Постанова № 68423926, 08.08.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 серпня 2017 року № 826/1772/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовомПриватного підприємства «Еру Трейдінг»доОфісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішень,

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Еру Трейдінг» (надалі - Позивач) звернулося з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (надалі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування вимоги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 18.01.2017 року №9-17; визнати протиправним та скасувати рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 23.01.2017 року №3608/10/28-10-17-2-23 про опис майна у податкову заставу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що опис майна Товариства та вчинення Відповідачем дій направлених на погашення податкового боргу, який не визнається Позивачем і по суті є подвійною сплатою одного і тож виду податку (податку на додану вартість), призведе до зупинення господарської діяльності Позивача, що буде мати прямі наслідки як для економіки (в частині забезпечення природним газом) так і для фінансової системи (в частині погашення взятих кредитів).

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваних рішень, прийнятих на підставі та у межах наявних у контролюючого органу повноважень, у зв'язку з наявною у позивача заборгованістю з податку на додану вартість.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, податковою вимогою від 18.01.2017 року № 9-17 Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби повідомив ПП «ЕРУ ТРЕЙДІНГ», що станом на 17.01.2017 року сума податкового боргу становить 137656088,15 грн. та вимагає терміново сплатити суму податкового боргу.

Рішенням від 23.01.2017 року № 3608/10/28-10-17-2-23 про опис майна у податкову заставу Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби вирішив здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ПП «ЕРУ ТРЕЙДІНГ», а у разі, якщо на момент складання акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менше суми податкового боргу, - також того майна, права власності на яке набуде у майбутньому.

Позивач вважає спірні рішення безпідставними, незаконними та такими, що не відповідають нормам податкового законодавства, а тому звернувся до Суду із відповідним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Починаючи з 2015 року ПП «Еру Трейдінг» здійснює імпорт природного газу за наступними контрактами:

1. 1/1009 від 12.02.2015 року (Угорщина);

2. 1/1056 від 09.12.2015 року Enteneo Energy Trading Sp.z.o.o. (Польша);

3. 1/1076 від 29.01.2016 року S.C.R.L GDF SUEZ ENERGY MANAGEMENT TRADING (Королівство Бельгія);

4. 1/1118 від 21.07.2016 року з PGNiG SA (Польща);

5. 1/1159 від 15.09.2016 року з Worldenregy SA (Швейцарія).

За результатами здійснення імпорту природного газу у вересні 2015 року, 12 жовтні 2015 року Позивачем сплачено на рахунок Відповідача ПДВ у розмірі 23,1 млн. грн.

За операції з імпорту природного газу в жовтні 2015 року, 11-12 листопада 2015 року сплачено 192,2 млн. грн.

Через неможливість реалізувати право зі сплати митних платежів у вересні 2015 року та жовтні 2015 за товари ввезені у жовтні 2015 року (обов'язок зі сплати виконано у жовтні та листопаді 2015 року відповідно), у Позивача виникла необхідність подвійної сплати ПДВ, а саме додаткові зобов'язання зі сплати за податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2015 року у розмірі 126071774 грн.

У податковій декларації з ПДВ за жовтень 2015 року Позивач задекларував до сплати до державного бюджету суму в розмірі 126071774 грн., термін сплати 30.11.2015 року. З рахунку в системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - СЕА ПДВ) в погашення податкових зобов'язань автоматично списано 3,1 млн. грн.

В період з грудня 2015 року по вересень 2016 року Позивач продовжував імпорт природного газу із завершенням митного оформлення та сплатою митних платежів у тому числі в місяцях, наступних за місяцями ввезення товарів (через неможливість реалізувати право зі сплати митних платежів у місяці фактичного ввезення товарів), що на думку Позивача, призвело до подвійної сплати податку за податковими зобов'язаннями з рахуванням особливостей функціонування СЕА ПДВ.

Показники, які відображаються у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість, є складовими формули, що перераховані у Податковому кодексі України та Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість».

Такі показники змінюються по мірі надходження до системи електронного адміністрування податку на додану вартість інформації про зареєстровані податкові накладні, рахунки коригувань до них, митні декларації та аркуші коригування до них, зараховані на електронні рахунки кошти, подану податкову звітність.

Згідно з пп. 14.1.18, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне кодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 - п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезені на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію країни відповідно до пункту 187.8 статті 187 ПК України є дата подання митної декларації для того оформлення.

Пунктом 201.12 статті 201 ПК України визначено, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними оформленими з порушенням вимог статті 201 ПК України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК України.

