Ухвала суду № 68415105, 15.08.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 608/460/16-цГоловуючий у 1-й інстанції Запорожець Л.М. Провадження № 22-ц/789/520/17 Доповідач - Дикун С.І.Категорія - 57

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Дикун С.І.

суддів - Парандюк Т. С., Храпак Н. М.,

при секретарі - Коваль О.І.

з участю сторін - представника позивача ТзОВ "Кредитні ініціативи" Глущенка І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" Панченка Дмитра Вікторовича на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 14 березня 2017 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_4, третьої особи ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи") звернулось в суд з позовом до ОСОБА_4, третьої особи ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування позову зазначає, що 17 грудня 2012 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було укладено Договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи» права вимоги до кредитних договорів, укладених між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та фізичними особами. Вважає, що згідно з вищезазначеним Договором відбулося відступлення Права вимоги за Кредитним договором № 04-11/100 від 16.11.2007 року, що було укладено між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та фізичною особою - громадянкою України ОСОБА_5 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи».

Банк свої зобов'язання виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_5 кредит у сумі 450000,00 грн., однак остання неналежно виконує взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором, чим грубо порушує його істотні умови, в результаті чого станом на 01.02.2016 року утворилась заборгованість: за кредитом - 340331,53 гривень, по відсотках - 486545,39 гривень.

23.11.2016 року представник позивача подав до суду заяву про уточнення позовних вимог в частині суми заборгованості: станом на 01.02.2016 року в сумі 800058, 16 гривень: за кредитом - 340331, 53 гривні; по відсотках - 459726, 63 гривні.

Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 14 березня 2017 року у задоволенні уточнених позовних вимог ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_4, третьої особи ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ТОВ "Кредитні ініціативи" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги ТОВ "Кредитні ініціативи" задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що суд не звернув уваги на те, що позов пред'явлено не до основного боржника, а до майнового поручителя, який кредитного договору не підписував, а підписував лише договір іпотеки. Наголошує, що боржник жодного разу не звернувся до нового кредитора з вимогою про надання йому підтверджень переходу боргу до ТОВ "Кредитні ініціативи". В матеріалах справи відсутні докази щодо відмови ТОВ "Кредитні ініціативи" прийняти належне виконання, запропоноване боржником. Зазначає, що боржник та майновий поручитель ще з 2014 року (з часу початку слухання цивільної справи за позовом ТОВ "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по кредиту) знали про те, що новим кредитором є ТОВ "Кредитні ініціативи" та жодного разу не звернулись до товариства про надання їм доказів відступлення права вимоги. Вказує, що посилання суду щодо неповідомлення про відступлення права вимоги є також невірними з тих підстав, що у додатку п.20 до позовної заяви міститься повідомлення до ОСОБА_4 про усунення порушень та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки з доказами відправки, в якому вказано, що новим кредитором виступає ТОВ "Кредитні ініціативи". Особа, яка подала апеляційну скаргу, не погоджується з висновком суду, що позивачем не доведено, що позичальник отримала кредитні кошти, оскільки жодних заперечень ні з боку відповідача, ні третьої особи щодо неотримання коштів не заявлялось. Крім того, посилання суду, що вартість іпотеки більша ніж заявлена сума заборгованості в позові не обґрунтована жодною правовою нормою.

У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін за наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи», суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Колегія суддів погоджується із наведеним висновком суду з огляду на нижченаведене.

Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору № 04-11/100 від 16 листопада 2007 року, укладеного між АК Промислово-інвестиційний Банк (закрите акціонерне товариство) в особі керуючого філією «Відділення Промінвестбанку» в м. Чорткові Тернопільської області Савків В.Т., та фізичною особою ОСОБА_5 було укладено договір кредиту, згідно якого банк надає позичальнику кредит у сумі 450000 гривень на умовах, передбачених цим договором (п.п. 2.1 договору). За користування кредитом встановлена відсоткова ставка в розмірі 15, 5 % річних (п.п.2.2 договору) та кінцевий термін повернення кредиту та відсотків встановлений не пізніше 14 листопада 2017 року.

Відповідно до п.п.2.5 договору кредит надавався позичальнику на фінансування будівництва чотирьохкімнатної квартири загальною проектною площею 12,12 м. кв. №15, 5-6 поверх, блок секції №1 по вул.Мостова Бічна,6 в м.Тернопіль.

16 листопада 2007 року з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором ОСОБА_4 виступила перед банком майновим поручителем, уклавши із ЗАТ «Промінвестбанк» відповідний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_4 взяла на себе зобов'язання перед банком відповідати за борговими зобов'язаннями ОСОБА_5 та відповідно до якого вона передала ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в іпотеку наступне майно, а саме: трьохкімнатну квартиру №16, з вбудованою автостоянкою №23, по АДРЕСА_1, загальною площею 100,9 кв.м., житловою площею 50,8 кв.м. Сторони оцінили вищезазначений предмет іпотеки в 354800,00 гривень.

17 грудня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» та Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було укладено Договір відступлення прав вимоги (далі - Договір), відповідно до якого ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи» права вимоги до кредитних договорів укладених між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та фізичними особами.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачку ОСОБА_4 жодного разу ні ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», ні ТОВ «Кредитні ініціативи» не повідомляли про відступлення права вимоги, що суперечить пункту 5.3.4 Кредитного договору № 04/11-100 від 16 листопада 2007 року, яким було прямо передбачено необхідність письмового повідомлення відповідача протягом 5-ти днів про відступлення права вимоги.

Окрім того, первісний кредитор і новий кредитор зобов'язані були повідомити відповідачку про відступлення права вимоги відповідно до норм статтей 516 та 518 ЦК України. Необхідність письмового повідомлення також була прямо передбачена розділом 6 Договору відступлення прав вимоги від 17 грудня 2012 року, на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, чого останнім виконано не було. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. Відповідно до вимог ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Суд зазначає, що однією із правових підстав заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином - відступлення права вимоги (п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України). Відповідно до вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах,що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.

Тому не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про одержання ОСОБА_5 від фактора письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги, оскільки в даному повідомленні, що міститься у матеріалах справи, не має дати відправлення, вихідного номера та відсутні докази вручення вищевказаного повідомлення боржнику. (а.с.54)

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч.3 ст. 10 , ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу;

Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до п.п.5.3.4 кредитного договору вбачається, що банк має право відступити право вимоги за цим договором з наступним повідомленням позичальника про особу нового кредитора протягом -5 днів з моменту укладення банком з цього приводу договору.

Як вбачається з п.2.2. договору про відступлення права вимоги внаслідок передачі (відступлення) Кредитного Портфеля за цим Договором, новий кредитор набуває усіх прав вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення, включно з правом вимагати від позичальників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань, правом на звернення стягнення за зобов'язаннями позичальників на заставлене майно та ін. У випадку, коли забезпеченням є іпотека, що також забезпечує виконання зобов'язань позичальників первісного кредитора, які не вказані у реєстрі позичальників і по зобов'язанням, які не є предметом цього договору, передача прав по такому забезпеченню, не породжує відступлення новому кредитору прав вимоги по зобов'язанням, що не є предметом цього договору.

Згідно з п.4.1. договору про відступлення права вимоги відступлення прав вимоги первісним кредитором новому кредитору, набуття новим кредитом прав вимоги та зміна кредитора за правами вимоги на нового кредитора набувають чинності у день укладення договору, за умови належного оформлення сторонами (підписання та скріплення відбитком печаток сторін) реєстру позичальників. При цьому права вимоги, що виникають у майбутньому, набуваються новим кредитором з моменту їх виникнення, але в будь-якому разі після підписання сторонами реєстру позичальників.

Відповідно до п.6.1. Договору про відступлення права вимоги, враховуючи вимоги чинного законодавства щодо повідомлення первісним кредитором позичальників про здійснення відступлення прав вимоги на користь іншої особи та необхідність новому кредитору повідомити позичальників про виконання грошових вимог шляхом перерахування коштів на нові банківські реквізити, сторони домовились здійснити розсилку повідомлень кожному позичальнику про відступлення прав вимоги за формою, затвердженою додатком №4 та повідомлення про нові банківські реквізити спільними зусиллями. Первісний кредитор повинен протягом 3 банківських днів забезпечити належне оформлення кожного повідомлення для позичальника, шляхом його підписання уповноваженою на це особою(ми) та проставити відбиток печатки, а також надає новому кредитору документи, які підтверджують повноваження уповноважених осіб первісного кредитора, що здійснюють підписання повідомлень.

Згідно з п.8.1. договору про відступлення права вимоги первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору документацію за правами вимоги за кредитами та правами вимоги за забезпеченнями протягом 4 (чотирьох) місяців з дати договору.

Відповідно до п.8.6. договору про відступлення права вимоги кожен факт передачі документації новому кредитору документується актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін за формою, що наведена в додатку №3 цього договору, у двох примірниках (по одному примірнику для кожної сторони).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Така ж норма міститься й у ст. 24 Закону України «Про іпотеку» , відповідно до якої відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавцю, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не було доведене інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За положеннями частин першої і третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 1 ст.1077 ЦК передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1 ст.1078 ЦК).

Договір факторингу є самостійним цивільно-правовим договором, який належить до групи договорів про надання фінансових послуг. Сторонами договору є фактор і клієнт (ст.1079 ЦК). Фактором може бути банк або фінансова установа, а також фізична особа - підприємець, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Клієнтом може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності.

Зміст договору факторингу полягає у переході до фактора права вимоги до боржника, тобто останній зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові та у цьому повідомленні визначено грошову вимогу, яка піддягає виконанню, а також вказано фактор, якому має бути здійснено платіж.

Позивачем не подано до суду першої інстанції для огляду первинних бухгалтерських платіжних та розрахункових документів про надання кредитних коштів ОСОБА_5 та про фактичне отримання нею вказаних коштів, що не дозволяє встановити факти видачі та отримання кредиту відповідачкою. Позивачем не доведено, що відповідачка, як позичальник, отримала кредитні кошти у відповідності до умов, передбачених кредитним договором та не подано жодного боргового документа (заяви на видачу готівки, платіжного доручення на перерахування коштів, меморіального ордера), який би підтверджував факт надання кредиту та, відповідно, і факт отримання кредитних готівкових грошових відповідачкою.

Суду не подано для огляду, підписаного двома сторонами: первісним та новим кредитором, Реєстру Позичальників, як це передбачено розділом 1 Договору від 17 грудня 2012 року, або ж Акту приймання-передачі зобов'язань за первісним кредитним договором, а в матеріалах справи знаходиться тільки витяг з Додатку № 1 до Договору, підписаний не уповноваженою особою від імені позивача, тому неможливо встановити, чи були дійсно передані зобов'язання ОСОБА_5 новому кредитору. Відсутній підписаний двома сторонами: первісним та новим кредитором Акт приймання-передачі зобов'язань за іпотечним договором, а є лише також Витяг з Додатку № 1 підписаний не уповноваженою на це особою від імені позивача із переліком кредитних договорів замість іпотечних із зазначенням іпотечного договору та прізвищем ОСОБА_5 замість відповідачки - іпотекодержателя ОСОБА_4, хоча зобов'язаною особою за іпотечним договором є саме ОСОБА_4 У зв'язку з чим суду не надано доказів чи дійсно передавалися зобов'язання ОСОБА_4 новому кредитору за іпотечним договором.

Також позивачем не надано належного розрахунку заборгованості за кредитним договором, з якого б чітко і однозначно випливало, яким саме чином та за який період пораховані кожна зі складових зазначеної позивачем загальної суми заборгованості станом на 1 лютого 2016 року. Відсутня в матеріалах справи і виписка із рахунку, на якому мав обліковуватися виданий кредит, нараховані відсотки за ним, штрафи та пені, а також фактичні надходження грошових коштів на погашення основного тіла кредиту, нарахованих відсотків, штрафів та пені.

Крім цього, згідно з письмовими поясненнями, поданими представником ТОВ «Кредитні ініціативи» Панченком Д.В. до апеляційного суду 15 серпня 2017 року, у добровільному порядку боржником реалізовано предмет іпотеки та повністю погашена заборгованість по кредиту (кредит закрито). У зв'язку з цим, як зазначає представник позивача, відсутній предмет спору.

Зазначене вбачається також із письмової заяви представника позивача Глущенка І.Г.

Із вищенаведеного апеляційним судом установлено станом на час розгляду справи відсутність заборгованості перед позивачем за кредитним договором № 04-11/100 від 16 листопада 2007 року.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене, підстав до скасування оскаржуваного рішення суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" Панченка Дмитра Вікторовича відхилити.

Рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 14 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області С.І. Дикун