Рішення № 68424935, 03.08.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2017 р. Справа № 911/1347/17

за позовом Приватного підприємства Нічний Експрес

до Дочірнього підприємства Вишгородтранс

провитребування майна

Суддя В.М. Антонова

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №5780 від 05.07.2017);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 01.06.2017), ОСОБА_3 (довіреність №3 від 29.05.2017).

СУТЬ СПОРУ:

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа №911/1347/17 за позовом Приватного підприємства Нічний Експрес (далі позивач) до Дочірнього підприємства Вишгородтранс (далі відповідач) про стягнення 49 573,48 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та посилається на те, що відповідач утримує майно позивача без відповідної правової підстави, внаслідок чого позивач звернувся про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.05.2017 порушено провадження по справі №911/1347/17 та призначено її до розгляду на 15.06.2017.

08 червня 2017 до господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява №5752 від 08.06.2017 (вх. №11761/17) про перенесення судового засідання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.06.2017 розгляд справи відкладено на 06.07.2017.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.07.2017 року продовжено строк вирішення спору у справі №911/1347/17 на пятнадцять днів та оголошено перерву у судовому засіданні до 03.08.2017.

У судовому засіданні 20.04.2017 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, надав усні пояснення у справі.

Представники відповідача проти позову заперечували та надали додаткові обґрунтування заперечень та дали усні пояснення у справі.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у судовому засіданні 03.08.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2017 року між Дочірнім підприємством Вишгородтранс (надалі відповідач, Орендодавець) та Приватним підприємством Нічний Експрес (надалі позивач, Орендар) укладено договір оренди складського приміщення № 08 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, по тексту - Договір), предметом даного договору є приміщення, яке орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове користування складське приміщення далі за текстом «приміщення що орендується»:

відповідно до п.п. 1.1 адреса приміщення, що орендується: м. Вишгород, Київська обл., вул. Набережна, 1.

Згідно з п. 3.1. договору, передача приміщення, що орендується, здійснюється за актом приймання передачі, підписання якого свідчить про фактичну передачу в оренду.

Відповідно до п. 3.4. договору, після підписання акту приймання-передачі персоналу орендаря має бути забезпечений безперешкодний доступ до приміщення, що орендується.

За приписами п. 5.1. договору, плата за приміщення, що орендується сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок, або готівкою в касу орендодавця згідно додатку № 1 даного договору.

Пунктом 5.2. та 5.3. договору встановлено, що орендар зобовязаний протягом 3-х днів з моменту прийняття приміщення, що орендується сплатити за оренду 100% за один місяць авансом.

У подальшому, оплата орендних платежів проводиться до 5-го числа кожного поточного місяця.

Пунктами 6.2.,6.3.,6.4. договору встановлено, що орендодавець зобовязаний:

-дозволити використання орендарем приміщення, що орендується, на умовах розділу даного договору та додатку № 1;

-забезпечити персоналу орендаря безперешкодний вхід до приміщення, що орендується;

-видавати орендареві документи, які свідчать про укладення між сторонами даною договору, а також підтверджують його місце знаходження.

Орендодавець зобовязаний надати можливість цілодобово безперешкодного доступу до орендованого приміщення транспорту орендаря

Орендодавець зобовязаний надати можливість безперешкодного доступу до орендованою приміщення транспорту клієнтів орендаря з 9.00 год. до 19.00 год. а в суботу, вихідні та святкові дні з 9.00 год. до 15.00 год. включно.

Пунктом 10.1. договору визначено, що дія договору може бути припинена:

-по закінченні обумовленого терміну дії даного договору ,

-по взаємній згоді сторін;

-при невиконанні однієї із сторін умов даного договору.

За приписами п. 10.2. при розірванні діючого договору в односторонньому порядку, сторона, що припиняє даний договір повинна за десять діб письмово попередити іншу сторону про розірвання договору.

Додатком № 1 від 01 січня 2017 року до договору оренди складського приміщення № 08 від 01.01.2017 року між Дочірнього підприємства Вишгородтранс та Приватного підприємства Нічний Експрес встановлено, що за оренду приміщення загальною площею 137,0 м. кв, що передане в оренду орендодавцеві для здійснення статутної діяльності в І-му кварталі 2017 р. проводиться в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок, або готівкою в касу орендодавця і складає 3425 грн. 50 коп., сума ПДВ - 685 грн. 00 коп., усього 4110 грн. 00 коп. (чотири тисячі сто десять грн. 00 коп.) щомісячно.

Актом прийому-передачі від 01.01.2017 року складське приміщення було передано орендарю, згідно додатку № 2 до договору оренди складського приміщення № 08 від 01.01.2017 року

Матеріали справи містять копії рахунків-фактури № 8 від 04.01.2017 року та № 45 від 01.02.2017 року, кожний на оплату 4 110,00 грн за оренду приміщення за січень та лютий місяць 2017 року згідно договору № 08 від 01.01.2017 року.

Позивачем долучено оригінали платіжних доручень № 648 від 27.01.2017 року та №867 від 07.02.2017 року про оплату 8220,00 грн (4110,00*2), та копії виписок по рахунках за 26.01.2017 року та 06.02.2017 року з яких вбачається, що позивачем, згідно договору оренди складського приміщення № 08, перераховано на рахунок відповідача орендну плату за січень, лютий на загальну суму 8220,00 грн. (оригінали платіжних доручень та копії банківських виписок наявні у матеріалах справи)

Проте, в супереч викладеним обставинам відповідач 10 лютого 2017 року звернувся з листом № 01/07 у якому просив у десятиденний термін сплатити орендну плату за січень і лютий 2017 року на інший розрахунковий рахунок, а саме № 26004555429 в АТ «ОСОБА_4 Аваль» МФО 380805 (копія листа наявна в матеріалах справи).

Судом встановлено, що позивачем правомірно було сплачено орендну плату на рахунок який зазначений у договорі оренди складського приміщення № 08 від 01.01.2017 року. Тому у відповідача були відсутні правові підстави вимагати повторно вимагати сплатити на інший рахунок.

21.02.2017 року відповідачем в порушення пунктів 3.4.,6.2.,6.3.,6.4. договору оренди складського приміщення № 08 від 01.01.2017 року, було обмежено доступ до складського приміщення, що підтверджується актом від 21.02.2017. Акти складені та підписані представниками позивача: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

21 лютого 2017 позивач звернувся до відповідача з листом № 5586, яким повідомив про розірвання договору оренди складського приміщення № 08 від 01.01.2017 року посилаючись на пункт 10.2. даного договору та вимагав терміново надати доступ до орендованого ним складського приміщення (копія листа наявна в матеріалах справи).

Також, позивач у даному листі зазначив, що ним були сплачені кошти за січень, лютий 2017 згідно договору оренди складського приміщення № 08 від 01.01.2017 року.

23 лютого 2017 року позивачем було складено повторно Акт про недопуск.(копія акта наявна в матеріалах справи)

Після чого, позивач звернувся з заявою-скаргою № 5588 від 23.02.2017 року про неправомірні та шахрайські дії керівництва відповідача до начальника Вишгородського районного відділу МВС України у Київській області м. Вишгород. (копія заяви-скарги наявна у матеріалах справи)

У матеріалах справи наявна копія висновку Начальника Вишгородского відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіївській області підполковника поліції від 26.02.2017 року про перевірку матеріалів ЖЄО № 1982 від 22.02.2017 року, в якому зазначено, що в ході перевірки був опитаний гр. ОСОБА_5, котрий пояснив, що директор Дочірнього підприємства Вишгородтранс гр. ОСОБА_8 порушив умови договору оренди складського приміщення № 08 від 01.01.2017 року, а тому позивачем вирішено даний договір розірвати та перевизти з орендованого приміщення матеріальні цінності., про що гр. ОСОБА_8 було повідомлено листом Вих. № 5586 від 21.02.2017 року.

Але, гр. ОСОБА_8 не було надано можливості на перевезення матеріальних цінностей, пояснюючи це тим, що у позивача наявна заборгованість договором оренди складського приміщення № 08 від 01.01.2017 року.

З пояснень гр. ОСОБА_9 за обставин, котрі він відмовився назвати, він змушений був змінити розрахунковий рахунок з АБ «УКРАГАЗБАНК» на АТ «ОСОБА_4 Аваль», про що був повідомлений листом Вих. №01/07 від 10.02.2017 р. директор Приватного підприємства Нічний Експрес чому Приватним підприємством Нічний Експрес не перерахували кошти по Договору №8 оренди складських приміщень за січень та лютий місяці 2017 р. на новий розрахунковий рахунок йому невідомо.

За результатами проведеної перевірки ознак кримінального правопорушення не виявлено та прийнято рішення відповідно до Закону України «Про звернення громадян» про, що письмово поінформовано автора звернення, та рекомендовано звернутися до суду в порядку цивільного позову, адже відносини, що склалися між Приватним підприємством Нічний Експрес та Дочірнім підприємством Вишгородтранс носять цивільно правовий характер. Розгляд матеріалу ЖЄО № 1982 закінчено.(копія висновку наявна в матеріалах справи).

У подальшому позивач неодноразово був недопущений до спірного приміщення про що були складені акти про недопуск - 25.02.2017 року, 27.02.2017 року та 28.02.2017 року (копії актів наявні в матеріалах справи).

01 березня 2017 року позивач звернувся до відповідача з листом (претензія) № 5601, яким просив надати доступ до приміщення та підписати акт про передачу приміщення із оренди складеного 21.02.2017 року Докази відправки даного листа наявні в матеріалах справи, але, даний лист відділом Укрпошти було повернуто з відміткою «за закінченням терміну зберігання»

Приватне підприємство Нічний Експрес звернулось до суду з позовом за захистом своїх прав шляхом витребування із незаконного володіння рухомого майна, яке знаходиться у складському приміщені площею 137,0 м.кв. (за адресою: вул. Набережна 1, м. Вишгород, Київської обл.).

Зважаючи на те, що відповідач незаконно заволодів належним позивачу майном, чим порушив законні інтереси і права власника майна Приватного підприємства Нічний Експрес.

Знаходження майна позивача у приміщені відповідача, підтверджується інвентарним описом № 51920 товарно-матеріальних цінностей від 04.11.2016 року згідно якого у Приватного підприємства Нічний Експрес у складському приміщені перебувало наступне рухоме майно:

UPS AРС 700 V/А ВЕ 700G-RS вартістю 715, 85 грн., 1шт.;

Блок живлення 400W вартістю 325,50 грн., 1 шт.

Відеокамера SТ-7015? 1/3 SONY ССD ( кольорова) - вартістю 575 грн. 1 шт.

Відеокамера купольна - вартістю 538 грн. 1 шт.

Крісло офісне Престиж GТР - вартістю 277,92 грн. 1 шт.

Крісло офісне Престиж GТР - вартістю 277,92 грн. 1 шт.

Модем PantechUM 150 - вартістю 290 грн. 1 шт.

Модем ZTE АХ 320 (USB) - вартістю 290 грн. 1 шт.

Полиця комп. ПК-68- вартістю 64,58 грн. 1 шт.

Полиця комп. ПК-68- вартістю 64,58 грн. 1 шт.

Стіл СМ-104 - вартістю 352,08 грн. 1 шт.

Стіл СМ-104 - вартістю 352,08 грн. 1 шт.

Стулець Ісо black - вартістю 112,92 грн. 1 шт.

Стулець Ісо black - вартістю 112,92 грн. 1 шт.

Фотокамера CANONPOWERSHOT А810 - вартістю 1032,51 грн. 1 шт.

Шафа ШМ-170 - вартістю 268,75 грн. 1 шт.

ІБП АРС 700 DFCK-UPSСтулець - вартістю 1125,00 грн. 1 шт.

Компютер LuxSL30 - вартістю 11415 грн. 1 шт.

Компютер SVA Sempron145 АМЗ+ПООЕМ Windows 7 - вартістю 2570,83 грн. 1 шт.

Монітор 19VIEWSONICVA 926G - вартістю 1590 грн. 1шт

Монітор РК Samsung Е1920NR.- вартістю 1216,95 грн. 1шт

Плата відеозахвату SL1604 - вартістю 2990,00 грн. 1шт.

Oхоронна сигналізація м.Вишгород - вартістю 4592,46 грн. 1шт.

ОСОБА_10 08-214 ТТ Plus - вартістю 2297,50 грн. 1шт.

ОСОБА_10 EpsonFХ-890 вартістю 3579,20 грн. 1шт.

ОСОБА_10 МФУ Саnоni-SENSYSMF4410 - вартістю 1310,00 грн. 1шт.

Факс HuaweiETS 2250 (стац.термінал) -вартістю 1351,67 грн. 1шт.

Вікно(світло-прозорова конструкція) - вартістю 1041,67 грн. 1шт.

Сканер лазерний ТСД Cipher8400 4 Мb - вартістю 8193,93 грн. 1шт.

Обігрівач Descont 1000 ВТ- вартістю 495,83 грн. 1шт.

Позивач зазначає, що балансова вартість спірного майна згідно інвентарного опису № 51920 від 04.11.2016 року складає 49 573,48 грн. (копія опису наявна у матеріалах справи)

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до приписів ч. 1, 3 ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право па захист своїх майнових прав також від власника.

Відповідно до частини першої статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною першою статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із частинами першою та другою статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною першою статті 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Положеннями частин першої та другої статті 386 Цивільного кодексу України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Отже, власник вправі вимагати повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння, а також належного йому майна, придбаного володільцем від особи, яка не мала права його відчужувати. Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

При вирішенні спорів про витребування майна з чужого незаконного володіння відповідно до статей 387, 388 Цивільного кодексу України необхідно встановити, чи вибуло спірне майно з володіння власника або особи, якій він передав його у володіння, за наявності на це згоди законного розпорядника зазначеного майна (постанова Верховного Суду України від 28.03.2011 зі справи №3-17гс11).

Як зазначено Верховним Судом України в постанові № 6-140цс14 від 17.12.2014 року, розглядаючи спори щодо витребування такого майна, суди повинні мати на увазі, що в позові про витребування майна може бути відмовлено лише з підстав, зазначених у статті 388 ЦК України, а також під час розгляду спорів про витребування майна мають встановити всі юридичні факти, які визначені статтями 387 та 388 ЦК України, зокрема: чи набуто майно з відповідних правових підстав, чи є підстави набуття майна законними, чи є набувач майна добросовісним набувачем тощо.

Як встановлено судом, Приватне підприємство Нічний Експрес звернулось до суду з позовом за захистом і поновленням своїх прав, шляхом витребування майна із незаконного володіння ДП Вишгородтранс на користь позивача, яке розміщено у складському приміщені площею 137,0 м.кв. (за адресою: вул. Набережна 1, м. Вишгород, Київської обл.)

Матеріалами справи підтверджується, що позивач позбавлений можливості повернути належне йому майно з приміщення за адресою: вул. Набережна 1, м. Вишгород, Київської обл. у звязку з тим, що відповідачем вчиняються перешкоди в доступі до зазначеного майна позивача.

Відповідач у своїх запереченнях б/н від 15.06.2017 року зазначає, що договір оренди складського приміщення № 08 від 01.01.2017 року не припинив свою дію, мотивуючи це тим, що договором передбачено, якщо в разі дострокового розірвання договору (розділ 8) орендар зобовязаний передати приміщення за актом приймання-передачі, дата якого свідчить про фактичну передачу приміщення. Відповідач заявив, що позивачем жодного разу не направлено уповноваженого представника для складання акту приймання-передачі орендованого приміщення.

Також, відповідач стверджує, що позивачу кожного місяця направлялися рахунки-фактури на оплату приміщення за січень № 25, лютий № 45, березень № 170, квітень № 171, травень № 172, а також повідомлялось окремо про зміни реквізитів в рахунках (банку).

Проте позивачем дані рахунки-фактури на оплату приміщення за січень № 25, лютий № 45, березень № 170, квітень № 171, травень № 172 проігноровані.

Доводи відповідача, які були викладені у запереченнях б/н від 15.06.2017 року спростовуються матеріалами справи з огляду на наступне:

Розділом 8 договору оренди складського приміщення № 08 від 01.01.2017 року встановлено порядок повернення приміщення орендодавцю, а не умови припинення дії договору.

Матеріалами справи, також спростовуються доводи відповідача стосовно ігнорування позивачем дій направлених на підписання акту прийому-передачі орендованого приміщення, оскільки позивачем додано опис вкладення у цінний лист від 02.03.2017 року з доказами направлення на адресу відповідача (07300, Київська обл.. м. Вишгород, вул. Набережна, 1) акту приймання-передачі орендованого приміщення та лист № вих. 5601 від 01.03.2017 року.

Що стосується направлення позивачу рахунків-фактури на оплату приміщення за січень № 25, лютий № 45, березень № 170, квітень № 171, травень № 172, суд зазначає, що належні докази направлення на адресу позивача зазначених рахунків-фактури, а саме: з описом вкладення у цінний лист у матеріалах справи відсутні.

Також, відповідач стверджував, що у позивача наявна заборгованість за виставленими ними рахунками-фактур, згідно договору оренди складського приміщення № 08 від 01.01.2017 року, але матеріалами справи дані твердження спростовуються.

Крім того, заперечення відповідача не підтверджують його права на утримання та обмеження доступу позивача до належного йому майна.

У відповідності до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Положеннями ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Щодо заявлених витрат на послуги адвоката в розмірі 18 000,00 грн., суд зазначає наступне.

24 квітня 2017 між позивачем (надалі замовник) та адвокатом ОСОБА_1 (надалі - виконавець) було укладено договір про надання послуг адвоката (копія договору міститься в матеріалах справи), пунктом 1.1. договору визначено, що у відповідності до ст. 59 Конституції України, замовник доручив, а адвокат прийняв на себе зобовязання надавати замовникові правову допомогу, яка включала в себе надання послуг адвоката при захисті або представництві інтересів останього в господарському процесі, щодо повернення майна від ДП «Вишгородтранс».

На виконання зобовязань по оплаті послуг адвоката за вказаним договором позивач перерахував на користь адвоката ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 18000,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 1 від 25.04.2017 року (копія міститься в матеріалах справи).

Дослідивши надані позивачем документи на правову допомогу в розмірі 18 000,00 грн., суд дійшов висновку, що заявлені витрати на послуги адвоката не підлягають стягненню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру" (частина 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України). Згідно з приписами статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги (стаття 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

Відповідно до п. 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського кодексу України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Таким чином, відшкодовуються втрати, які були здійснені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 N 6-рп/2013 у справі N 1-4/2013.

За приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи при відмові в позові покладаються на позивача.

Водночас, проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем не надано суду копії свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю та акту виконаних робіт, згідно договору про надання послуг адвоката, що свідчить про неможливість повного та всебічного дослідження судом обставин, які б свідчили про належне виконання адвокатом своїх обовязків, таким чином заявлені позивачем до стягнення витрати у сумі 18000,00 грн. не підлягають відшкодуванню в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Витребувати у Дочірнього підприємства Вишгородтранс (07300, Київська обл., Вишгородський район, місто Вишгород, ВУЛИЦЯ НАБЕРЕЖНА, будинок 1; код ЄДРЮОФОП 25567096):

UPS AРС 700 V/А ВЕ 700G-RS вартістю 715, 85 грн., 1шт.;

Блок живлення 400W вартістю 325,50 грн., 1 шт.

Відеокамера SТ-7015? 1/3 SONY ССD ( кольорова) - вартістю 575 грн. 1 шт.

Відеокамера купольна - вартістю 538 грн. 1 шт.

Крісло офісне Престиж GТР - вартістю 277,92 грн. 1 шт.

Крісло офісне Престиж GТР - вартістю 277,92 грн. 1 шт.

Модем PantechUM 150 - вартістю 290 грн. 1 шт.

Модем ZTE АХ 320 (USB) - вартістю 290 грн. 1 шт.

Полиця комп. ПК-68- вартістю 64,58 грн. 1 шт.

Полиця комп. ПК-68- вартістю 64,58 грн. 1 шт.

Стіл СМ-104 - вартістю 352,08 грн. 1 шт.

Стіл СМ-104 - вартістю 352,08 грн. 1 шт.

Стулець Ісо black - вартістю 112,92 грн. 1 шт.

Стулець Ісо black - вартістю 112,92 грн. 1 шт.

Фотокамера CANONPOWERSHOT А810 - вартістю 1032,51 грн. 1 шт.

Шафа ШМ-170 - вартістю 268,75 грн. 1 шт.

ІБП АРС 700 DFCK-UPSСтулець - вартістю 1125,00 грн. 1 шт.

Компютер LuxSL30 - вартістю 11415 грн. 1 шт.

Компютер SVA Sempron145 АМЗ+ПООЕМ Windows 7 - вартістю 2570,83 грн. 1 шт.

Монітор 19VIEWSONICVA 926G - вартістю 1590 грн. 1шт

Монітор РК Samsung Е1920NR.- вартістю 1216,95 грн. 1шт

Плата відеозахвату SL1604 - вартістю 2990,00 грн. 1шт.

Oхоронна сигналізація м.Вишгород - вартістю 4592,46 грн. 1шт.

ОСОБА_10 08-214 ТТ Plus - вартістю 2297,50 грн. 1шт.

ОСОБА_10 EpsonFХ-890 вартістю 3579,20 грн. 1шт.

ОСОБА_10 МФУ Саnоni-SENSYSMF4410 - вартістю 1310,00 грн. 1шт.

Факс HuaweiETS 2250 (стац.термінал) -вартістю 1351,67 грн. 1шт.

Вікно(світло-прозорова конструкція) - вартістю 1041,67 грн. 1шт.

Сканер лазерний ТСД Cipher8400 4 Мb - вартістю 8193,93 грн. 1шт.

Обігрівач Descont 1000 ВТ- вартістю 495,83 грн. 1шт., на користь Приватного підприємства Нічний Експрес (адреса: 03087, м.Київ, ВУЛИЦЯ УМАНСЬКА, будинок 6 "Ф"; код ЄДРЮОФОП 31511336).

3.Стягнути з Дочірнього підприємства Вишгородтранс (07300, Київська обл., Вишгородський район, місто Вишгород, ВУЛИЦЯ НАБЕРЕЖНА, будинок 1; код ЄДРЮОФОП 25567096) на користь Приватного підприємства Нічний Експрес (адреса: 03087, м.Київ, ВУЛИЦЯ УМАНСЬКА, будинок 6 "Ф"; код ЄДРЮОФОП 31511336) судові витрати 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 копійок).

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено: 21.08.2017

Суддя В.М. Антонова