Рішення № 6840908, 11.11.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.09                                                                                           Справа№ 6/205

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго”, м.Львів.

до відповідача: Львівського комунального підприємства “Балатон-409”, м.Львів

про: стягнення 188776грн. 71коп.

                    Суддя Гоменюк З.П.

                                                                       Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача: Горбунова О.А.

від відповідача: Іванюк І.Л.

Представникам сторін, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, права заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області Відкритим акціонерним товариством „Львівобленерго” подано позов до Львівського комунального підприємства “Балатон-409” про стягнення 168672грн. 61коп. заборгованості за спожиту електричну енергію, 11777грн. 72коп. пені, 6216грн. 14коп. інфляційних втрат та 2110грн. 24коп. 3 % річних.

Ухвалою суду від 28.10.2009р. за даним позовом судом порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 11.11.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача у відзиві на позов та у судовому засідання позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, інфляційних втрат та річних визнає повністю, проти стягнення пені в сумі 11777грн. 72коп. заперечує посилаючись на те, що заборгованість виникла у зв”язку із неналежною оплатою населенням вартості спожитої електричної енергії, вина відповідача відсутня. Також представник відповідача просить суд розстрочити визнану заборгованість в сумі 176998грн. 99коп. рівними частинами щомісячно на період до 31.12.2012р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

23 березня 2006р. між ВАТ “Львівобленерго” та ЛП “Балатон-409” укладено договір №90447 про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого, постачальник (позивач) продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача (відповідача) з приєднаною потужністю, вартість якої останній зобов”язується оплачувати на умовах, передбачених даним договором.

Однак, відповідачем своїх зобов”язань належним чином не виконано, його борг за спожиту електроенергію станом на 01.10.2009р. становить 168672грн. 61коп. та не заперечується відповідачем.

Відповідно п.4.2.1. договору №90447 та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, розмір якої відповідно до представленого розрахунку за період з квітня 2009р. по вересень 2009р. становить 11777грн. 72коп.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить стягнути з відповідача відповідно до вимог ст. 625 ЦК України додаткові нарахування із застосуванням індексу інфляції в сумі 6216грн. 14коп. за період з листопада 2008р. по червень 2009р. включно та 3 % річних в сумі 2110грн. 24коп. за період з 01.11.2008р. по 01.10.2009р. (розрахунки долучено до матеріалів позовної заяви).

При прийнятті рішення у даній справі, суд виходив з наступного:

У відповідності до вимог ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Таким чином, підстави виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) встановлені ст. 11 ЦК України, зокрема вони виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами договору.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.          Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до вимог ст.509 ЦК України –зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

ч.6 ст.231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов”язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розглянувши вимоги позивача стосовно стягнення пені, суд зважаючи на те, що заборгованість відповідача виникла в зв”язку з низькою платоспроможністю споживачів послуг ЛКП “Балатон-409” (населення), відсутності регресного відшкодування завданих збитків, вважає за можливе, відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належної до сплати пені до 3925грн. 90коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, враховуючи визнання відповідачем основного боргу, інфляційних нарахувань, трьох відсотків річних та зменшення судом суми пені, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду до 21.12.2012р. рівними частинами щомісячно, суд вважає за можливе задоволити його частково та розстрочити виконання рішення суду на шість місяців рівними частинами, оскільки підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Судові витрати покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст.33,43,49,82,84,121 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Львівського комунального підприємства “Балатон-409”, м.Львів, вул.Гетьмана Мазепи, 11 (ідентифікаційний код 22333481) на користь ВАТ “Львівобленерго”, м.Львів, вул.Козельницька, 3 (ідентифікаційний код 00131587) 168672грн. 61коп. заборгованості за спожиту електроенергію, 3925грн. 90коп. пені, 6216грн. 14коп. інфляційних втрат та 2110грн. 24коп. 3 % річних з розстрочкою виконання на 6 місяців рівними частинами, стягуючи щомісяця по 30154грн. 15коп. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

3. Стягнути з Львівського комунального підприємства “Балатон-409”, м.Львів, вул.Гетьмана Мазепи, 11 (ідентифікаційний код 22333481) на користь ВАТ “Львівобленерго”, м.Львів, вул.Козельницька, 3 (ідентифікаційний код 00131587) 1887грн. 77коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. 00коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

          4. В частині стягнення решти суми пені в розмірі 7851грн. 82коп. –відмовити.

Суддя                                                                                           Гоменюк З.П.