Рішення № 68420430, 09.08.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/6867/17

Провадження № 2/415/311/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.17 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Коваленко Н.В.,

за участю: секретаря судового засідання Данько Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лисичанську цивільну справу за позовом Лисичанської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення збитків, спричинених внаслідок безпідставного використання земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

До Лисичанського міського суду Луганської області звернувся позивач Лисичанська міська рада, із позовною заявою до ОСОБА_2 в якій просив суд, з урахуванням уточнень, стягнути з ОСОБА_2 на користь Лисичанської міської ради збитки у вигляді неодержаних доходів у розмірі 15132,98 грн. (п'ятнадцять тисяч сто тридцять дві гривні 98коп.) спричинені територіальній громаді міста Лисичанськ, внаслідок безоплатного використання земельної ділянки площею 112,0 м. кв. , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за період з 26.12.2013 року по 26.12.2016 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_2 набув право власності на будівлю, що раніше належала Акціонерному товариству закритого типу «Верхнянська автобаза», яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (згідно рішення виконавчого комітету Лисичанської міської ради від 20.05.2008 року№364 - АДРЕСА_1). Комісією з визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам у межах міст Лисичанськ, Новодружеськ, Привілля, неодноразово було складено відповідні акти з визначення розміру збитків, спричинених територіальній громаді м. Лисичанськ внаслідок безпідставного використання земельної ділянки ОСОБА_2, а також було визначено порядок їх відшкодування. Зазначені акти направлялись відповідачу для виконання, але жодного разу, вимоги актів не були виконані, а також не були оскаржені у відповідності з нормами чинного законодавства України. Таким чином внаслідок безпідставного і безоплатного використання відповідачем земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (колишня назва - АДРЕСА_1) власнику землі - територіальній громаді м. Лисичанська спричинено збитки у вигляді неодержаних доходів.

Представник позивача в уточненій заяві зазначив про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач надав заяву про розгляд справи за його відсутності, уточнені ні вимоги визнав.

У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

Згідно копії договору купівлі-продажу нерухомого майна від 23.11.2006 р. ОСОБА_2 придбав у власність нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно ОСОБА_2 є власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 23.11.2006 р.

Згідно копії акту визначення розміру збитків, спричинених територіальній громаді м. Лисичанська внаслідок безпідставного використання земельної ділянки ОСОБА_2 №18/11 від 02.11.2011 р. за участю ОСОБА_2 розглянуті обставини спричинення збитків позивачу в результаті безпідставного використання ОСОБА_2 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та постановлено визнати факт наявності збитків територіальній громаді м. Лисичанська у вигляді недотриманих доходів, в результаті безпідставного використання ОСОБА_2 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі - 4234,03 грн. Зобов'язано ОСОБА_2 виплатити зазначені збитки у місячний строк, а також здійснювати щомісячну сплату за безпідставне використання земельної ділянки у розмірі 384,43 грн.

Згідно копії розрахунку розміру збитків спричинених територіальній громаді м. Лисичанська внаслідок безпідставного використання земельної ділянки ОСОБА_2, заборгованість за період з 01.12.2010 по 01.11.2011 складає 4234,03 грн.

Згідно копії рішення Лисичанської міської ради № 676 від 15.11.2011 року затверджено акти комісії по проведенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам в межах міст Лисичанська, Новодружеська, Привілля №18/11, 19/11 від 02.11.2011 року.

Згідно копії акту №17/15 від 17.06.2015 року, затвердженого рішенням виконавчого комітету Лисичанської міської ради від 07.07.2015р., попереджено ОСОБА_2 про необхідність невідкладного оформлення права власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, відшкодувати збитки у сумі 20559,86 грн.; до оформлення права власності на земельну ділянку, щомісячно здійснювати оплату в рахунок відшкодування збитків у розмірі 342,97 грн.

Згідно копії розрахунку розміру збитків, спричинених територіальній громаді м. Лисичанська внаслідок безпідставного використання земельної ділянки ОСОБА_2, заборгованість за період з 01.11.2011 по 01.06.2015 складає 20559,86 грн.

Згідно копії рішення Лисичанської міської ради № 209 від 07.07.2015 року затверджено акт комісії по проведенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам в межах міст Лисичанська, Новодружеська, Привілля №17/15 від 07.07.2015 року. Акт №18/11 від 02.11.2011 р. визнано таким, що втратив чинність.

Згідно копії акту №13/16 від 20.04.2016 року, затвердженого рішенням виконавчого комітету Лисичанської міської ради від 26.04.2016р., попереджено ОСОБА_2 про необхідність невідкладного оформлення права власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, відшкодувати збитки у сумі 24575,52 грн.; до оформлення права власності на земельну ділянку, щомісячно здійснювати оплату в рахунок відшкодування збитків у розмірі 536,15 грн.

Згідно копії розрахунку розміру збитків, спричинених територіальній громаді м. Лисичанська внаслідок безпідставного використання земельної ділянки ОСОБА_2, заборгованість за період з 01.06.2015 по 01.04.2016 складає 24572,52 грн.

