Ухвала суду № 68423357, 15.08.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15 серпня 2017 року № 810/2791/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування наказу від 15.07.2014 №181 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності полковника юстиції ОСОБА_1".

Пунктом 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, яка містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Відповідно до частин 1, 2 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг), серед іншого, документ, до якого вносяться відомості про місце проживання.

Згідно зі статтею 3 цього ж Закону документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 № 5492-VІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Пунктом 1.2 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2012 №1077, передбачено, що реєстрація місця проживання або місця перебування особи - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.

Відомості про місце проживання та місце перебування особи вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - паспортний документ), довідки про звернення за захистом в Україні.

Згідно з пунктом 2.9 цього Порядку працівник територіального підрозділу ДМС, а після утворення центрів - адміністратор центру (крім внесення відомостей про реєстрацію місця проживання до паспортного документа та картки реєстрації особи), зокрема, вносить відомості про реєстрацію місця проживання до паспортного документа та картки реєстрації особи шляхом проставлення в них штампа реєстрації місця проживання особи (далі - штамп реєстрації місця проживання), зразок якого наведено в додатку 3 до Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 13 квітня 2012 року №320, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за №1089/21401.

Аналогічним чином до паспортного документа вносяться відомості про зареєстроване місце перебування особи (Розділ ІV Порядку).

Крім цього, суд звертає увагу позивача, що відповідно до пункту 3 Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. №207 (дата набрання чинності постанови 05.04.2016), реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Відповідно до пункту 6 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. №2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 2 вересня 1993 року №3423-XII) відмітки про реєстрацію постійного місця проживання громадянина робляться на одинадцятій - шістнадцятій сторінках паспорта.

Позивачем в якості адреси місця проживання вказано: 08753, Київська область, Обухівський район, с. Германівка, вул. Шевченка, буд. 12. Проте, жодних документів, що підтверджують зареєстроване місце проживання чи перебування особи до матеріалів позовної заяви не надано.

Таким чином, надання позивачем копії паспорта громадянина України необхідно для підтвердження зареєстрованого місця проживання/перебування особи, що є визначальним для встановлення територіальної підсудності розгляду справи.

Крім цього, у силу положень частини другої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості надання таких доказів.

Як вбачається з позовної заяви, на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, зазначено про існування наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 23.05.2014 №135 "Про призначення службового розслідування", на підставі якого складено акт службового розслідування від 24.06.2014.

Також у позовній заяві позивач вказує, що з 01.08.2014 у відповідача на розгляді знаходиться запит позивача на інформацію про підтвердження чи спростування наявності акту службового розслідування.

Крім цього, позивач зазначає, що 10.03.2014 позивач вибув у відрядження згідно посвідчення про відрядження та після прибуття до пункту відрядження повідомив командування військової частини про прибуття, став на облік та виконував поставлені завдання, доказами чого є перепустка НОМЕР_1.

Однак, позивачем не приєднано до позовної заяви копій вищевказаних документів, як не повідомлено суд про причини неможливості їх надання, що відповідно є порушенням положень статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд звертає увагу позивача, що відсутність вказаних документів не дає змоги визначити суть спірних взаємовідносин та належним чином здійснити підготовку справи до судового розгляду з метою її вирішення у розумний строк.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 5 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Тобто, як вбачається з даної статті, початок місячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. При цьому, йдеться не про те, коли особа з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність.

Публічною службою, відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Враховуючи, що спірні правовідносини пов'язані із притягненням до дисциплінарної відповідальності полковника юстиції ОСОБА_1, строк звернення до адміністративного суду встановлюється у межах одного місяця.

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Інститут строків в судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач не погоджується з наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 15.07.2014 №181 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності полковника юстиції ОСОБА_1".

Разом з тим, з даним позовом до суду позивач звернувся 14.08.2017, тобто з пропуском місячного строку, встановленого частиною 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства.

У позовній заяві позивач зазначає, що 14.07.2017 позивачу вручено рекомендоване поштове відправлення від Управління правового забезпечення Генерального штабу Збройних Сил України з копією оскаржуваного наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 15.07.2014 №181 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності полковника юстиції ОСОБА_1" із супровідним листом від 12.07.2017 №316/1/826.

Разом з цим, будь яких доказів на підтвердження отримання оскаржуваного наказу саме 14.07.2017 суду не надано, що позбавляє можливості суду перевірити дотримання позивачем строку звернення з даним адміністративним позовом до суду.

Крім цього судом встановлено, що за змістом позовної заяви вбачається, що позивач був обізнаним станом на 2014 рік у проведенні відносно нього службового розслідування, результатом якого могло бути накладення дисциплінарного стягнення.

Проте у позовній заяві не вказано, коли саме позивач дізнався про існування оспорюваного наказу, який є результатом проведеного відносно позивача службового розслідування та чому заходи з отримання наказу шляхом направлення заяви про надання копії наказу вжиті позивачем лише у 2017 році і чи існували перешкоди в його отриманні раніше.

Частиною першою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно до положень статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов підлягає залишенню без руху з наданням 30-ти денного терміну, з моменту отримання копії даної ухвали, для усунення виявлених недоліків позовної заяви.

Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування наказу, - залишити без руху.

2. Позивачеві в 30-ти денний термін з дня отримання копії даної ухвали усунути вказані недоліки, а саме, надати суду у кількості примірників відповідно до кількості осіб, які приймають участь у справі та для суду:

- копію усіх заповнених сторінок паспорта громадянина України - ОСОБА_1;

- копію наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 23.05.2014 №135 "Про призначення службового розслідування";

- копію запиту позивача на інформацію про підтвердження чи спростування наявності акту службового розслідування;

- копію посвідчення про відрядження щодо підтвердження вибуття у відрядження 10.03.2014;

- копію перепустки НОМЕР_1;

- письмові пояснення щодо дотримання позивачем строку звернення до суду із даним адміністративним позовом або клопотання про визнання поважними причин пропуску такого строку.

3. Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із обов'язковою вказівкою на номер справи № 810/2791/17 та зазначенням прізвища судді, який постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Кушнова А.О.