Ухвала суду № 68410691, 18.08.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 302/1171/16-к

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

18.08.2017 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі :

головуючого судді Стана І.В.,

суддів Марчука О.П., Феєра І.С.,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

та учасників судового розгляду: прокурора Сирохман Л.І.,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисника адвоката ОСОБА_4,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання, яке подала прокурор Міжгірського відділу Хустської місцевої прокуратури ОСОБА_5, у кримінальному провадженні № 11-кп/777/355/17, за апеляційними скаргами, які подали прокурор Міжгірського відділу Хустської місцевої прокуратури ОСОБА_5 та адвокат ОСОБА_4 в інтересах обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, та адвокат ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В :

вироком Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24 квітня 2017 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець смт. Міжгіря, вул. Набережна, 25, Закарпатської області, громадянин України, українець, неодружений, непрацюючий, учень 2-го курсу Міжгірського професійного ліцею, раніше неодноразово судимий, і, зокрема, згідно вироку Міжгірського районного суду від 02.09.2015 за ч. 3 ст. 185 КК України із призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців і на підставі ст. ст. 75, 104 цього Кодексу звільнений від його відбування з випробуванням з іспитовим строком на два роки,

визнаний винним і йому призначено покарання за ч. 1 ст. 296 КК України, із застосуванням ст. 101 КК України, у виді арешту на строк 30 діб; за ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 101 КК України, у виді арешту на строк 45 діб.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 призначено покарання у виді арешту на строк 45 діб.

На підставі ст. 71 та п. п. "а" п. 2 ч. 1 ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного за цим вироком покарання приєднано невідбуту частину покарання за вироком Міжгірського районного суду від 02.09.2015 й остаточно до відбуття ОСОБА_2 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 7 місяців і 15 днів;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець та мешканець смт. Міжгіря, вул. Гренджі-Донського, 10, Закарпатської області, громадянин України, українець, неодружений, непрацюючий, учень 2-го курсу Міжгірського професійного ліцею, раніше судимий згідно вироку Міжгірського районного суду від 02.09.2015 за ч. 3 ст. 185 КК України із призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк три роки і на підставі ст. ст. 75, 104 цього Кодексу звільнений від його відбування з випробуванням з іспитовим строком на один рік і шість місяців,

визнаний винним і йому призначено покарання за ч. 1 ст. 296 КК України, із застосуванням ст. 101 КК України, у виді арешту на строк 20 діб; за ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 101 КК України, у виді арешту на строк 45 діб.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_3 призначено покарання у виді арешту на строк 45 діб.

На підставі ст. 71 та п. п. "а" п. 2 ч. 1 ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного за цим вироком покарання приєднано невідбуту частину покарання за вироком Міжгірського районного суду від 02.09.2015 й остаточно до відбуття ОСОБА_3 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяців і 15 днів;

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець та мешканець смт. Міжгіря, вул. Ольбрахта, 16 / 16, Закарпатської області, громадянин України, українець, неодружений, непрацюючий, учень 1-го курсу Міжгірського професійного ліцею, раніше не судимий,

визнаний винним і йому призначено покарання за ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 102 цього Кодексу у виді позбавлення волі на строк 6 місяців.

На підставі ст. ст. 75, 104 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного за цим вироком покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення й своєю поведінкою доведе виправлення.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишено без змін і визначено строк дії запобіжного заходу до 23.06.2017 включно.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання зараховано строк застосованого щодо них у межах даного кримінального провадження попереднього увязнення з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі за період з 23.01.2017 до набрання вироком законної сили.

Згідно вироку, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7 визнані винними у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.

30 жовтня 2016 року приблизно о 03-й годині, неповнолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у період іспитового строку, та неповнолітній ОСОБА_7, за попередньою змовою, групою осіб, умисно, таємно, повторно, з метою заволодіння чужим майном шляхом крадіжки, розбили каменем вікно автомобіля марки «Рено-Кліо» сірого кольору, чеської реєстрації 3AS 18-31, що був припаркований по вул. Воззєднання в смт. Міжгіря Закарпатської області, і яким користується гр. ОСОБА_8, та з багажного відділення викрали бензопилу марки «Штіль-362» вартістю 2861,25 грн. та набір головок з трищотками вартістю 408 грн., чим заподіяли потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 3269,25 грн..

05 січня 2017 року приблизно о 21-й годині 30 хвилин, неповнолітній ОСОБА_3, у період іспитового строку, біля входу в кафе «Каштан», безпричинно, у присутності сторонніх осіб, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, у громадському місці пристав до гр. ОСОБА_9, де виражаючи особливу зухвалість, умисно, почав штовхати його руками в область грудей, після чого кулаком правої руки наніс чотири удари в область голови, від яких останній упав на землю, у результаті чого отримав тілесні ушкодження у вигляді синця на шкірних покривах волосистої частини голови в тімяній ділянці та садна із синцем по периферії на шкірних покривах чола зліва, які відповідно до висновку експерта № 7 від 11.01.2017 виникли від дії твердих, тупих предметів по ударному механізму дії і кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоровя.

