Рішення № 6841296, 15.09.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.09                                                                                           Справа№ 2/170

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю представника позивача Погребняка Д.К., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична компанія “ДК-Право”, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівзахідтрансбуд”, м. Львів про стягнення 4590 грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Юридична компанія “ДК-Право”, м. Львів звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівзахідтрансбуд”, м. Львів про стягнення 4807 грн. 00 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 10.08.2009р. призначив розгляд справи на 03.09.2009р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 15.09.2009р.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг консультативно-правового характеру. Позивач свої зобов’язання щодо надання послуг виконав в повному обсязі, однак відповідач свої зобов’язання щодо оплати вартості робіт виконав частково. На дату звернення до суду заборгованість відповідача становить 3500 грн. 00 коп. У зв’язку з порушенням строків оплати відповідачу нараховано пеню, розмір якої згідно поданого уточнення позовних вимог становить 420 грн. 00 коп., а також втрати від інфляції в сумі 556 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 114 грн. 00 коп.

Представнику позивача роз’яснено його права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 10.08.2009р. не виконав, причин неявки не повідомив, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

18 травня 2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг консультаційно-правового характеру.

За цим договором виконавець (позивач) зобов’язувався надати замовнику (відповідачу) комплекс послуг консультаційно-правового характеру щодо придбання замовником нерухомого майна у відповідності з умовами договору, а замовник зобов’язувався прийняти послуги та здійснювати оплату таких послуг в порядку та в терміни, визначені цим договором.

Згідно п. 1.2. договору від 18.05.2007р., до складу послуг консультаційно-правового характеру включаються такі послуги:

- аналіз норм чинного законодавства України, складення за результатами аналізу висновків та пропозицій щодо придбання нерухомого майна;

- розроблення для замовника загальної схеми придбання нерухомого майна;

- участь в переговорах з контрагентами замовника (продавцем нерухомого майна) щодо погодження умов та порядку придбання нерухомого майна;

- підготовка проектів договорів та інших документів, зокрема проектів попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна, основного договору купівлі-продажу нерухомого майна, договору сервітутного користування під’їзними коліями;

- реєстрація права власності на придбане нерухоме майно, отримання відповідних витягів в БТІ;

- юридичний супровід та консультування замовника щодо придбання нерухомого майна на всіх його етапах;

- контактна робота з державними і недержавними установами і організаціями в процесі оформлення договорів, реєстрації права власності на нерухоме майно замовника.

Відповідно до п. 4.1. договору від 18.05.2007р., вартість послуг, передбачених п. 1.2. договору становить 6500 грн. 00 коп. без ПДВ.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач надав відповідачу відповідні послуги, що підтверджується розробленою схемою придбання об’єкту нерухомості (залізничні колії, будівля насосної), актом приймання-передачі документів №1 від 23.07.2007р. про передачу замовнику (відповідачу) договору купівлі-продажу 30/100 часток пункту прийому та відпуску палива та АЗС від 19.07.2007р. з додатком, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №15324473 від 23.07.2007р., договору сервітутного користування під’їзними залізничними коліями, актом приймання-передачі документів №2 від 31.07.2007р. про передачу замовнику (відповідачу) витягу з єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна №13715716 від 31.07.2007р.

Пунктом 4.2. договору від 18.05.2007р. передбачено, що оплата послуг здійснюється в наступному порядку: 3250 грн. 00 коп. замовник сплачує на поточний рахунок виконавця в термін до 08.06.2007р.; 3250 грн. 00 коп. замовник сплачує на поточний рахунок виконавця після надання послуг протягом 5-ти календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг згідно цього договору.

14.06.2007р. відповідач сплатив позивачу 3000 грн. 00 коп.

14 травня 2008р. позивач надіслав відповідачу лист, в якому просив останнього підписати акти приймання-передачі наданих послуг та оплатити суму заборгованості в розмірі 3500 грн. 00 коп. Відповідач акти приймання-передачі не підписав, мотивів відмови від підписання актів не повідомив, суму заборгованості не оплатив.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати вартості отриманих послуг виконав частково, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 3500 грн. 00 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 5.2. договору від 18.05.2007р., у випадку порушення строків оплати послуг згідно цього договорузамовник сплачує на користь виконавця неустойку (пеню) в розмірі 0,1% від суми заборгованості на кожен день прострочення оплати.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Представником позивача подано уточнений розрахунок пені з врахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Таким чином, позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 420 грн. 00 коп., інфляційні втрати в сумі 556 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 114 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 3500 грн. 00 коп. основного боргу, 420 грн. 00 коп. пені, 556 грн. 00 коп. втрат від інфляції та 114 грн. 00 коп. 3% річних.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівзахідтрансбуд”, м. Львів, вул. Левандівська, 3 (ідентифікаційний код 32639820) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична компанія “ДК-Право”, м. Львів, вул. Володимира Великого, 16, офіс 603 (ідентифікаційний код 33169637) 3500 грн. 00 коп. основного боргу, 420 грн. 00 коп. пені, 556 грн. 00 коп. втрат від інфляції, 114 грн. 00 коп. 3% річних, 102 грн. 00 коп. державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя