Рішення № 6842480, 16.09.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" вересня 2009 р.Справа № 14/69-1183 Господарський суд Тернопільської області у складі

Розглянув справу

за позовом Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м.Тернопіль, 46000

до Комунального підприємства "Тернопільміськтеплокомуненерго", вул. І. Франка, 16, м.Тернопіль, 46000

про стягнення 424 719 грн. збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

За участю представників сторін:

позивача: заступник начальника Ференц Е. М., наказ № 277-0 від 31.05.07 р.

відповідача: начальник юридичного відділу Решетуха А.В., довіреність № 128/1                                         від 19.01.09 р.

Суть справи:

Державна екологічна інспекція у Тернопільській області, м. Тернопіль звернулась в господарський суд Тернопільської області з позовом до Тернопільського міського комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго", м. Тернопіль про стягнення збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 424 719 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на допущення порушень відповідачем по справі природоохоронного законодавства, у зв'язку із чим останнім завдано збитків навколишньому природному середовищу в розмірі 424 719 грн., які і є предметом судового розгляду.

Відповідач, згідно із поясненнями його повноважного представника, проти позовних вимог заперечив, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.

В судових засіданнях неодноразово оголошувалась перерва, про що зазначено у відповідних формулярах (протоколах) судового засідання.

В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

У зв'язку з відсутністю відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Строк вирішення спору продовжувався в порядку, передбаченому ст.69 ГПК України

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

Відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 540 від 12.12.2006 р. "Про реорганізацію територіальних органів Мінприроди" утворено Державні екологічні інспекції в областях, містах Києві та Севастополі як спеціальні підрозділи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, що входять до сфери його управління.

30-31 січня 2008 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Лужецькою С.Ф. проведено перевірку Тернопільського міського комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" щодо дотримання вказаним суб"єктом господарювання вимог природоохоронного законодавства.

За наслідками дослідження наданих комунальним підприємством документів, посадовою особою контролюючого органу вказано на закінчення 31.12.2007 р. терміну дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря №13610274 та зроблено висновок про порушення КП "Тернопільміськтеплокомуненерго" вимог ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", а саме здійснення наднормових викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу,

За матеріалами перевірки 04 лютого 2008 року Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області видано Припис №3-1/369, яким зобов'язано КП "Тернопільміськтеплокомуненерго" отримати до 01.04.2008р. дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Крім того, на виконання доручення прокуратури Тернопільської області від 24.09.2008р. №07/7-1514, 03.10.2008 року державною екологічною інспекцією у Тернопільській області проведено перевірку відповідача в процесі якої, поряд із встановленими порушеннями КП "Тернопільміськтеплокомуненерго" вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, констатовано про часткове виконання господарюючим суб"єктом припису від 04.02.2008р. №3-1/369, зокрема отримання ним дозволів по 35 об'єктах , що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Результати перевірки відображені у акті від 03.10.2008р.

Крім того у складеному за наслідками проведених перевірок Розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормових викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від технологічного обладнання КП "Тернопільміськтеплокомуненерго", суб"єктом владних повноважень визначено, загальну суму завданих державі збитків за період функціонування без дозволу на викиди з 01.01.2008р. по 31.01.2008р. в сумі 424 719 грн., за відшкодуванням яких позивач і звернувся із відповідною вимогою до суду.

Оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши доводи і обґрунтування представників позивача, пояснення відповідача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на таке.

Відповідно до статті 13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожний повинен не наносити шкоду природі.

Згідно ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", використання природних pecypciв громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

Відповідно до положень ст. 20 Закону "Про охорону навколишнього природного середовища" державний контроль за використанням i охороною земель, надр, поверхневих i підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних pecypciв територіальних вод, континентального шельфу i виключної (морської) економічної зони, а також за додержанням норм екологічної безпеки відноситься до компетенції спеціально уповноважених державних органів в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних pecypciв (в даному випадку - Державна екологічна інспекція у Тернопільській області).

Із матеріалів справи слідує, що Тернопільським міським комунальним підприємством теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" допущено порушення вимог ст. 11, ст. 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", а саме здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу.

          Відповідно до ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

          Згідно із п. 4 ст. 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону несуть відповідальність, згідно із законом.

          Стаття 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачає, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та poзмipax, встановлених законодавством України. З даною статтею кореспондуються вимоги ст.34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Із матеріалів справи та пояснень посадових осіб контролюючого органу слідує , що розмір збитків обчислювався суб"єктом владних повноважень у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря , що затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 р. № 38 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 травня 1995 р. за № 157/693 та була чинною на час виникнення спірних правовідносин ( далі, - Методика).

В розумінні п.5.1.-5.2 даного нормативно - правового акту наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин джерелами, які не мають дозволів на викид, в тому числі і по окремих інгредієнтах, що у спірних правовідносинах і мало місце.

Згідно до пунктів 5.4 -5.5 Методики, факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря підлягає встановленню спеціалістами Державної екологічної інспекції Мінекобезпеки України при перевірці підприємств шляхом - інструментальних методів контролю; розрахунковими методами. Для визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря використовуються результати безпосередніх вимірів (інструментальні, інструментально-лабораторні, індикаторні - далі інструментальний метод) викидів в атмосферне повітря по джерелах викидів, які виконані у відповідності з діючими вимогами відбору і аналізу проб та оформлені у встановленому порядку інспекційними підрозділами Мінекобезпеки України; спеціалізованими службами інших міністерств і відомств, або відомчими аналітичними службами підприємств, установ та організацій, дані яких зафіксовані в журналах первинної облікової документації, в робочих журналах аналітичних служб. З наведеного суд констатує, що використання контролюючим органом для визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря результатів відомчої лабораторії Тернопільського міського комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" відповідає приписам законодавства, що регламентує спірні правовідносини, а відтак критично оцінює твердження відповідача, що результати інструментальних вимірів виконані з порушенням вимог діючих нормативно технічних документів, оскільки не проведені безпосередньо інспекційними підрозділами Мінекобезпеки України.

Слід при цьому зазначити, що за наслідками правового аналізу наведених вище приписів законодавства, яке регламентує спірні правовідносини , у п.1.2. Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду від 27.06.2001 № 02-5/744 (з подальшими змінами та доповненнями) зазначено, що відповідно до статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись з розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Критично оцінюються судом доводи відповідача про те, що КП " ТМТКЕ" вживались всі можливі заходи для своєчасного отримання дозволу на здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря після 31.12.2007 року, а відтак посилання підприємства на відсутність його вини у заподіяних збитках.

Зокрема, матеріали справи свідчать, а учасниками спору не заперечується здійснення у спірний період суб"єктом господарювання викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря без спеціального дозволу.

В свою чергу, приписами ст.11 закону України "Про атмосферне повітря" саме на господарюючого суб"єкта покладено обов"язок його отримати, у порядку передбаченому постановою КМ України від 13 березня 2002 р. № 302 чого комунальним підприємством у встановлені законодавством терміни вчинено не було.

При цьому суд враховує, що у матеріалах справи відсутні будь - які рішення судових чи інших уповноважених державою органів, які б засвідчували , що відповідні дозволи несвоєчасно отримані комунальним підприємством внаслідок протиправних дій державних чи інших органів, які вказані дозволи видають.

При цьому суд констатує, що доведення законності і обґрунтованості своїх вимог з метою захисту власних інтересів є обов'язком кожного із учасників судового процесу (ст.ст. 32-34 ГПК України).

Всупереч вказаних норм, належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи суб"єкта владних повноважень комунальним підприємством суду не представлено, обставини, з якими закон пов'язує звільнення особи від відповідальності за завдану шкоду навколишньому середовищу відповідачем у встановленому порядку не доведені .

За таких обставин позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про стягнення з Тернопільського міського комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" збитків, заподіяних державі в результаті наднормових викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в розмірі 424 719 грн. підлягають до задоволення в повному обсязі.

          Згідно із п. 15 ст.48 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік із змінами", джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2009 рік у частині доходів є 100 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, що зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

          1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Тернопільського міського комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" (вул.Франка,16, м. Тернопіль, р/р 2600930100469, ід. код 14034534, Тернопільське міське відділення ОБ 6350, МФО 398035):

- в доход спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської міської ради ( р/р 31519921700002, код бюджету 24062100, ід.код одержувача 23588119 в ГУДК у Тернопільській області, МФО 838012) 424 719 (чотириста двадцять чотири сімсот дев'ятнадцять) грн.

- в дохід Державного бюджету України 4 247 (чотири тисячі двісті сорок сім) грн. 19 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання).

4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

5. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення _____дата_ року через місцевий господарський суд.

Суддя