10 січня 2017 року приблизно о 19-й годині, неповнолітній ОСОБА_2, у період іспитового строку, знаходячись у кафе «Зорепад», що розташоване по вул. Синевирській, 3, у смт. Міжгіря Закарпатської області, безпричинно, у присутності сторонніх осіб, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, у громадському місці пристав до гр. ОСОБА_10, і виражаючи особливу зухвалість, умисно, кулаком правої руки наніс йому два удари в область голови та обличчя, і впавши разом із ним на підлогу, наніс ще декілька ударів кулаками в область голови, у результаті чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді ушитої рани на волосистій частині голови й тімяній ділянці по центру, які відповідно до висновку експерта № 19 від 09.01.2017 виникли від дії твердих, тупих предметів по ударному механізму дії й кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розладу здоровя. Указані дії ОСОБА_2 призвели до припинення роботи кафе «Зорепад» та переривання відпочинку його відвідувачів.

В апеляційних скаргах :

- прокурор, не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження, доведеність вини обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 та кваліфікацію їх дій, вказує на те, що вирок є незаконним у звязку неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначених покарань тяжкості кримінальних правопорушень та особам обвинувачених. Посилається на те, що при призначенні покарання, судом не враховано те, що обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 раніше неодноразово були засуджені за вчинення корисливих злочинів; що обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили злочини під час іспитового строку, вину визнали частково, за місцем навчання характеризуються посередньо; що обвинувачений ОСОБА_7 за місцем навчання характеризується негативно; що за поведінкою обвинувачених ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_7 відсутній контроль боку батьків, про що свідчить вчинення ними злочинів у нічний час та витрачення отриманих за продаж викрадених речей коштів на власні потреби без відому батьків. Тому, прокурор вважає, що призначені обвинуваченим покарання є занадто мякими, недостатніми для їх виправлення та попередження вчинення ними нових злочинів. Просить вирок скасувати, ухвалити новий, яким: - ОСОБА_2 призначити покарання за ч. 1 ст. 296 КК України, із застосуванням ст. 101 КК України, у виді арешту на строк 45 діб; за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки; на підставі ч. 1 ст. 70, п. "а" ч. 1 ст. 72 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк три роки; на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до призначеного ОСОБА_2 покарання частково приєднати невідбуту ним частину покарання за вироком Міжгірського районного суду від 02.09.2016 у виді одного року позбавлення волі, і остаточно, із врахуванням положень ст. ст. 102, 103 КК України, призначити покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки; - ОСОБА_3 призначити покарання за ч. 1 ст. 296 КК України, із застосуванням ст. 101 КК України, у виді арешту на строк 45 діб; за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки; на підставі ч. 1 ст. 70, п. "а" ч. 1 ст. 72 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк три роки; на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до призначеного ОСОБА_3 покарання частково приєднати невідбуту ним частину покарання за вироком Міжгірського районного суду від 02.09.2016 у виді одного року позбавлення волі, і остаточно, із врахуванням положень ст. ст. 102, 103 КК України, призначити покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки; - ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 185 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі на строк три роки й на підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнити від відбування призначеного з випробуванням з іспитовим строком два роки. У ході апеляційного розгляду просить дослідити дані, що характеризують особи обвинувачених.

- адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_3 вказує на те, що вирок у частині кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 та призначення покарання є незаконним через однобічність та неповноту досудового та судового слідства. Посилається на те, що, встановивши в діях ОСОБА_3 склад передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України кримінального правопорушення та призначивши йому покарання, суд застосував закон, який не підлягає застосуванню, що у свою чергу є порушенням ст. 413 КПК України. В обґрунтування вказаного посилається на те, що в матеріалах кримінального провадження відсутні які-небудь докази про грубе порушення ОСОБА_3 громадського порядку з особливою зухвалістю, а також про умисел останнього на порушення громадського порядку та мотив явна неповага до суспільства, у звязку із чим, відсутні обєктивна та субєктивна сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України. Вважає, що неврахування судом указаних обставин вплинуло на вирішення питання про винуватість чи невинуватість обвинуваченого ОСОБА_3, на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність, а також на визначення міри покарання. Крім того, вказує на те, що відповідно до ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення та відсутність у діянні складу кримінального правопорушення, а згідно зі ст. 412 КПК України істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є не закриття кримінального провадження за наявності підстав для його закриття. Просить вирок скасувати, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 закрити;

- адвокат ОСОБА_4 в інтересах обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вказує на те, що вирок є незаконним у звязку з однобічністю та неповнотою судового слідства, що викладені в ньому висновки не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, що призначене ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання не відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів та особам обвинувачених. Посилається на те, що обвинувачені повністю визнали вину у вчиненні передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України кримінального правопорушення, розкаялися у вчиненому та відшкодували завдану ними шкоду. Також вказує на те, що під час судового розгляду не було встановлено час, місце, спосіб, мотив та мета вчинення обвинуваченими передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України кримінального правопорушення й, що показами свідків їх вина у вчиненні такого не підтверджується, і при цьому, ні в обвинувальному акті, ні у вироку не вказано в чому саме полягає порушення громадського порядку та явна неповага до суспільства. Крім того, посилається на те, що судом не взято до уваги як помякшуючу обвинуваченим покарання обставину бажання примиритися з потерпілими, а також те, що за місцем навчання вони характеризуються позитивно. Тому, захисник вважає, що обвинувачені заслуговують на призначення їм покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді двох років позбавлення волі й, що саме таке покарання буде достатнє та необхідне для їх виправлення. Просить вирок змінити, призначивши обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 більш мяке покарання.

15.08.2017 до Апеляційного суду Закарпатської області від прокурора Міжгірського відділу Хустської місцевої прокуратури ОСОБА_5 надійшло клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 строку тримання під вартою до набрання вироком законної сили. У клопотанні прокурор посилається на те, що згідно ухвали Апеляційного суду Закарпатської області від 23.06.2017 строк тримання обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спливає 22.08.2017, однак, зважаючи на те, що останні схильні до вчинення злочинів, раніше були неодноразово засуджені, їх судимості не зняті й не погашені у встановленому законом порядку, що свідчить про те, що, перебуваючи на волі, можуть продовжувати злочинну діяльність, ухилятися від слідства та суду. Просить продовжити обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 строк тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Заслухавши доповідь судді про суть клопотання, думки учасників судового розгляду: прокурора, який підтримав клопотання; обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх захисника адвоката ОСОБА_4, які заперечували щодо задоволення клопотання; перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Враховуючи наявні в матеріалах кримінального провадження дані, що характеризують особи обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (позитивно характеризуються за місцем проживання та посередньо за місцем навчання, раніше судимі, скоїли злочини під час іспитового строку), характер та ступінь тяжкості вчинених ними кримінальних правопорушень (відповідно до ст. 12 КК України передбачений ч. 1 ст. 296 КК України злочин відноситься до злочинів невеликої тяжкості, а передбачений ч. 2 ст. 185 КК України до злочинів середньої тяжкості), колегія суддів приходить до висновку, що існують ризики невиконання обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_2 своїх процесуальних обовязків під час судового розгляду кримінального провадження.

Крім того, враховуючи вищенаведені дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2 його вік (на момент розгляду кримінального провадження є повнолітнім), соціальну та процесуальну поведінку під час досудового розслідування, а також фактичні обставини кримінального правопорушення, колегія суддів вважає, що обвинувачений ОСОБА_2, усвідомлюючи неминучість покарання у виді реального позбавлення волі, перебуваючи на волі, може переховуватись від суду, а тому, інший більш мякий запобіжний захід не забезпечить його належної процесуальної поведінки,у звязку з чим, доводи клопотання прокурора в цій частині, визнаються обґрунтованими.

Разом із тим, колегія суддів необґрунтованими вважає доводи клопотання прокурора про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3. При цьому, колегія суддів враховує вищенаведені дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3, його вік (на момент розгляду кримінального провадження є неповнолітнім), процесуальну поведінку під час досудового розслідування та фактичні обставини кримінальних правопорушень, і вважає, що для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 під час розгляду кримінального провадження достатнім буде застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

З урахуванням вищенаведеного, а також із метою забезпечення в подальшому виконання вироку та запобігання можливим спробам обвинувачених переховуватися від суду, колегія суддів вважає за необхідні продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а обвинуваченому ОСОБА_3 змінити запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт, заборонивши йому відлучатися з місця свого проживання (Закарпатська область, смт. Міжгіря, вул. Набережна, 25) з 20-ї години до 10-ту години та поклавши на нього передбачені п. п. 2, 3, 5, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України обовязки.

Керуючись ст. ст. 177, 199 , 376, 418, 419КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

клопотання, яке подала прокурор Міжгірського відділу Хустської місцевої прокуратури ОСОБА_5, задовольнити частково.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 на 60 днів, тобто до 22 жовтня 2017 року.

У задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 відмовити.

Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_3 відлучатися з указаного місця проживання з 20-ї години до 10-ту години.

На підставі ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 передбачені п. п. 2, 3, 5, 8 ч. 5 цієї статті обовязки: не відлучатися з населеного пункту, в якому проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; не відвідувати місця, де продаються алкогольні напої на розлив; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України і вїзд в Україну.

Встановити строк дії вказаної ухвали з 23.08.2017 до 22.10.2017, включно.

Копію ухвали направити начальнику Закарпатської УВП № 9 та начальнику Міжгірського відділення Хустського відділу ГУНП у Закарпатській області для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: