Рішення № 6841188, 28.10.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.09                                                                                           Справа № 31/163

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали справи

за позовом:Відкритого акціонерного товариства „Концерн „Хлібпром”, м. Львів

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю „Максим”, м. Самбір Львівської області

про:стягнення 10021,08 грн.

Суддя: Артимович В.М.

При секретарі:Митник М.Б.

Представники

від позивача:Cнєда П.С.- представник;

від відповідача:не з‘явився. Представнику позивача роз’яснено права і обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що сторона подала відповідне клопотання.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Відкритого акціонерного товариства „Концерн „Хлібпром”, м. Львів, надалі - позивач, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Максим”, м. Самбір Львівської області, надалі - відповідач, про стягнення заборгованості в сумі 10021,08 грн.

Ухвалою суду від 13.10.2009 р. про порушення провадження у справі розгляд справи призначено на 28.10.2009 р.

В судове засідання 28.10.2009 р. представник позивача з’явився, надав суду пояснення по суті позовних вимог та документи, що вимагались ухвалою суду. Відповідач явку свого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, причин неявки суд не повідомив, доказів оплати боргу не представив.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 28.10.2009 р. за згодою сторони, присутньої в судовому засіданні, оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 02.11.2009 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Між позивачем та відповідачем 01.02.2008 р. укладено договір поставки продукції № 3/04-05, надалі - договір, згідно умов якого позивач зобов’язувався поставити (передати), а відповідач прийняти та оплатити хлібобулочні, кондитерські вироби та інші продукти харчування. Як зазначено в п. 1.2 договору, цей договір укладено сторонами з метою проведення багаторазових операцій поставки продукції.

Відповідно до п. 3.1 договору ціна по кожній окремій партії продукції визначається постачальником у товарно-транспортних накладних на відпуск хлібобулочних виробів, підпис яких уповноваженим представником покупця свідчить про погодження сторонами ціни переданої продукції. Загальна сума договору визначається на підставі фактично поставленої продукції протягом дії договору та узгодженої на неї ціни відповідно до накладних (п. 3.2 договору).

Згідно з п. 5.2 покупець оплачує вартість поставленої продукції протягом трьох календарних днів з моменту передачі продукції.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 11.04.2009 р. по 17.05.2009 р. позивачем було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 10347,18 грн., що підтверджується наявними у справі товарно –транспортними накладними.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мас виконуватися належним чином і відповідно до вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань.

Проте, всупереч вказаним вище нормам та умовам договору відповідач порушив взяті на себе зобов’язання, сплативши позивачу за отриманий товар кошти в сумі 326,10 грн., внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 01.06.2009 р. склала 10021,08 грн.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач відзиву на позов не подав, доказів оплати основного боргу не представив, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Відкритого акціонерного товариства „Концерн „Хлібпром”, м. Львів, задоволити повністю.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Максим» (81400, Львівська обл., м. Самбір, вул. Валова, 24; код ЄДРПОУ 22394666) на користь Відкритого акціонерного товариства «Концерн «Хлібпром»(79035, м. Львів, вул. Хлібна, 2; код ЄДРПОУ 05511001) основний борг в сумі 10021,08 грн., сплачене державне мито в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

3. Наказ видати відповідно до ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Суддя