З матеріалів справи вбачається, що 27.11.2015 р. ПП «ЕРУ ТРЕЙДІНГ» звернулось із заявою про надання розстрочення грошового зобов'язання у сумі 122999584 грн. по ПДВ, яке виникло на підставі податкової декларації від 30.11.2015 р. (ПДВ за жовтень 2015). Так, починаючи з листопада 2015р. протягом 2015 р. ДФС України прийнято 2 рішення про розстрочення грошового зобов'язання по ПДВ:

Рішення ДФС України від 30.11.2015 р. на суму 122999584 грн. (строком сплати на 2 терміни: 21.12.2015 р. та 30.12.2015 р. рівними частинами);

Рішення ДФС України від 31.12.2015 р. № 506 на суму 112969084 грн. строком на 3 місяці (із термінами сплати: 01.02.2016 р., 01.03.2016р., 01.04.2016 р. рівними частинами).

За наслідками прийнятих рішень були укладені наступні договори про розстрочення грошового зобов'язання:

- Договір про розстрочення грошового зобов'язання №15 від 30.11.2015р.;

- Договір про розстрочення грошового зобов'язання №16 від 31.12.2015р.

Протягом 2016 р. прийнято рішення ДФС України від 29.04.2016 р. № 129 на суму 112373820,51 грн. (з термінами сплати: 31.05.2016 р. - 56186910,51 грн. та 30.06.2016 р. -186910,00 грн.); рішення ДФС України від 30.06.2016 р. на суму 112373820,51 грн. (з термінами сплати: 29.07.2016 р. - 56186910,51 грн. та 31.08.2016 р. - 56186910,00 грн.); рішення України від 31.08.2016 р. № 228 на суму 112373820,51 грн. (з термінами сплати: 30.09.2016 р. - 56186910,51 грн. та 31.10.2016 р. - 56186910,00 грн.).

За наслідками прийнятих рішень були укладені наступні договори про розстрочення грошового зобов'язання: Договір про розстрочення грошового зобов'язання №4 від 29.04.2016р.; Договір про розстрочення грошового зобов'язання №8 від 01.07.2016р.; Договір про розстрочення грошового зобов'язання №9 від 08.09.2016р.

ПП «ЕРУ ТРЕЙДІНГ» звернулось з заявою від 28.10.2016 р. № 1/01-2284 про надання нового розстрочення грошового зобов'язання по ПДВ на суму 112373820,51 грн. терміном сплати 30.11.2016 р. та 31.12.2016 р.

Разом з тим, з метою здійснення сплати митних платежів в т.ч. ПДВ в періоді динного ввезення товарів на митну територію України 18 жовтня 2016 року Позивач звернувся на адресу Відповідача із листом № 1/01-2268, яким просив здійснити зарахування митних платежів, сплачених за період з листопада 2015 року по вересень 2016 року в періоди фактичного ввезення товарів (імпорту природного газу) на митну територію України: жовтень - серпень 2016 року.

Листом № 28-70-1/19/10-3321 від 24 жовтня 2016 року Державна податкова інспекція відмовила Позивачу.

В подальшому 28.11.2016 р. ПП «ЕРУ ТРЕЙДІНГ» звернулось із заявою № 1/01-2335 про перенесення сплати частки розстрочених сум, зокрема з 30.11.2016 р. на 31.12.2016 р.

Також, 11.12.2016 ПП «ЕРУ ТРЕЙДІНГ» звернулось із заявою про надання нового розстрочення грошового зобов'язання по ПДВ на суму 112373,8 тис. грн. на строк до 28.02.2017 р. з терміном сплати 31.01.2017 р. та 28.02.2017 р. по 56186,9 тис. грн.

Відповідно до п. 100.2 ст. 100 ПК України, платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п. 100.4 ст. 100 ПК України підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків затверджений наказом Міністерства доходів і зборів від 10.10.2013 р. №574 (надалі - Порядок №574).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку №574, розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) можуть надавати в межах повноважень за кожним окремим випадком: Міністерство доходів і зборів України - без обмежень суми; головні управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників - на суму не більше 3 млн гривень; державні податкові інспекції, спеціалізовані державні податкові інспекції - на суму не більше 300 тис. гривень.

Згідно з п. 3.1 Порядку № 574, для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) з письмовою заявою (додаток 1), в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо зазначаються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув. До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з: переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин; аналізу фінансового стану; графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум; розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення. Підставою для розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, перелік яких визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року N 1235 "Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин", а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Пунктом 3.2 Порядку № 574 встановлено, що за результатами розгляду керівник (заступник керівника) органу доходів і зборів протягом 30 календарних днів з дати подання заяви: приймає рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), яке оформляється на бланку відповідного органу доходів і зборів (додаток 2); відмовляє платнику в розстроченні (відстроченні) у письмовій формі за відсутності підстав, наведених у пункті 3.1 цього розділу, та при недотриманні обов'язкових вимог, визначених цим Порядком. У разі якщо рішення про розстрочення (відстрочення) приймається органом доходів і зборів вищого рівня, орган доходів і зборів за місцем обліку платника податків або за місцем обліку його грошових зобов'язань (податкового боргу) протягом 10 календарних днів розглядає заяву платника, здійснює аналіз його фінансового стану та формує відповідний висновок про можливість надання розстрочення (відстрочення), який разом з копіями документів, доданих платником до заяви, надсилає на адресу органу доходів і зборів вищого рівня. У такому самому порядку здійснюється розгляд заяви платника податків у випадку, якщо рішення приймається Міністерством доходів і зборів України. При цьому Міністерством доходів і зборів України рішення приймається протягом 10 календарних днів. Рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів. Якщо рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) приймається органом доходів і зборів вищого рівня, рішення складається в трьох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів за місцем обліку такого платника податків (за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу)), третій - для органу доходів і зборів, який приймає рішення. Рішення про розстрочення (відстрочення) приймається на суму, визначену у гривнях з двома десятковими знаками.

З аналізу норм права вбачається, що Контролюючий орган повинен протягом 30 днів з дати подання заяви прийняти рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) або відмовляє платнику в розстроченні (відстроченні).

Під час розгляду справи, Судом встановлено, що Позивач з жовтня 2016 р. - грудень 2016 р. звертався до ДПІ в Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві з заявами про надання розстрочення, що підтверджується штемпелем останнього та проставлені наступні дати реєстрації: від 28.10.2016 р., від 30.12.2016 р.

Листом №3067/7/99-99-17-04-17 від 08.02.2017 р. ДФС України повідомило ГУ ДФС у м. Києві, що Державна фіскальна служба України розглянула матеріали, надіслані разом з листом Головного управління ДФС у м. Києві від 10.01.2017 № 153/8/26-15-17-01-11 (вх. ДФС № 7147/7 від 12.01.2017), та повертає рішення ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві від 30.11.2016 № 7 про перенесення раніше визначених термінів сплати розстроченого грошового зобов'язання з податку на додану вартість ПП «Еру Трейдінг» (код ЄДРПОУ 24330682) згідно з рішенням ДФС від 31.12.2015 № 506 без погодження.

Крім того, в матеріалах справи міститься Лист Офісу великих платників податків ДФС від 10.03.2017 р. №14159/10/28-10-17-2-23, який надіслано на адресу Позивач та в якому зазначено, що ДФС України листом від 08.02.2017 р. рішення ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про перенесення раніше визначених строків розстрочення грошових зобов'язань від 30.11.2016 р. №7, повернуто без погодження.

З аналізу матеріалів справи та норм права, Суд приходить до висновку, що в даному випадку рішення про відмову в наданні розстрочки винесено 08.02.2016 р., а вимога винесена в січні 2017 р., що в свою чергу свідчить про передчасність прийняття Контролюючим органом спірної вимоги (від 18.01.2017 року №9-17), оскільки сума податкового боргу не була узгоджена.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача в частині щодо визнання протиправною і скасувати в повному обсязі податкову вимогу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 18.01.2017 року №9-17 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Враховуючи, що Судом скасовано податкову вимогу, то відповідно рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 23.01.2017 року №3608/10/28-10-17-2-23 про опис майна у податкову заставу підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2017 року, якою Позивачу відстрочено сплату судового збору у розмірі 2033721,32 грн. до прийняття рішення по справі, враховуючи, що вимоги Позивача задоволенні, Суд прийшов до висновку про стягнення з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача зазначеної суми судового збору на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва.

Враховуючи вищезазначені обставини, Суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю то відповідно судовий збір підлягає стягненню з Відповідача.

Керуючись статтями 69-71, 94, 128, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати в повному обсязі податкову вимогу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 18.01.2017 року №9-17.

3. Визнати протиправними та скасувати в повному обсязі рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 23.01.2017 року №3608/10/28-10-17-2-23 про опис майна у податкову заставу.

4. Стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «Еру Трейдінг» (код ЄДРПОУ 24330682) за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати в сумі 3200,00 грн. (три тисячі двісті гривень).

5. Стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Окружного адміністративного суду міста Києва (Отримувач коштів - УДКСУ у Печерському р-ні м.Києва Код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897, Рахунок отримувача - 31218206784007, Банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, Код банку отримувача - 820019, Код класифікації доходів бюджету - 22030101) судові витрати в сумі 2033721,32 грн. (два мільйони тридцять три тисячі сімсот двадцять одна гривня 32 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук