Рішення № 6842260, 23.11.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.11.09           Справа № 15/249-09. за позовом Приватного підприємства “Баядєра”, м. Горлівка, Донецька область до відповідача Державного підприємства «Турбота», м. Суми

про стягнення 3593 грн. 04 коп.

          СУДДЯ                    Резніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: Басова В.І., довіреність б/н від 31.07.2009р.

Від відповідача: Симоненко О.В. – директор, паспорт серії МА 3437269, виданий Зарічним РВ СМУ УМВС України в Сумській області 13.01.1998р.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 3593 грн. 04 коп. заборгованості по договору поставки №30 від 24.11.2008р., в тому числі 3204 грн. 31 коп. основного боргу, 244 грн. 76 коп. – пені, 143 грн. 97 коп. 10% річних.

Відповідач подав відзив на позов №298 від 09.11.2009р., в якому зазначив, що визнає кредиторську заборгованість в сумі 3204 грн. 31 коп., але не погоджується з сумою розрахунку пені та річних відсотків, вказує, що пеня становить 188 грн. 04 коп., а відсотки річних – 110 грн. 61 коп. Тому, відповідачем подано контррозрахунок суми пені та 10% річних.

В дане судове засідання відповідачем подано для залучення до матеріалів справи копію платіжного доручення №959 від 19.11.2009р. на суму 2000 грн. 00 коп., як доказ часткової сплати заборгованості за отриману продукцію.

Від позивача в дане судове засідання надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій позивач зазначив, що 20.11.2009р. на розрахунковий рахунок позивача від відповідача надійшло 2000 грн. 00 коп., тому в зв‘язку з тим, що сума основного боргу зменшилася і позивачем було перераховано суму пені та 10% річних станом на 19.11.2009р., позивач просить стягнути з відповідача 1583 грн. 55 коп. заборгованості відповідно до договору поставки №30 від 24.11.2008р., в тому числі 1204 грн. 31 коп. основного боргу, 238 грн. 78 коп. – пені, 140 грн. 46 коп. 10% річних. Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Заява про зміну позовних вимог була вручена відповідачу 23.11.2009р., про що свідчить підпис відповідача на заяві.

Відповідач в судовому засіданні усно пояснив. що змінені позовні вимоги він визнає в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем 24.11.2008р. був укладений договір поставки №30, за умовами п.1.1. якого постачальник (позивач) зобов‘язався передати, а покупець (відповідач) зобов‘язався прийняти і оплатити товар (алкогольну продукцію та товари народного споживання) на умовах, визначених в договорі.

Найменування, асортимент та кількість товару визначається у видаткових накладних, які складаються сторонами при прийманні-передачі кожної партії товару (п. 1.2 договору).

Згідно п. 2.1 договору ціна кожної одиниці товару визначається постачальником та вказується сторонами у видаткових накладних.

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки за товар здійснюються за кожною поставленою партією товару шляхом оплати покупцем вартості партії товару протягом 14 календарних днів з дати поставки такої партії.

Строк дії договору визначений у п.10.2 договору поставки, в якому зазначено, що договір діє до 31.12.2009р.

Таким чином, по видатковим накладним у травні 2009 року позивач поставив відповідачу за договором продукцію на загальну суму 3377 грн. 10 коп., за яку відповідач у встановлений договором строк оплати розрахунок повністю не провів.

Факт отримання відповідачем продукції за договором підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними №273029 від 29.05.2009р., № 273044 від 29.05.2009р., на яких міститься підпис повноважного представника відповідача, повідомленням, що оформлене у відповідності до п. 13 «Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99. Копії вказаних видаткових накладних долучені до матеріалів справи.

Крім цього, між позивачем та відповідачем був підписаний акт звірки взаєморозрахунків за період - липень 2009р., відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 3204 грн. 31 коп. (вказаний акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками).

Але, як пояснив представник позивача, відповідач розрахунки з позивачем повністю не провів, тому позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Таким чином, на день подачі позовної заяви до суду, заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу склала 3204 грн. 31 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов’язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов’язання.

Від позивача в дане судове засідання надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій позивач зазначив, що 20.11.2009р. на розрахунковий рахунок позивача від відповідача надійшло 2000 грн. 00 коп., тому в зв‘язку з тим, що сума основного боргу зменшилася і позивачем було перераховано суму пені та 10% річних станом на 19.11.2009р., позивач просить стягнути з відповідача 1583 грн. 55 коп. заборгованості відповідно до договору поставки №30 від 24.11.2008р., в тому числі 1204 грн. 31 коп. основного боргу, 238 грн. 78 коп. – пені, 140 грн. 46 коп. 10% річних. Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, вимоги позивача визнані в повному обсязі, тому змінені позовні вимоги щодо стягнення 1204 грн. 31 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.

Крім цього, згідно заяви про зміну позовних вимог, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в сумі 238 грн. 78 коп. за період з 12.06.2009р. по 19.11.2009р.

Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов‘язання у вигляді стягнення пені передбачена п. 7.2.1 договору поставки, за яким за несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 238 грн. 78 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, відповідачем позовні вимоги визнані в повному обсязі, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Також, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору поставки, згідно заяви про зміну позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача 140 грн. 46 коп. – 10% річних за період з 12.06.2009р. по 19.11.2009р. (п. 7.2.1 договору).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

Враховуючи вищевикладене і оскільки відповідачем позовні вимоги визнані в повному обсязі, вимоги позивача стосовно стягнення 140 грн. 46 коп. – 10% річних за порушення терміну виконання грошових зобов‘язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Державного підприємства «Турбота» (40000, Сумська область, м. Суми, вул. Харківська, 38, код 14026121) на користь Приватного підприємства «Баядера» (84646, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2, код 13491057) 1204 грн. 31 коп. основного боргу, 238 грн. 78 коп. – пені, 140 грн. 46 коп. 10% річних, 102 грн.00 коп. витрат по держмиту, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                             О.Ю.Резніченко

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 24.11.2009р.

Суддя