Згідно копії рішення Лисичанської міської ради № 165 від 26.04.2016 року затверджено акт комісії по проведенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам в межах міст Лисичанська, Новодружеська, Привілля №13/16, від 26.04.2016 року.

Згідно копії витягу з рішення Лисичанської міської ради № 364 від 20.05.2008р. Присвоєно номер АДРЕСА_1, яка знаходиться у власності ОСОБА_2

Згідно повідомлення начальника ЛКП «БТІ» №353 від 14.11.2016, площа забудови нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (власник ОСОБА_2.) - 112 кв.м..

Як вбачається з запрошень Лисичанської міської ради, ОСОБА_2 неодноразово запрошувався на засідання комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі і в межах міст Лисичанська, Новодружеська, Привілля.

Проте стуму заборгованості відповідач не сплатив, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та встановлюючи наявність порушеного права позивача з боку відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Суб'єктами права на землі комунальної власності згідно статті 80 ЗК України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.

Статтями 125, 126 ЗК України передбачено, що право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Статтею 206 ЗК України та статтею 2 Закону України «Про плату за землю» визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Частиною четвертою статті 2 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

За приписами статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до частини 2 статті 120 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на який вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, право на земельну ділянку в набувача будинку, будівлі або споруди виникає з моменту набуття права на будинок, будівлю або споруду незалежно від будь-яких подальших дій набувача щодо оформлення права на земельну ділянку. Таке оформлення може мати місце в подальшому, в тому числі шляхом підписання відповідного договору (оренди, емфітевзису, суперфіцію).

При розгляді даної справи судами встановлено, що після оформлення позивачем права власності на будівлю, розташовану на спірній земельній ділянці, договір оренди вказаної земельної ділянки він не укладав, орендної плати за договором не сплачує, хоча земельна ділянка використовується для розміщення об'єкта нерухомого майна.

Згідно зі статтею 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Статтею 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України ) передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

ЗК України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.

Згідно із частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (пункт «д» частини першої статті 156 ЗК України).

За змістом статті 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З аналізу наведених норм вбачається, що користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 «Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.93 р., власникам та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіянні неодержанням доходів, у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відшкодуванню, згідно з п. 3 Порядку № 284, підлягають збитки власників землі і землекористувачів, утому числі орендаторів, включаючи і неодержані, якщо вони обґрунтовані. Під неодержаним доходом слід розуміти дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувачу тому числі орендатор, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття. Отже, не отримана своєчасно плата оренди за земельну ділянку є неодержаним доходом міської ради.

Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи згідно пунктом 2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Отже, системний аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє зробити висновок, що у випадку не укладення договору оренди, суперфіцію або інших правочинів як правових підстав для користування земельною ділянкою з вини користувача настають правові наслідки, передбачені статтею 157 ЗК України та Порядком. (Правовий висновок Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі №6-2588цс15).

Пункт 4.1.147 ст. 14 Податкового кодексу України дає визначення плати за землю яка є обов'язковим платежем у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до положень Бюдженого кодексу України до доходів загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належать: податок на майно, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування.

З аналізу змісту положень Порядку № 284, можна дійти висновку, що розмір збитків при використанні земель без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) земельної ділянки, дорівнює сумі, яка могла б надійти до місцевого бюджету у разі, якщо б зазначений договір був укладений між орендарем та орендодавцем, або у разі, якщо був би здійснений розрахунок земельного податку. Розмір збитків нараховується на підставі даних нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Рішення виконавчого комітету Лисичанської міської ради № 165 від 26.04.2016 року, не скасовано, відповідачем не оскаржене та є чинними.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність у відповідача зобов'язання по відшкодуванню збитків територіальній громаді м. Лисичанськ, завданих безоплатним використанням землі.

В ході розгляду справи відповідач позов визнав, про що надав письмову заяву.

Згідно приписів ч.ч.1,4 ст. 174 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд зазначає, що визнання позову в даній справі не суперечить закону чи порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Також, згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальні частині рішення посилання на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості суд вважає, що порушене право позивача підлягає судовому захисту, а завдані збитки у вигляді неодержаних доходів у розмірі 15132,98 грн. спричинені територіальній громаді міста Лисичанськ, внаслідок безоплатного використання земельної ділянки площею 112,0 м. кв. , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за період з 26.12.2013 року по 26.12.2016 р. - відшкодуванню у розмірі 15132,98 грн.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, вимоги позивача знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи, також беручи до уваги визнання позову відповідачем, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем було сплачено судовий збір.

Приймаючи до уваги вимоги ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 174, 208, 209, 212-215, 223, 294, 296 ЦПК України, ст.ст. 124, 126, 157, 206 Земельного Кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Лисичанської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення збитків, спричинених внаслідок безпідставного використання земельної ділянки - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь Лисичанської міської ради, код 26522196 збитки у вигляді неодержаних доходів у розмірі 15132 грн. (п'ятнадцять тисяч сто тридцять дві гривні ) 98 коп. спричинені територіальній громаді міста Лисичанськ, внаслідок безоплатного використання земельної ділянки площею 112,0 м. кв. , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за період з 26.12.2013 року по 26.12.2016 р.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь Лисичанської міської ради, код 26522196 суму судових витрат у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.В. Коваленко