Рішення № 6842546, 13.11.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.11.2009 Справа № 7/130-ПН-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Шикаловій В. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Судоверфь-Херсон", м. Херсон

третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Херсонська регіональна філія

Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" при Державному комітеті з земельних ресурсів

до управління головного Каховського магістрального каналу, с. Любимівка Каховського району Херсонської області

треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача:

1- державне управління охорони навколишнього природного середовища у Херсонській області, м.Херсон;

2 - Запорізьке регіональне управління водних ресурсів в особі Херсонського відділу водних ресурсів, м.Херсон;

3 - Херсонська обласна рада, м.Херсон;

4 - головне управління Держкомзему у Херсонській області, м.Херсон

5 - Херсонська обласна державна адміністрація, м.Херсон

про визнання визначеними та узгодженими меж земельної ділянки

за участю представників сторін:

від позивача - Крижановський М.М., представник, довір. від 25.05.2009р.

від відповідача - Шевченко О.В., гол. юрисконсульт, дор. від 16.07.2009р.

від Херсонської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" - не прибув,

від державного управління охорони навколишнього природного середовища у Херсонській області - Оржинська Е.І., юрисконсульт, дов. №5 від 10.03.2009р.

від Запорізького регіонального управління водних ресурсів в особі Херсонського відділу водних ресурсів - Балацький О.Б., нач. Херсонського відділу, дов. №1327 від 15.10.2009р.

від Херсонської обласної ради - не прибув,

від Головного управління Держкомзему у Херсонській області - Штуца О. М., представник за довіреністю №04-13/1889 від 18.08.2009 р.

від Херсонської обласної державної адміністрації - Афанасьєв О.В., гол. спеціаліст, дов. №66-420-1414/9-09/12 від 26.10.2009р.

          Позивач (ТОВ "Судоверфь-Херсон", код ЄДРПОУ 35219396) звернувся з позовом, в якому просить суд встановити визначеними та узгодженими з суміжним землекористувачем - управлінням головного Каховського магістрального каналу (відповідач, с. Любимівка Каховський район, код ЄДРПОУ 01034662) межі земельної ділянки, яка відводиться товариству для проектування та будівництва судноверфі, площею 11,29 га в межах Любимівської селищної ради Каховського району за рахунок земель, що знаходяться у власності ТОВ "Судоверфь-Херсон" та земель державної власності (землі водного фонду), - встановлені ДП "Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землестрою" у землевпорядній справі згідно з актом про відновлення (встановлення) та погодження суміжних меж земельних ділянок ТОВ "Судоверфь-Херсон", наданих для будівництва судноверфі від 19.04.2008 р.

          Обгрунтовуючи підстави позову, позивач посилається на розпорядження голови Каховської районної державної адміністрації від 28.08.2007 р. № 585 та розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 12.05.2008 р. № 576, згідно яких товариству було надано дозвіл на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки в оренду для будівництва судноверфі; затверджено матеріали погодження місця розташування об`єкта на земельній ділянці орієнтовною площею 10 га та надано дозвіл на розробку проекту землестрою.

          Під час виготовлення проекту землеустрою було складено Акт про відновлення (встановлення) та погодження суміжних меж земельних ділянок, наданих для будівництва судноверфі. Цей акт було погоджено усіма суміжними землекористувачами, крім відповідача, який відмовився від погодження.

          Зважаючи на те, що виділення земельної ділянки для будівництва судноверфі в межах, визначених у землевпорядній справі, проведено у відповідності з діючим законодавством України, за наявності погодження та дозволів уповноважених у галузі земельних відносин місцевих державних адміністрацій; з кадастрової зйомки, що знаходиться у землевпорядній справі, вбачається, що земельна ділянка, яка перебуває у постійному користуванні відповідача та земельна ділянка, на якій погоджено місце розташування судноверфі не співпадають та не накладаються одна на одну, відмова відповідача як суміжного землекористувача у погодженні позивачу меж наданої для будівництва судноверфі земельної ділянки є безпідставною. У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

          Третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Херсонська регіональна філія ДП "Центр земельного кадастру" при Державному комітеті з земельних ресурсів, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, явку уповноваженого представника не забезпечила, правом надання письмових пояснень з викладенням своєї правової позиції щодо предмета позову не скористалась.

          Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що земельна ділянка, яка відводиться позивачу в оренду, належить до земель водного фонду та відноситься до водоохоронної зони. Розміщення підприємств у водоохоронній зоні суперечить вимогам чинного законодавства.

