Рішення № 6842122, 19.11.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

Іменем України

"19" листопада 2009 р. справа № 5020-10/069 Господарський суд міста Севастополя в складі: судді Юріної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі господарську справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Українська гірничо-металургійна компанія»

(вул. Баренбойма, 1, м. Київ, 01013)

до Приватного підприємства „Торговельний комплекс «Диалог»

(вул. Велика Морська, 23, м. Севастополь, 99011)

про стягнення 61 685,47 грн.,

За участю представників:

позивача –Котелевець В.І., довіреність №7043 від 17.12.2008;

відповідача –не з’явився.

12.10.2009 Відкрите акціонерне товариство «Українська гірничо-металургійна компанія» /далі –Позивач/ звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Приватного підприємства „Торговельний комплекс «Диалог» /далі –Відповідач/ про стягнення 61685,47 грн., у тому числі: 53651,56 грн. –сума основного боргу з урахуванням інфляційних втрат, 7118,69 грн. –пеня, 915,26 грн. –3% річних, судові витрати просить покласти на відповідача.

          Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Відповідачем у повному обсязі зобов’язань за договором поставки №18-25/06-08 псм від 18.06.2008 /далі-Договір/.

У судовому засіданні 19.11.2009 представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, на задоволенні позову наполягає.

Відповідач без поважних причин явку уповноваженого представника в судові засідання 05.11.2009, 19.11.2009 не забезпечив, про дати, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Будь-яких клопотань та інших документів від Відповідача до суду не надійшло.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез’явлення представника Відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними в справі матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

          Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

18.06.2008 між Відкритим акціонерним товариство «Українська гірничо-металургійна компанія»/постачальник/ та Приватним підприємством „Торговельний комплекс «Диалог»/покупець/ був укладений договір поставки товару №18-25/06-08 псм /далі-Договір/, відповідно до умов якого постачальник приймає на себе зобов’язання поставити, а продавець зобов’язується прийняти та оплатити металопрокат /далі-продукція/, на умовах викладених у договорі. Асортимент, кількість, якість та ціна, продукції вказані в специфікації або в рахунку-фактурі, які оформлюються у вигляді доповнень до даного договору та є його невід’ємною частиною /пункт 1.1/.

Згідно з пунктом 3.1 Договору, ціна продукції є договірною ціною між постачальником та покупцем, вказується в специфікації або в рахунку-фактурі, які оформлюються у вигляді доповнень до даного договору та є його невід’ємною частиною.

Відповідно до пункту 6.3 Договору, строк оплати продукції вказується в рахунку-фактурі, і здійснюється покупцем шляхом перерахування 100% передоплати на розрахунковий рахунок постачальника.

Пунктом 6.4 Договору передбачено, що датою оплати всієї партії продукції є дати зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до умов Договору та рахунків-фактур №КФ2-000033 від 14.07.2008 /а.с.51/, №КФ2-000048 від 21.07.2008 /а.с52/, №КФ2-00076 від 11.08.2008 /а.с.53/, №КФ2-00157 від 16.09.2008 /а.с.54/, №КФ2-00158 від 16.09.2008 /а.с.55/, Позивачем було поставлено продукції на загальну суму 324860,60 грн.

Факт отримання продукції підтверджується видатковими накладними: №КФ2-000029 від 15.07.2008 на суму 61493,04 грн. /а.с.31/, №КФ2-00025 від 21.07.2008 на суму 82503,85 грн. /а.с.32/, №КФ2-100062 від 13.08.2008 на суму 113032,88 грн. /а.с.33/, №КФ2-100253 від 19.09.2008 на суму 12055,98 грн. /а.с.34/, №КФ2-100254 від 19.09.2008 на суму 106622,40 /а.с.35/, які підписані повноважним представником Відповідача (довіреності: ЯОЯ №641390 від 14.07.2008 /а.с.27/, ЯОЯ №641399 від 21.07.2008 /а.с.28/, ЯОЯ №641313 від 12.08.2008 /а.с.29/, ЯОЯ №641265 від 19.09.2009 /а.с.30/).

Борг за поставлену продукцію Відповідач сплатив частково у розмірі 324860,60 грн., що підтверджується виписками банку /а.с.36-50/.

Позивач свої договірні зобов'язання з постачання продукції виконав належним чином, однак, Відповідач, отримавши поставлений товар на загальну суму 324860,60 грн., свої зобов’язання за Договором не виконав, оплату поставленої продукції здійснив не у повному обсязі, внаслідок чого за Відповідачем склалась заборгованість у сумі 50847,55 грн., що й з’явилося підставою для звернення Позивача до суду із зазначеним позовом з вимогою сплати Відповідачем основного боргу з урахуванням інфляційних втрат, пені та трьох відсотків річних.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Встановлено, що спір у даній справі виник у зв’язку з порушенням Відповідачем взятих на себе зобов’язань з оплати поставленої продукції на умовах Договору поставки №18-25/06-08 від 18.06.2008. Відповідач зазначені обставини жодним чином не спростовує.

                    Зобов'язання, що виникають на підставі договору поставки є господарськими зобов'язаннями, до яких застосовуються положення статей 264-271 Господарського кодексу України та положення глави 54 Цивільного кодексу України.

                    Згідно з частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

                    До договору поставки, згідно з частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

                    Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 610, частини третьої статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що пеня є грошовою сумою, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

                    Відповідно до частини третьої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

          У зв’язку з наведеним, встановивши, що Відповідач зобов'язання за договором поставки належним чином не виконав, оплату поставленої продукції згідно умов договору не здійснив, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з Відповідача суми основного боргу у розмірі 50847,55 грн.

Відповідно до 8.3 Договору за несвоєчасну оплату товару продавець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% за кожен день прострочення, проте не більше ніж подвійна облікова ставка Національного Банку України від суми неоплаченої продукції.

Згідно з розрахунком Позивача пеня складає 7118,65 грн. /а.с.5/.

Однак, здійснюючи такий розрахунок, Позивачем не враховано, що частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

           Нарахована Позивачем сума пені перевищує зазначене обмеження.

Таким чином, пеня, яка нарахована позивачем в сумі 7118,65 грн. підлягає частковому стягненню у межах шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а саме, в сумі 5984,68 грн. / за період 20.01.2009 по 14.06.2009 50847,55х24%х146:365 = 4881,36 грн. та за період 15.06.2009 по 20.07.2009 50847,55х22%х36:365 = 1103,32 грн./

Звертаючись до суду з позовом, Позивач також зазначив, що поряд з основною заборгованістю стягненню підлягають три проценти річних в сумі 915,26 грн. та інфляційних втрат у сумі 2804,01 грн.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, заявлені позовні вимоги про стягнення з Відповідача суми 3% річних у розмірі 915,26 грн. та суми інфляційних втрат у розмірі 2804,01 грн. суд визнає такими, що підлягають задоволенню.

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Торговельний комплекс „Диалог” (99011, м. Севастополь, вул. В.Морська, 23, ідентифікаційний код 19186792, р/р №260013018978 в Філії Севастопольського міського відділення №4548 ВАТ «Держощадбанк України», м. Севастополь, МФО 384027, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська гірничо-металургійна компанія» вул. Баренбойма, 1, м. Київ, 01013, ідентифікаційний код 25412086, п/р 26005001315843 у ЗАТ «ОТП Банк», м. Київ, МФО 300528) суму заборгованості у розмірі 60551,50 грн. (шістдесят тисяч п’ятсот п’ятдесят одна грн. 50 коп.), з яких: 50847,55 грн. –основний борг, 5984,68 грн. –пеня, 915,26 грн. –3% річних, 2804,01 грн. –інфляційні втрати, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 605,51 грн. (шістсот п’ять грн. 51 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 231,66 грн. (двісті тридцять одна грн. 66 коп.).

          3. В інші частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.М.Юріна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84

Господарського процесуального кодексу України

і підписано 25.11.2009