Ухвала суду № 68425445, 21.08.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

21.08.2017 Справа № 904/815/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. (доповідач),

суддів Кощеєва І.М., Кузнецова В.О.

Розглянувши заяву Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про розподіл судових витрат у справі №904/815/14

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Тьюб", м. Нікополь Дніпропетровської області

за участю прокурора Дніпропетровської області, м. Дніпро

про стягнення 7759613грн. 31коп., -

ВСТАНОВИВ

Компанія звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства про стягнення 7 759 613,31 грн. (з них: 6 059 384,98 грн. пені, 124 323,25 грн. інфляційних втрат, 1 575 905,08 грн. -3% річних) у зв'язку з неналежним виконанням Товариством умов договору на постачання природного газу від 20.12.2010р. № 1265-06/10-1900 у частині здійснення оплати за отриманий природний газ.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2015р. у справі №904/815/14 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства на користь Компанії 3 029 692,49 грн. пені, 1 575 905,08 грн. - 3 % річних та 124 323,25грн. інфляційних втрат, 73 080,00 грн судового збору за розгляд позовної заяви. У решті в позові відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2016р. рішення місцевого господарського суду скасовано частково, прийнято нове рішення, визнано недійсним пункт 9.3 договору на постачання природного газу від 20.12.2010р. № 1265-06/10-1900 у частині нарахування неустойки за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом; стягнуто з Товариства на користь Компанії 2 524 498,43 грн. пені, 22 237,33грн. втрат від інфляції, 1 575 905,08грн. - 3 % річних та 38 827,40грн. судового збору за розгляд позовної заяви, 16077,60 грн - за розгляд апеляційної скарги Відповідача. В решті в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.08.2016р. у справі №904/815/14 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2016р. скасовано в частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат, рішення місцевого господарського суду про стягнення з Товариства 124323,25грн. інфляційних втрат залишено в силі. В іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2016р. залишено без змін.

У вересні 2016 року Компанія звернулася до Дніпропетровського апеляційного господарського суду із заявою про виправлення арифметичної помилки, допущеної Дніпропетровським апеляційним господарським судом у розрахунку суми пені, а саме: замість помилково зазначеної судом суми пені 5 048 996,85 грн. за відповідний період необхідно було, за розрахунком заявника, зазначити 6 100 559,59 грн., відповідно, з урахуванням заявленої до стягнення Компанією суми пені 6 059 384,98 грн. та зменшення судом суми пені на 50%, сума, яка підлягає стягненню, складає 3 029 692,49 грн., а не 2 524 498,43 грн., як помилково визначено апеляційним господарським судом.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.10.2016р. у задоволенні заяви Компанії про виправлення арифметичної помилки в постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 зі справи №904/815/14 відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.12.2016р. ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.10.2016р. у справі №904/815/14 скасовано; справу в частині розгляду заяви Компанії про виправлення арифметичної помилки в постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2016р. у справі №904/815/14 передано на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

За результатом нового розгляду заяви Компанії ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.02.2017р. у задоволенні заяви Компанії про виправлення арифметичної помилки в постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2016р. у справі № 904/815/14 відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.04.2017р. ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.02.2017р. у справі № 904/815/14 скасовано; справу в частині розгляду заяви Компанії про виправлення арифметичної помилки в постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2016р. у справі №904/815/14 передано на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

В означеній постанові Вищим господарським судом України було вказано, що апеляційним господарським судом не враховано дійсний зміст заяви Компанії, а саме: заявник зазначає про те, що за ті ж самі періоди, які зазначені у постанові апеляційним господарським судом, розмір пені буде іншим (більшим), ніж вказано судом, у зв'язку з чим останнім під час розрахунку пені допущено арифметичну помилку (одержано невірний результат при здійсненні математичної дії), що вплинуло на суму пені, яка стягнута згідно із судовим рішенням. Крім того, зауважено, що при винесенні постанови Вищого господарського суду України від 16.08.2016р. зі справи №904/815/14, якою постанову суду апеляційної інстанції в частині визначеної суми пені залишено без змін, останнім, з огляду на межі перегляду справи в касаційній інстанції, не здійснювалось перевірки розрахунку суми пені, а лише зазначено про правильність періодів для її розрахунку. Отже, питання про те, чи не було допущено апеляційним господарським судом у розрахунку пені за визначені періоди арифметичної помилки (чи правильно визначено суми у результаті математичної дії), відповідно до змісту постанови Вищим господарським судом України не досліджувалося.

