Ухвала суду № 68408054, 04.07.2017, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 2/759/2900/17

ун. № 759/3120/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2017 року м. Київ

суддя Святошинського районного суду м. Києва Ул'яновська О.В. вивчивши заяву голови правління Кредитної спілки «ЗаРаЗ» Абрамовського М.В. про забезпечення позову по цивільній справі за позовними вимогами Кредитної спілки «ЗаРаЗ» до ОСОБА_2 про стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 р. заявник звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, просить суд забезпечити позов, шляхом винесення ухвали про арешт всього належного відповідачу майна та коштів.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Крім того, відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Однак, у клопотанні представника позивача не вказано, яке саме конкретно «інше нерухоме майно» має відношення та значення для розгляду справи безпосередньо, а тому їх неконкретність не може слугавати підставою для накладення арешту.

Оскільки представник позивача не зазначив на яке саме майно необхідно накласти арешт, причини у зв'язку з якими необхідно забезпечити позов, не обґрунтував необхідності накладення арешту та не вказав, яким чином не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене та керуючись, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст.ст. 151-153, 209, 210 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У заяві голови правління Кредитної спілки «ЗаРаЗ» Абрамовського М.В. про забезпечення позову по цивільній справі за позовними вимогами Кредитної спілки «ЗаРаЗ» до ОСОБА_2 про стягнення збитків відмовити.

Копію цієї ухвали направити заявнику

Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя: