Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.11.09 Справа№ 32/207
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши матеріали справи
За позовом: Львівської обласної спілки споживчих товариств, м.Львів.
До відповідача: Приватного підприємства „Національне агентство з повернення боргів „Рікавер енд Дебт”, м.Львів.
Про стягнення 6 603,44 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Васьків О.Ю. –начальник юридичного відділу (довіреність вих. №05-13/31 від 14.10.2009р.).
від відповідача: не з’явився.
Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Суть спору: Львівська обласна спілка споживчих товариств, м.Львів звернулася з позовом до Приватного підприємства „Національне агентство з повернення боргів „Рікавер енд Дебт”, м.Львів про стягнення 6 603,44 грн.
Ухвалою суду від 09.10.2009р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 20.10.2009р. Ухвалою суду від 20.10.209р. розгляд справи відкладено з підстав вказаних в даній ухвалі. Рішення прийнято 03.11.2009р.
Представник позивача в судовому засіданні 20.10.2009р. подав клопотання, яким він просить суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі.
Представник позивача в судовому засіданні 03.11.2009р. позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задоволити.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду 09.10.2009р. та 20.10.2009р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив. Про порушення провадження у справі був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №4798196 від 09.10.2009р. –вручено 12.10.2009р. за адресою вказаною позивачем в позовній заяві, а саме: 79068, м.Львів, вул.Гетьмана Мазепи, 7А/84.
На адресу суду повернулися поштові конверти з рекомендованим відправленням відповідачу за адресами: 79012, м.Львів, вул.Гвардійська, 17/6А та 79019, м.Львів, вул.Б.Хмельницького, 55/9 ухвал про порушення провадження у справі з відмітками поштового відділення про те, що ПП „Національне агентство з повернення боргів „Рікавер енд Дебт” за зазначеною адресою не знаходиться, та повернення за терміном зберігання. Вказані поштові конверти надсилалися відповідачу на адреси вказані позивачем в позовній заяві, а саме: 79012, м.Львів, вул.Гвардійська, 17/6А та м.Львів, вул.Б.Хмельницького, 55/9.
На вимогу ухвали суду від 09.10.2009р., позивач надав довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 19.10.2009р. №4253224, надану на його запит державним реєстратором Львівської міської ради, згідно якої Приватне підприємство „Національне агентство з повернення боргів „Рікавер енд Дебт” зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та згідно запису №3 знаходиться за адресою: 79000, м.Львів, Галицький район, вул. Технічна, 1.
На вказану у довідці державного реєстратора адресу господарський суд надсилав ухвалу від 20.10.2009р.
До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006 р. N 01-8/1228).
Отже, господарський суд виконав умови щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.
Станом на 03.11.2009р. докази сплати боргу, відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи від відповідача не надходили.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача, відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:
01.05.2009р. між підприємством Львівська обласна спілка споживчих товариств (орендодавець) в особі голови правління Ванівського М.М. з однієї сторони та Приватним підприємством „Національне агентство з повернення боргів „Рікавер енд Дебт” (орендар), в особі директора Близнюк Г.О. було укладено договір оренди, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м.Львів, вул..Технічна, 1, загальною площею 21,5 кв.м, - під офіс (далі - об’єкт оренди).
Згідно п.1.2., п.3.3. договору оренди технічний стан об’єкта оренди відображено в акті прийом-передачі, що додається до цього договору і є його невід’ємною частиною. Об’єкт оренди вважається прийнятим орендарем в день підписання акта прийому-передачі.
Відповідно до п.4.1. договору оренди орендна плата встановлюється в розмірі 2150,00 грн. на місяць в т.ч. ПДВ та щомісячним перерахуванням орендної плати на індекс інфляції за даними Держкомстату України з розрахунку орендної плати за 1 кв.м в розмірі 100,00 грн. в т.ч. ПДВ. Вартість комунальних та інших послуг входить в орендну плату.
Згідно п.5.2.1. договору оренди орендодавець зобов’язувався передати в користування орендаря об’єкт оренди не пізніше наступного дня після підписання акта прийому-передачі і не вчиняти будь-яких дій щодо об’єкта оренди, які б перешкоджали орендарю користуватись ним.
За умовами п.6.1.2. договору оренди орендар зобов’язувався своєчасно, не пізніше 10-го числа поточного місяця і в повному обсязі здійснювати орендну плату, згідно виставленого орендодавцем рахунку.
Згідно п.7.1.1. договору оренди орендар несе відповідальність перед орендодавцем та за прострочення орендної плати сплачує пеню від суми заборгованості в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.
Термін дії договору оренди визначений сторонами в п.8.1., а саме: з 01.05.2009р. до 30.04.2010р.
Згідно акту прийому-передачі від 01.05.2009р. орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення загальною площею 21,5 кв. м в адмінприміщенні по вул.Технічній, 1, відповідно до договору оренди від 01.05.2009р., який підписаний сторонами та скріплений їх печатками.
Відповідач порушив умови договору оренди щодо сплати орендної плати в строки встановлені умовами договору оренди, відтак у нього є заборгованість за орендну плату за червень, липень та серпень 2009р. в сумі 6 450,00 грн.
Позивач керуючись п.7.1.1. договору оренди нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 153,77 грн.
При прийнятті рішення суд виходить із наступного:
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
За умовами ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Факт передачі в оренду відповідачу нежитлового приміщення загальною площею 21,5 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Технічна, 1, підтверджується актом прийому-передачі приміщення в оренду від 01.05.2009р. підписаним сторонами та скріплений їх печатками.
Відповідач сплатив орендну плату в сумі 2 150,00 грн. лише за травень місяць 2009р., що підтверджується випискою банку від 13.05.2009р.
За період червень, липень та серпень 2009р. борг по орендній платі становить 6 450,00 грн., в строки визначені умовами договору оренди відповідачем не сплачений.
Відтак, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 6 450,00 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Пунктом 7.1.1. договору передбачено, що орендар, несе відповідальність перед орендодавцем та за прострочення орендної плати сплачує пеню від суми заборгованості в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.
Відтак, позивач правомірно нарахував відповідачу пеню із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ, яка згідно поданого ним розрахунку за період з 11.06.2009р. по 20.09.2009р. становить 153,77 грн.
Станом на дату прийняття рішення відповідач заборгованість не сплатив, у встановленому порядку проти позову не заперечив, правом на захист не скористався, відтак враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог повністю.
В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями № 406 від 06.10.2009р. –102,00 грн. держмита і № 405 від 06.10.2009р. –236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 759 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 202,230-231, 283 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства „Національне агентство з повернення боргів „Рікавер енд Дебт” (79000, м.Львів, Галицький район, вул. Технічна, 1; р/р 2600715025 у ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”; МФО 325570; код ЄДРПОУ 35501835) на користь Львівської обласної спілки споживчих товариств (79000, м.Львів, Галицький район, вул. Технічна, 1; р/р 26008101013146 у Львівській філії АБ „Укоопспілка”; МФО 325815; код ЄДРПОУ 01759299) 6 450,00 грн. основний борг; 153,77 грн. пені, 102,00 грн. держмита та 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Суддя
Судове рішення № 6840950, Господарський суд Львівської області було прийнято 03.11.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 32/207. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: