Рішення № 68424476, 21.08.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/83/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2017 Справа № 908/1200/17

За позовом: Державного підприємства Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології (52204, Дніпропетровська область, м.Жовті Води, бульвар Свободи, 37)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельник 2007 (69037, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Чубаря, 3)

про стягнення 470 816,17 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №01-06/443-1 від 27.06.2017

Від відповідача: не зявився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

12.06.2017 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Державного підприємства Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельник 2007 про стягнення 470 816,17 грн.

Ухвалою суду від 12.06.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 908/1200/17, справі присвоєно номер провадження 5/83/17, розгляд якої призначено на 05.07.2017р. Ухвалою суду від 05.07.2017 розгляд справи відкладено на 18.07.2017 на підставі ст. 77 ГПК України. Ухвалою суду від 18.07.2017 №908/1200/17 продовжено строк розгляду справи до 27.08.2017, судове засідання відкладено на 21.08.2017. У судовому засіданні 21.08.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

14.08.2017 на адресу суду надійшло клопотання позивача про припинення провадження у справі в частині позовних вимог у звязку зі сплатою відповідачем 467 714,79 грн., з яких: 400 000,00 грн. сума основного боргу, 41 933,56 грн. пеня, 20 947,50 грн. втрати від інфляції, 4 833,73 грн. 3 % річних. В якості доказу сплати боргу суду надано платіжне доручення № 2539 від 26.07.2017. Клопотання позивача підлягає задоволенню.

В судовому засіданні позивач підтримав вказане клопотання про припинення провадження у справі. Просить в частині стягнення 467 714,79 грн. провадження у справі припинити. Також, суду надано наступні пояснення: 29.07.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельник 2007» та Державним підприємством «Український науково-дослідний та розвідувальний інститут промислової технології» було укладено договір № 4278, відповідно до п.п. 1.1., 1.3. якого виконавець приймає на себе виконання робіт «Гірниче підприємство з підземного видобутку марганцевої руди у межах шахтних полів № 3, № 5 Північної ділянки Велико-Токмацького родовища. Підготовка та збір вихідних даних для розробки проектної документації на будівництво», а замовник прийняти та оплатити роботи. Строки та зміст виконаних робіт визначається технічним завданням (Додаток № 1), календарним планом (Додаток № 2) та кошторисом (Додаток № 4) на весь обсяг робіт, які є невідємною частиною цього договору. Позивачем були виконані роботи обумовлені договором. В свою чергу, відповідач прострочи оплату за виконані роботи у звязку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 2 772,61 грн. пені та 328,77 грн. 3 % річних. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач у судове засідання 21.08.2017 не зявився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином. Клопотань про розгляд справи за відсутності належним чином уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Своїм правом бути присутнім у судовому засіданні відповідач не скористався. В матеріалах справи міститься письмовий відзив, відповідно до якого відповідач заперечує проти стягнення 3 % річних, втрат від інфляції та пені. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають право брати участь у господарських засіданнях. Оскільки зміст норми не передбачає обовязку сторін брати участь в судових засіданнях, незявлення повноважних представників сторін в судові засідання є реалізацією процесуального права сторони.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на положення ст. 69 ГПК України, відповідно до якої спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Позовна заява надійшла до господарського суду Запорізької області 12.06.2017. З урахуванням клопотання про продовження строку розгляду справи кінцевий строк розгляду справи 27.08.2017.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення ЄСПЛ у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012). Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі Шульга проти України від 02.12.2010).

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 29.07.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельник 2007» (далі - замовник) та Державним підприємством «Український науково-дослідний та розвідувальний інститут промислової технології» (далі - виконавець) було укладено договір № 4278 (далі договір з усіма змінами, додатками та доповненнями), відповідно до п.п. 1.1., 1.3. якого виконавець приймає на себе виконання робіт «Гірниче підприємство з підземного видобутку марганцевої руди у межах шахтних полів № 3, № 5 Північної ділянки Велико-Токмацького родовища. Підготовка та збір вихідних даних для розробки проектної документації на будівництво», а замовник прийняти та оплатити роботи. Строки та зміст виконаних робіт визначається технічним завданням (Додаток № 1), календарним планом (Додаток № 2) та кошторисом (Додаток № 4) на весь обсяг робіт, які є невідємною частиною цього договору.

Пунктами 2.1., 2.2. договору передбачено, що замовник та виконавець прийшли до згоди, що вартість робіт, які будуть виконані в ході виконання договору, визначена та зафіксована сторонами у Протоколі узгодження договірної ціни (Додаток № 3), який є невідємною частиною договору. Вартість робіт за цим договором, відповідно до протоколу узгодження договірної ціни та кошторису (Додаток № 4) складає 416666,67 грн. Крім того, ПДВ 20 % - 83 333,33 грн. Всього 500 000,00 грн.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. договору замовник протягом 30 банківських днів з дати підписання договору перераховує виконавцю авансовий платіж 30 % у розмірі 125 000,00 грн., крім того ПДВ 20 % - 25 000,00 грн. Всього 150 000,00 грн. Кінцевий розрахунок за роботу здійснюється грошовими коштами, протягом 5 банківських днів після підписання Акта приймання-передачі виконаних робіт відповідно до календарного плану (Додаток № 2).

Пунктами 4.1., 4.2. договору передбачено, що строк виконання робіт визначається календарним планом (Додаток № 2), який є невідємною частиною договору. Датою закінчення робіт виконавцем є дата підписання замовником відповідного Акта приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п.п. 5.1. 5.4., 5.6. договору відповідно до умов цього договору виконавець зобовязується розробити та передати замовнику документацію, відповідно до п. 1.1., а замовник зобовязується її прийняти та оплатити на умовах розділу 3 та 5 цього договору. Прийняття та оцінка виконаної роботи здійснюється відповідно до вимог Технічного завдання (Додаток № 1), та календарного плану (Додаток №2). Після закінчення робіт виконавець передає замовнику документацію з Актом приймання-передачі виконаних робіт, підписаний виконавцем, який складається у двох примірниках.

Замовник протягом 10 днів з дня отримання документації та Акту приймання-передачі виконаних робіт, зобовязаний прийняти її, повернувши виконавцю підписаний Акт приймання-передачі виконаних робіт.

За відсутності, передбаченого п. 5.5. мотивованого відмови від прийняття робіт, роботи вважаються прийнятими.

Замовник зобовязаний забезпечити своєчасну оплату виконаних робіт у строки та обсягах, обумовлених договором (п. 6.3. договору).

Відповідно до п. 7.3. договору у разі несвоєчасної оплати виконаних робіт (етапів) замовник сплачує виконавцю штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в цей період, за кожен день прострочення від вартості несплачених робіт, передбачених цим договором.

В матеріалах справи міститься Технічне завдання, календарний план роботи, згідно якого строк виконання робіт листопад 2016, протокол узгодження договірної ціни на весь обсяг робіт на суму 500 000,00 грн., Кошторис № 1 на виконання робіт, підписані обома сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

Між сторонами було підписано Акт № 6161 приймання-передачі виконаних робіт від 27.12.2016 на суму 500 000,00 грн.

Відповідачем були здійснені наступні платежі: 10.01.2017 72500,00 грн. (платіжне доручення № 2360_1А024 від 10.01.2017), 15.05.2017 - 27500 грн. (платіжне доручення №2467 від 15.05.2017).

Також, 14.08.2017 на адресу суду надійшло клопотання позивача про припинення провадження у справі в частині позовних вимог у звязку зі сплатою відповідачем 467 714,79 грн., з яких: 400 000,00 грн. сума основного боргу, 41 933,56 грн. пеня, 20 947,50 грн. втрати від інфляції, 4 833,73 грн. 3 % річних. В якості доказу сплати відповідачем боргу суду надано платіжне доручення № 2539 від 26.07.2017 на суму 467 714,79 грн., а отже вказане клопотання позивача підлягає задоволенню.

Сума боргу у розмірі 467 714,79 грн. була виставлена відповідачу у вимозі про сплату заборгованості №01-18/391 від 02.06.2017.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 400 000,00 грн. суми основного боргу, 20 947,5 грн. втрат від інфляції, 5 162,50 грн. 3 % річних та 44 706,17 грн. пені.

В частині стягнення суми основного боргу у розмірі 400 000,00 грн. суд припиняє провадження на підставі п. 1-1 ст.80 ГПК України у звязку зі сплатою.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором правові наслідки, зокрема сплата неустойки - штрафу, пені, які обчислюється відповідно до ст. 549 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України встановлено, кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Згідно ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.3. договору у разі несвоєчасної оплати виконаних робіт (етапів) замовник сплачує виконавцю штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в цей період, за кожен день прострочення від вартості несплачених робіт, передбачених цим договором.

Судом перевірено розрахунок пені позивача, розрахунок є вірним, з урахуванням часткової сплати відповідачем пені згідно із платіжним дорученням № 2539 від 26.07.2017, стягненню підлягає пеня у розмірі 2 772,61 грн., в частині стягнення 41 933,56 грн. пені провадження у справі припиняється у звязку зі сплатою на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

З матеріалів цієї справи № 908/1200/17 вбачається, що позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних за період з 05.01.2017 по 02.06.2017 у розмірі 5 162,50 грн. та інфляційні втрати за період з січень - квітень 2017 у розмірі 20 947,50 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Саме лише прийняття господарським судом про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано у встановленому законом порядку, не припиняє зобовязальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційних нарахувань та 3% річних.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобовязання.

Інфляційні нарахування - це спосіб захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобовязання.

Три відсотки річних - це спосіб захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

З постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобовязання", вбачається, що кредитор вправі вимагати, в т.ч. в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних, як разом зі сплатою суми боргу, так і окремо від неї.

Згідно з пунктом 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобовязання від 17.12.2013 № 14, інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Щодо розрахунку втрат від інфляції, суд зазначає, що відповідно до абз. 3 пп. 3.2. п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобовязання" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Розрахунки позивача перевірені судом, є вірними. Провадження у справі в частині стягнення втрат від інфляції у розмірі 20 947,50 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у звязку зі сплатою, що підтверджується матеріалами справи.

В частині стягнення 4 833,73 грн. 3 % річних провадження у справі також припиняється у звязку зі сплатою на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України. Стягненню підлягають 3 % річних у розмірі 328,77 грн.

Заперечення відповідача до уваги суду не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Згідно із п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення пені у розмірі 2 772,61 грн. та 3 % річних у розмірі 328,77 грн. В частині стягнення 467 714,79 грн., з яких: 400 000,00 грн. сума основного боргу, 41 933,56 грн. пеня, 20 947,50 грн. втрати від інфляції, 4 833,73 грн. 3 % річних, провадження у справі припиняється на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стягненню з відповідача підлягає судовий збір у розмірі 46,53 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у звязку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у звязку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Зазначений перелік підстав повернення судового збору є вичерпним.

Частиною 1 ст. 4 Закону передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 600,00 грн.) та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

До позовної заяви додано платіжне доручення №843 від 08.06.2017 про сплату судового збору у розмірі 7062,26 грн., що перевищує суму судового збору, який підлягає сплаті відповідно до Закону.

У звязку з припиненням провадження у справі та враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне повернути позивачу судовий збір у розмірі 7015,71 грн.

Керуючись ст.49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельник 2007 (69037, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Чубаря, 3, р/р26056139218200 в АТ «Укрсіббанк», м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 35105863) на користь Державного підприємства Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології (52204, Дніпропетровська область, м.Жовті Води, бульвар Свободи, 37, п/р26001060370255 у відділенні «Жовтоводська філія» Приватбанк, м. Жовті Води, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14310483) пеню у розмірі 2 772 (дві тисячі сімсот сімдесят дві) грн. 61 коп., 3 % річних у розмірі 328 (триста двадцять вісім) грн. 77 коп., судовий збір у розмірі 46 (сорок шість) грн. 53 коп. Видати наказ.

3. В частині стягнення 467714,79 грн., з яких: 400 000,00 грн. сума основного боргу, 41 933,56 грн. пеня, 20 947,50 грн. втрати від інфляції, 4 833,73 грн. 3 % річних провадження у справі припинити.

4. Повернути користь Державному підприємству Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут промислової технології (52204, Дніпропетровська область, м.Жовті Води, бульвар Свободи, 37, п/р26001060370255 у відділенні «Жовтоводська філія» Приватбанк, м. Жовті Води, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14310483) судовий збір у розмірі 7 015 (сім тисяч п'ятнадцять) грн. 71 коп., сплачений згідно платіжного доручення №843 від 08.06.2017.

Оригінал платіжного доручення №843 від 08.06.2017 знаходиться у матеріалах справи №908/1200/17.

Суддя К.В. Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано 22.08.2017.