Ухвала суду № 68420373, 17.08.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-сс/781/394/17 Слідчий суддя Плохотніченко Л.І.,

Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2017 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Бондарчука Р.А.,

суддів Гончара В.М., Онуфрієва В.М.,

з участю: секретаря Піроженко Д.В.,

прокурора Черниш Г.Р.,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 серпня 2017 року, якою задоволено частково клопотання прокурора відділу прокуратури Кіровоградській області ОСОБА_4 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арештув кримінальному провадженні, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12017120020002121та стосовно підозрюваного

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, українця, одруженого, пенсіонера, інваліда 3 групи, маючого на утриманні 2 неповнолітніх дітей, раніше не судимого,

продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на 8 днів, з 14.08.2017 року по 21.08.2017 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Прокурор відділу прокуратури Кіровоградській області ОСОБА_4 звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда із клопотанням, у кримінальному провадженні № 12017120020002121 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арештустосовно підозрюваного ОСОБА_3 підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 серпня 2017 року задоволено вищевказане клопотання слідчого та щодо підозрюваного ОСОБА_3 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на 8 днів, з 14.08.2017 року по 21.08.2017 року. Також цією ухвалою покладено на ОСОБА_3наступні обовязки: цілодобово не залишати житло, яке розташоване за адресою:Одеська область, Овідіопольський район, с. Молодіжне, вул. Зелена, 40; в разі необхідності за дозволом слідчого або прокурора відвідувати медичні установи для проходження лікування та обстеження; прибувати на першу вимогу до слідчого, прокурора або суду; повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання слідчого, прокурора або суд. Розяснено підозрюваномуОСОБА_3, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право зявлятися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, повязаних із виконанням покладених на нього зобовязань.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що наявні матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача, про те, щоОСОБА_3міг вчинити кримінальне правопорушення, передбаченеч. 4 ст. 296 КК України. ПричетністьОСОБА_3до оголошеної підозри, підтверджується матеріалами клопотання, а саме: протоколом допиту підозрюваного від 25.07.2017 року (а.с. 18-19), протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 21.02.2017 року (а.с 24-27). В ході розгляду клопотання прокурором доведено наявність ризиків вказаних в клопотанні, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

В апеляційній скарзі захисника ОСОБА_2, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою обрати відносно його підзахисного запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що прокурором не доведено, а в клопотанні взагалі відсутні посилання на будь-які доводи щодо неможливості застосування більш мякого запобіжного заходу.

Також слідчим суддею не було встановлено, що його підзахисний має хронічні захворювання., є інвалідом 3-ї групи і має проходити певний курс лікування та реабілітація. Крім того досудове розслідування вже завершено.

Вислухавши доповідача, думку захисника ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Відповідно до ст. 219 ч. 2 КПК України строк досудового розслідування може бути продовжений, але при цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

За змістом ст. 177 ч. 1 п.п. 1, 3, 5 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому кримінальному провадженні; 5) продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до ст. 177 ч. 2 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ст. 177 ч. 1 КПК України.

Слід зазначити, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Також колегія суддів не може не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Під час апеляційного розгляду сторона захисту вказувала на те, що стороною обвинувачення не було доказів про обґрунтовану підозру його підзахисного та наявність ризиків встановлених слідчим, в той же час зазначила про повне визнання вини, викладеної в повідомлені про підозру.

Однак, вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, може бути встановлена виключно під час розгляду матеріалів кримінального провадження по суті.

При цьому, колегія суддів погоджується з думкою слідчого судді, що заявлені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшились і на даний час.

На переконання колегії суддів, завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою неможливе, оскільки на момент постановлення ухвали судом першої інстанції закінчити розслідування не видавалось можливим, тому що необхідно було скласти обвинувальний акт та реєстр до нього.

На думку колегії суддів - необхідність в раніше обраному відносно підозрюваного ОСОБА_3запобіжному заході тримання під вартою не відпала.

На даний час наявні достатні підстави вважати, що за матеріалами даного кримінального провадження стосовно ОСОБА_3існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, на думку колегії суддів обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту забезпечать запобігання встановленим ризикам та виконанню підозрюваним процесуальних обов'язків, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Щодо доводів апеляційної скарги про необґрунтованість висновків слідчого судді з приводу того, що підозрюваний не має на меті переховуватися від слідства, оскільки визнає свою вину не можуть слугувати підставами для скасування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Разом з тим, колегія суддів враховує те, що апеляційним судом Кіровоградської області змінювався обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід з тримання під ватою на домашній арешт.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

На думку колегії суддів, до підозрюваного ОСОБА_3 неможливо застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Належна поведінка підозрюваного ОСОБА_3 на досудовому слідстві не може бути забезпечена шляхом застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт та не зможе запобігти спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших співучасників злочину, вчиняти нові кримінальні правопорушення.

Тому, із врахуванням тяжкості скоєного злочину та його наслідків, серйозності висунутої підозри, особи підозрюваного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, незважаючи, що судимість погашена це в цілому характеризує його з негативної сторони, стану його здоровя, колегія суддів вважає, що на час досудового розслідування ОСОБА_3 правильно застосовано запобіжний захід, а саме у виді домашнього арешту, з покладенням на нього обовязків, передбачених ст. 194 ч. 5 КПК України.

За таких підстав доводи апеляційної скарги є не обґрунтованими, а тому вона задоволенню не підлягає, а відтак ухвалу слідчого судді слід залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 196, 376, 405, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого суддів Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 серпня 2017 року, якою щодо підозрюваного ОСОБА_3 продовжено строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арештув кримінальному провадженні № 12017120020002121 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України строком на 8 днів, а саме: з 14.08.2017 року по 21.08.2017 року,- залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_5 ОСОБА_6