26.04.2017р. справа №904/815/14 надійшла до Дніпропетровського апеляційного господарського суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Чус О.В., суддів Кощеєва І.М., Кузнецова В.О.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.05.2017р. заяву Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 26.09.2016р. №31/13-3504 про виправлення арифметичної помилки в постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2016р. у справі №904/815/14 задоволено.

У постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2016р. у справі №904/815/14 викладено абзац описової частини: «За наслідками проведеного перерахунку, з урахуванням початкових дат періодів, визначених позивачем, загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 5048996грн.85коп.» в редакції: «За наслідками проведеного перерахунку, з урахуванням початкових дат періодів, визначених позивачем, загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 6059384,98 грн.».

В абзаці 4 резолютивної частини постанови від 23.05.2016р. у справі №904/815/14 виправлено суму пені, що підлягає стягненню на 3029692,49 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Тьюб" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" витрати за розгляд касаційної скарги в сумі 1600,00 грн.

23.07.2017р. Позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду із заявою про розподіл судових витрат. Заява обґрунтована тим, що судом не було здійснено перерозподіл судового збору між сторонами з урахуванням виправлень, внесених ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.05.2017р. Тому, з урахуванням сплаченого ним судового збору за розгляд апеляційної скарги 80388,00 грн та відсотку фактично задоволеного розміру позовних вимог 98,667 %, підлягає частковому відшкодуванню лише судовий збір за апеляційною скаргою ДК «Газ України» в сумі 79316,42 грн., враховуючи стягнутий судом судовий збір в сумі 38827,40 грн (відповідно до постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2016.) 40489,02 грн., з приводу чого просив винести додаткову постанову.

Відповідно до ст. 88 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: 1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; 2) не вирішено питання про розподіл судових витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Зазначений перелік є вичерпним і розширенню не підлягає.

Додаткове рішення - засіб виправлення неповноти судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом. При цьому, неповнота судового рішення шляхом прийняття додаткового рішення (ухвали) не може бути виправлена щодо позовних вимог, з яких судом прийнято рішення. Така неповнота може бути усунена лише в процедурі перегляду рішення. Тобто, додаткове рішення (ухвала) не можуть стосуватися тих вимог, щодо яких суд ухвалив рішення.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 6 "Про судове рішення" щодо питань винесення додаткового рішення зазначається таке. Прийняття додаткового рішення (стаття 88 ГПК) за заявою сторони, прокурора, який брав участь у процесі, або за ініціативою суду здійснюється, як правило, тим же суддею (складом суду), що приймав первісне рішення, за винятком випадків, коли це неможливо з об'єктивних причин (звільнення судді, відсутність його у зв'язку з відпусткою, захворюванням тощо). Про відхилення заяви сторони чи прокурора щодо прийняття додаткового рішення виноситься ухвала (стаття 86 ГПК). Господарським судам слід мати на увазі, що прийняття додаткового рішення допустиме виключно з підстав, передбачених статтею 88 ГПК. Якщо порушується питання про прийняття додаткового рішення з інших підстав, суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. Порушення вимог цієї статті тягне за собою зміну або скасування додаткового рішення в апеляційному чи у касаційному порядку (пункт 4 частини першої статті 104, стаття 111 10 ГПК). ГПК не встановлює будь-яких обмежень строків подання заяв про прийняття додаткового рішення, виправлення чи роз'яснення його. Тому, при розгляді цих заяв господарським судам слід керуватись тими статтями ГПК, які регламентують відповідні строки щодо основного рішення. Вирішуючи питання щодо розгляду заяв про прийняття додаткового рішення, господарські суди повинні враховувати, в якому порядку розглядалася справа, зокрема, за участю однієї чи обох сторін або за їх відсутності, а також з обставин справи, доводів, наведених у заяві, тощо. При цьому додаткові докази судом не приймаються і оцінка їх не здійснюється. У залежності від конкретних обставин справи суд може призначити відповідну заяву до розгляду в судовому засіданні, повідомивши учасників судового процесу про час і місце його проведення.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2016р. з урахуванням ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.05.2017р., було стягнуто з Відповідача на користь Позивача пеню 3029692,49 грн, 3% річних 1575905,08 грн, інфляційні втрати 22237,33 грн., судовий збір за розгляд позовної заяви 38 827,40 грн., судовий збір за розгляд апеляційної скарги Відповідача (стягнуто з Позивача) 16077,60 грн.

Разом з тим, з тексту постанови вбачається, що апеляційна скарга Позивача, в обґрунтування якої він посилався на неправомірне зменшення судом першої інстанції пені на 50 % та, відповідно, просив стягнути пеню у повному обсязі 6059384,98 грн (уточнення до апеляційної скарги від 06.04.2016р., а.с. 141-142, т. 3), залишена судом без задоволення.

Тому, враховуючи, що розподіл судових витрат, в тому числі за розгляд апеляційної скарги, здійснюється за загальними правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, апеляційним судом, у звязку з відмовою Позивачу у задоволенні його апеляційної скарги, витрати по апеляційній скарзі, сплачені останнім (80388,00 грн платіжне доручення № 4602 від 10.12.2015р., а.с. 250, т. 2), покладені на нього. Отже, розподіл судового збору за розгляд апеляційної скарги Позивача у справі 904/815/14 був судом здійснений фактичним віднесенням витрат на самого скаржника за результатами розгляду його скарги. Підстави для винесення додаткової постанови в цій частині відсутні, тому заява Позивача про розподіл судових витрат є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

З резолютивної частини постанови суду від 23.05.2016р. вбачається, що судом також був зроблений розподіл судового збору за розгляд як позовної заяви, так, до речі, за розгляд апеляційної скарги Відповідача, тому судові витрати в цій частині також розподілені, підстави для винесення додаткової постанови відсутні.

Водночас, відповідно до приписів частини першої статті 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця, приватного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Арифметичні помилки - це неправильне викладення: вихідних даних для розрахунків, які не відповідають наявним у справі доказам; результатів арифметичних дій.

Не може вважатися арифметичною помилкою неправильне застосування числових показників, які встановлені законом (наприклад, неправильне застосування ставок судового збору, індексів інфляції, процента за користування чужими коштами, цін і тарифів, ставок податків і зборів тощо) або договором (розміру неустойки, штрафу, пені).

Виправлення допущених у рішенні, ухвалі описок чи арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть рішення, ухвали.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або такі, що мають технічний характер (тобто виникли у виготовленні тексту рішення).

Однак, якщо неправильне визначення стягуваної суми, розміру присудженого до стягнення майна було наслідком застосування норм матеріального права, які не підлягали застосуванню, то про арифметичну помилку не йдеться, і підстави для виправлення такої помилки відсутні.

Виправлення рішення може бути здійснене як до, так і після набрання відповідним рішенням законної сили, - в тому числі й після перегляду його в апеляційному та в касаційному порядку, але лише в тій частині, в якій дане рішення залишено без змін (пункт 17 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення").

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Вищого господарського суду України від 16.08.2016р. у справі №904/815/14 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2016р. скасовано в частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат, рішення місцевого господарського суду про стягнення з Товариства 124323,25 грн. інфляційних втрат залишено в силі. В іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2016р. залишено без змін, що не виключає внесення виправлень до неї.

Згідно ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.05.2017р. виправлено описку в частині стягненої суми пені на 3029692,49 грн, що складає 50 % правомірно заявлених позовних вимог від 6059384,98 грн за наслідками застосування судом п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, співвідношення заявлених позовних вимог до правомірно визначених до стягнення судом апеляційної інстанції (враховуючи, що сума пені 6059384,98 грн. нарахована правомірно, втім зменшена судом, внаслідок чого витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача) складає 7657527,39/ 7759613,31 =0,9868.

Отже, апеляційним судом за встановлених ним обставин у постанові від 23.05.2016р. мало бути стягнуто судовий збір за розгляд позовної заяви в сумі 72115,34 грн (сума, сплачена за платіжним дорученням про сплату судового збору за розгляд позовної заяви 73080,00 грн х 0,9868).

Тому, апеляційний суд вбачає підстави для виправлення описки в резолютивній частині постанови від 23.05.2016р. (абзац 4) відносно суми стягнутого судового збору за розгляд позовної заяви: «38827,40 грн» виправити на « 72115,34 грн».

Керуючись ст.ст. 86, 88,89, Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 07.07.2017р. №31/13-2827 про винесення додаткової постанови щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача 40489,02 грн судового збору відмовити.

В постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2016р. у справі №904/815/14 в абзаці 4 резолютивної частини виправити суму судового збору, що підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача за розгляд позовної заяви з « 38827,40 грн» на « 72115,34 грн».

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя І.М. Кощеєв