          Відведення позивачем та зміна цільового призначення земельної ділянки проводиться з порушенням розпорядження обласної ради від 23.01.1988 р. № 30 "Про зони санітарної охорони Каховського магістрального каналу, як джерела водопостачання", яким затверджено межі санітарної охорони Каховського магістрального каналу та Каховського водосховища в зоні головної насосної станції. На управління покладено обов'язок забезпечення охорони акваторії та прибережної полоси Каховського водосховища, які попадають в зону санітарної охорони та відповідають за якість води, що подається в канал. Розпорядження має додатки - розмір зон санітарної охорони та перелік санітарно-профілактичних заходів, якими забороняється будь-яке будівництво в полосі шириною 500 м. від водозабору.

          На території земельної ділянки, які відводиться ТОВ "Судоверфь-Херсон" розташовано ряд об`єктів, які є невід`ємною частиною гідротехнічного вузла ГНС (берегоукріплення берегової лінії, мережа зрощення, поля фільтрації, побутова каналізація, внутрішньоплощадковий автошлях з бетонним покриттям), розпорядником яких є Державне водне господарство України. Згідно ДБН важливі об'єкти народного господарського значення, такі як ГНС, повинні мати не менше двох під'їздів з різних сторін, для під'їзду пожежної та аварійної спецтехніки. Без перелічених об'єктів ГНС не зможе виконувати функцію з постачання питної води в центральні та східні райони Херсонської області та півдня Запорізької області, що є пріоритетним завданням держави.

Відповідач також зазначає, що на сьогоднішній день розпорядження голови Херсонської облдержадміністрації від 12.05.2008р. №576 "Про затвердження матеріалів погодження місця розташування об'єкта на земельній ділянці та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення її в оренду" втратило чинність на підставі розпорядження голови Херсонської облдержадміністрації від 27.03.2009р. №309 "Про визнання таким, що втратило чинність розпорядження голови облдержадміністрації від 13.05.2008р. №576".

Відповідач також звертає увагу на той факт, що Запорізьке регіональне управління водних ресурсів скасувало висновок Херсонського відділу водних ресурсів (від 10.07.2008р. №183/24) про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу з огляду на ту обставину, що відведення та зміна цільового призначення земельної ділянки проводиться з порушенням розпорядження Херсонського облвиконкому від 23.04.1998р. №30.

Враховуючи викладене, просить суд відмовити у задоволенні позову, як безпідставного та необгрунтованого нормами чинного законодавства.

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Херсонській області, не погоджуючись з позовом, у наданому письмовому відзиві посилається на те, що землі оспорюваної ділянки відносяться до земель водного фонду, зокрема до прибережної західної смуги (стаття 60 Земельного кодексу України та стаття 88 Водного кодексу України).

Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим.

Розміщення судноверфі у прибережній захисній смузі р.Дніпро, як факт, не суперечить правовим нормам вищеперелічених статей, натомість як з'ясувалося, земельна ділянка, що підлягає відведенню, співпадає та переходить на межі земельної ділянки, на якій розміщено очисні споруди побутової каналізації головної насосної станції (поля фільтрації) та зону санітарної охорони, які експлуатуються та використовуються відповідачем. Отже, будівництво об'єкту судноверфі біля головного водопостачального вузла питної води може загрожувати забрудненням води в акваторії Каховського магістрального каналу та на масиві Каховської зрошувальної системи.

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Запорізьке регіональне управління водних ресурсів в особі Херсонського відділу водних ресурсів вважає позов безпідставним та необгрунтованим з огляду на те, що запропонована до відведення земельна ділянка співпадає та переходить на зону санітарної охорони водозабору центрального водопостачання, отже, її відведення протирічить приписам статті 93 Водного кодексу України, статті 113 Земельного кодексу України та чинному розпорядженню Херсонського облвиконкому від 23.04.1988р. №30 "Про зони санітарної охорони Каховського магістрального водоканалу, як джерела водопостачання".

Земельна ділянка, що відводиться позивачем, частково розміщена в прибережній водозахисній смузі Каховського водосховища, на якій забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних.

Викладені обставини унеможливлюють відведення земельної ділянки біля головного водозабору у запропонованих позивачем межах для будівництва судноверфі.

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Херсонська обласна рада, належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, явку уповноваженого представника не забезпечила, правом надання письмового відзиву з викладенням правової позиції щодо предмета позову не скористалась.

Треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача - головне управління Держкомзему у Херсонській області та Херсонська державна адміністрація у наданих відзивах, не погоджуючись з позовними вимогами та вважаючи їх безпідставними, зазначають, що розпорядження Херсонської облдержадміністрації від 13.05.2008р. №576 про затвердження матеріалів місця розташування судноверфі було прийняте відповідно до погоджень місця розташування вказаного об'єкту державним санітарним органом та органом охорони навколишнього природного середовища.

Після додаткового опрацювання матеріалів Державним комітетом України по водному господарству та Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Херсонській області скасовано попередні висновки цих служб про погодження вибору місця розташування судноверфі на вказаній земельній ділянці, після чого розпорядженням голови облдержадміністрації від 27.03.2009р. №309 визнано таким, що втратило чинність розпорядження від 13.05.2008р. №576 про погодження місця розташування об'єкта та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду.

За викладених підстав, у позивача відсутні правові підстави для встановлення визначеними та узгодженими з суміжним землекористувачем - відповідачем у справі, меж земельної ділянки, яка відводиться ТОВ "Судоверфь-Херсон" для проектування та будівництва судноверфі.

Учасники господарського процесу не заперечують щодо розгляду справи без участі уповноважених представників третіх осіб, відсутніх у судовому засіданні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно приписів статті 17 цього Кодексу розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом, у галузі земельних відносин належить до повноважень місцевих державних адміністрацій.

Пунктом 1 статті 151 ЗК України передбачено, що юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов'язані до початку проектування погодити із власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою Міністрів АР Крим, Кабінетом міністрів України і Верховною Радою України місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці в прилеглих територіях усіх об'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля.

На підставі розпорядження голови Каховської районної державної адміністрації від 28.08.2007р. №585 позивачу було надано дозвіл на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки в оренду для будівництва судноверфі.

Розпорядженням голови Херсонської обласної державної адміністрації від 12.05.2008р. №576 ТОВ "Судоверфь-Херсон" затверджено матеріали погодження місця розташування об'єкта на земельній ділянці орієнтовною площею 10га для будівництва судноверфі та надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду строком на 49 років земельної ділянки із земель, що розташовані на території Любимівської селищної ради Херсонської області.

Під час виготовлення ДП "Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та оренду ТОВ "Судоверфь-Херсон" строком на 49 років шляхом зміни цільового призначення для будівництва судноверфі загальною площею 11,29га, був складений акт про відновлення (встановлення) та погодження суміжних між земельних ділянок, який відмовився підписати відповідач - як суміжний землекористувач за наявності підстав, викладених у описовій частині рішення.

Відмова у погодженні відповідачем суміжних меж земельної ділянки була підставою для вирішення цього питання у судовому порядку.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження та надавши їм правову оцінку, суд відмовляє у задоволенні позову, врахувавши наступне.

Стаття 151 Земельного кодексу України визначає порядок погодження питань, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок. Положеннями вказаної статті передбачена обов'язковість погодження питань, пов'язаних із місцем розташування об'єкта, розміру земельної ділянки та умовами її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці та прилеглих територіях усіх об'єктів. Суб'єктом, який зобов'язаний погоджувати вилучення земельної ділянки, є юридична особа, якій буде надана у власність або користування вилучена (викуплена) земельна ділянка. У даному випадку таким суб'єктом є позивач, який відповідно до вимог статті 151 Земельного кодексу України зобов'язаний погоджувати питання, пов'язані з вилученням земельної ділянки. Суб'єктами, з якими погоджується вилучення земельної ділянки, є : власник землі і землекористувачі; сільські, селищні, міські ради, державні адміністрації, Рада Міністрів АР Крим, Кабінет Міністрів України, Верховна Рада України.

Погодження - це отримання згоди щодо: а) найбільш доцільного місця розташування об'єкта з урахуванням його можливого впливу на стан здоров'я людей, екологічну безпеку, забруднення атмосферного повітря та інших об'єктів природи; б) розмірів намічуваної для вилучення земельної ділянки, якщо вони не визначені безпосередньо у Земельному кодексі України; в) умов вилучення (викупу) земельної ділянки. Перелік суб'єктів, які дають згоду щодо зазначених питань, визначений у п.8 цієї статті. Насамперед, це власники землі або землекористувачі, районні (міські) органи земельних ресурсів, природоохоронні та санітарно- епідеміологічні органи, органи містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини.

Відносини щодо встановлення меж земельних ділянок власників, землекористувачів, у тому числі орендарів, а також щодо складення плану земельної ділянки регулюються Законом України "Про землеустрій".

Згідно статті 1 зазначеного Закону, план земельної ділянки включає графічне зображення, що відображає місцезнаходження, зовнішні межі земельної ділянки та межі земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб, а також розміщення об'єктів нерухомого майна, природних ресурсів на земельній ділянці. Згідно статті 55 зазначеного Закону, встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Статтею 56 Закону України "Про землеустрій" встановлено, що технічна документація із землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право на земельну ділянку, включає: а) пояснювальну записку; б) технічне завдання на складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку; в) копії заяв фізичних або клопотання юридичних осіб; г) матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки; ґ) рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди; д) акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання; є) акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності; ж) кадастровий план земельної ділянки; з) перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути.

Відповідно до ст.62 Закону України "Про землеустрій", документація із землеустрою підлягає державній експертизі з метою забезпечення її відповідності вихідним даним та технічним умовам, вимогам законів України, іншим нормативно-правовим актам.

Сам по собі проект землеустрою та акт про відновлення (встановлення) та погодження суміжних меж земельних ділянок без відповідних погоджень та державної експертизи не є підставою для визнання судом меж земельної ділянки визначеними та узгодженими.

З наданих у справу належних доказів встановлено, що розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 12.05.2008р. №576 "Про затвердження матеріалів погодження місця розташування об'єкта на земельній ділянці та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення її в оренду" визнано таким, що втратило чинність згідно розпорядження голови обласної державної адміністрації від 27.03.2009р. №309. Підставою для визнання таким, що втратило чинність розпорядження про затвердження матеріалів погодження місця розташування об'єкта було порушення вимог Водного кодексу України щодо зони охорони Каховського магістрального каналу при визначенні місця розташування земельної ділянки площею 10,1га для будівництва судноверфі, враховуючи лист Державного комітету України по водному господарству від 12.01.2009р. №83/10/11-09 та лист Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Херсонській області від 04.02.2009р. №07-14/9-448, повноваження облдержадміністрації, передбачені статтею 151 Земельного кодексу України; статтею 6, пунктом 1 частини першої статті 39, частиною першою статті 41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації".

Листом від 04.02.2009р. №07-14/9-448 державне управління охорони навколишнього природного середовища у Херсонській області скасувало надані раніше висновки-погодження місця будівництва вищевказаного об'єкту від 07.02.2008р. №07-14/9-6205 та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 11,29га для будівництва судноверфі від 31.07.2008р. №07-14/9-5687.

Згідно з дорученням Державного комітету України по водному господарству (лист від 12.01.2009р. №83/10/11-09) Херсонським відділом водних ресурсів Запорізького регіонального управління водних ресурсів відізвано погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду та зміни їх цільового призначення для будівництва судноверфі з метою недопущення забруднення головного водопостачального вузла питної води в центральних та східних районах Херсонської та південних районах Запорізької області.

Далі, відповідно до ст.124 Конституції України, ст.6 ЦК України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а також передбачено способи захисту цивільних прав та інтересів.

Водночас, деякі категорії земельних спорів можуть бути вирішені органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади у випадках та в порядку, визначених статтями 158-161 ЗК України. Зокрема, статтею 158 Земельного кодексу України передбачено позасудовий порядок вирішення земельних спорів органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів щодо меж земельних ділянок, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів.

У разі незгоди з рішенням зазначених органів, юридичні та фізичні особи (власники землі або землекористувачі) мають право звернутися до суду і оскаржити рішення, що було прийнято в позасудовому порядку.

Погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами відповідно до абз.б) п.2 ст.198 Земельного кодексу України включає в себе кадастрові зйомки, які є складовою частиною державного земельного кадастру, а також одним із видів земельно-кадастрової діяльності. Кадастрова зйомка передбачає виконання зазначених у законі робіт для одержання інформації про межі земельних ділянок чи визначених обмежень та документоване закріплення такої інформації шляхом нанесення на планшет для створення планів.

Інформація, що закріплюється у документах кадастрової зйомки, є основою для проведення землевпорядних робіт; кадастрова зйомка не є юридичним фактом, на підставі якого виникають, змінюються чи припиняються земельні правовідносини.

Позивач не скористався встановленим ст.158 ЗК України позасудовим порядком вирішення земельного спору органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Обраний ним засіб захисту порушеного права не відповідає встановленому чинним законодавством, зокрема ст.16 ЦК України способам захисту цивільних прав та інтересів.

Враховуючи викладене, суд визнав позов безпідставним і відмовляє у його задоволенні.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити.

Суддя Н.О. Задорожна

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України

24.11.2009р.