сплати до кінця строку кредитування. А за пунктами 3.2.2. та 5.2. договору ними обумовлено, що проценти за користування кредитом повинні бути сплачені позичальником до 24 числа, але не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу кредит в розмірі 157956 грн, але відповідач станом на час розгляду справи по суті отримані в кредит кошти згідно до графіку в повному обсязі не повернув, проценти за їх користування не сплатив, у зв’язку з чим заборгував станом на 14.08.2009 р. –23037 грн по тілу кредиту та 6620,09 грн відсотків за користування кредитом. Доказів оплати цієї суми відповідачем до суду не надано.

За своєю юридичною природою, укладений між сторонами договір є кредитним договором, правовідносини за яким витікають з положень статті 1054 ЦК України, за якою за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов’язується надати кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Неповернення кредиту та несплата процентів за ним є порушенням взятих відповідачем-1 на себе зобов’язань та положень частини 7 статті 193 Господарського кодексу України, згідно до яких одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Крім того, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 2066,90 грн за непогашення кредиту, вказавши, що її частина в розмірі 203,45 грн сплачена відповідачем, та в розмірі 410,11 грн за непогашення процентів за кредитом. Зокрема, за умовами пункту 6.1. договору сторони обумовили відповідальність позичальника у випадку прострочення сплати кредиту та процентів в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до положень статті 230 ГК України неустойкою є грошова сума, яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

На підставі зазначеного нарахування пені в розмірі 2066,90 грн за період з 02.02.2008 р. по 14.08.2009 р. та її стягнення в розмірі 1863,45 грн, а також в розмірі 410,11 грн за період з 01.10.2008 р. по 14.08.2009 р. є правомірним.

При цьому судом враховується, що пунктами 6.4. та 6.6. договору сторонами обумовлено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов’язань здійснюється протягом 3 років із дня, коли відповідне зобов’язання повинне було бути виконане позичальником, а позовна давність за вимогами про стягнення неустойки встановлена сторонами тривалістю в 3 роки. Ці положення договору відповідають правовим приписам частини 6 статті 232 ГК України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, а також частини 1 та 2 статті 259 ЦК України, за якими позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін, яка оформлюється в договорі та укладається в письмовій формі.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про розстрочку виконання судового рішення, суд зазначає про недоведеність виключних обставин для вжиття судом таких заходів, оскільки несвоєчасне виконання договірних зобов’язань вже поставило сторони в нерівні економічні умови.

Враховуючи викладене, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,

                                        в и р і ш и в :

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з малого приватного підприємства „Таврія” (розташованого за адресою: Херсонська область, сел. Нововоронцовка, вул. Степова, буд. 22-а; код 14129039, розрахунковий рахунок 26009691731 в філії ВАТ „Морський транспортний банк” м. Херсон, МФО 342285) на користь відкритого акціонерного товариства „Морський транспортний банк” в особі філії ВАТ „Морський транспортний банк” в м. Херсоні (розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Червонопрапорна, 1; код 33647539, рахунок 29098692856 в філії ВАТ „Морський транспортний банк” в м. Херсоні, МФО 342285) –23037 грн заборгованості по кредиту, 6620,09 грн відсотків по кредиту, 1863,45 грн пені за непогашення кредиту та 410,11 грн пені за непогашення відсотків по кредиту, 319,31 грн компенсації по сплаті державного мита та 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Дата підпису рішення –27 листопада 2009 року

Суддя М.К. Закурін