Рішення № 6840655, 20.11.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.09                                                                                 Справа № 19/270

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об'єднання”, м.Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськвода” в особі відокремленого підрозділу „Світлічанського управління товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськвода”, смт.Нижнє м.Первомайськ Луганської області

про стягнення 4332304 грн. 63 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – Заславська Н.П., довіреність № 486 від 21.09.2009;

від відповідача –Булана О.С., довіреність №72 від 31.12.2008.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3979689 грн. 09 коп. –боргу за спожиту активну електроенергію; заборгованість по оплаті перетоків реактивної електроенергії в сумі 75981 грн. 91 коп.; 26427 грн. 95 коп. –інфляційних нарахувань; 30146 грн. 51 коп. –3% річних; 220059 грн. 17 коп. –пені за прострочення платежів.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об’єднання”, м.Луганськ (позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю „Луганськвода” в особі відокремленого підрозділу „Світлічанського управління товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськвода” (відповідачем) 05.08.2008 був укладений договір на постачання електричної енергії № А2270, за умовами якого позивач –Постачальник прийняв на себе зобов'язання постачати електричну енергію Споживачу, а відповідач –Споживач оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до нього, що є невід’ємними частинами цього договору.

Відповідач за період березень 2009-серпень 2009 споживав електричну енергію, що підтверджується звітами про витрати електроенергії, які підписані представниками сторін (а.с.24, 28, 32, 36, 41, 45).

Пунктом 9 Додатку „Порядок розрахунків” до договору сторони передбачили, що остаточний розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію та за перетоки реактивної електроенергії Споживач здійснює на підставі рахунків, наданих Постачальником електроенергії протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

На виконання вказаних умов договору позивачем після закінчення розрахункових місяців представнику відповідача під розпис були вручені рахунки на оплату електроенергії.

Але в обумовлений договором строк відповідач оплату у повному обсязі не здійснив та за ним виникла заборгованість за активну електроенергію в сумі 3979689 грн. 09 коп. та заборгованість по оплаті послуг за перетоки реактивної електроенергії на суму 75981 грн. 91 коп.

Також у зв’язку з порушенням відповідачем термінів платежів, йому на підставі п.4.4.1 договору була нарахована пеня за кожен день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у сумі 220059 грн. 17 коп.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних із простроченої суми, відповідачу нарахований індекс інфляції в сумі 26427 грн. 95 коп. та 3% річних в сумі 30146 грн. 51 коп.

Тобто, Споживач порушив умови договору та не сплачував за надані йому послуги у повному обсязі, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 31.10.2009 по справі № 19/270 розгляд справи був призначений на 20.11.2009.

Розпорядженням заступника голови суду, у зв”язку з виходом з відпустки судді Косенко Т.В., призначена до розгляду суддею Ворожцовим А.Г. справа №19/270 передана на розгляд судді Косенко Т.В.

Відповідач відзивом №21/270 від 20.11.2009 вимоги позову визнав частково у сумі заборгованості за активну електроенергію 3879689 грн. 09 коп., за реактивну електроенергію в сумі 75981 грн. 91 коп. Також відповідач просить суд відповідно до ст.83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір неустойки на 50 % посилаючись на наступне.

Відповідач є нерентабельним підприємством, отримуючим субвенцію з державного бюджету, для покриття різниці в тарифах, у зв’язку з тим, що собівартість води значно вища, ніж її відпускна ціна. Вартість фактично спожитої електроенергії враховується при формуванні тарифів на воду, стягнення санкцій у вигляді пені суттєво погіршить фінансовий стан відповідача, призведе до штучного зростання заборгованості, що відобразиться на якості послуг з водопостачання та водовідведення, які надаються споживачам.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З вищенаведеного вбачається, що на виконання умов договору № А2270 від 05.08.2008 позивачем були надані відповідачу послуги з постачання електричної енергії, які останній в свою чергу своєчасно та в повному обсязі не оплатив.

У зв’язку з невиконанням своїх зобов'язань, за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 3979689 грн. 09 коп. за спожиту активну електроенергію за період з березня 2009 по серпень 2009 та за перетоки реактивної електроенергії в сумі 75981 грн. 91 коп., яка підтверджена матеріалами справи.

При розгляді справи було встановлено, що відповідач після подання позову частково сплатив позивачу заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 100000 грн. 00 коп., що підтверджено актом звірення розрахунків від 17.11.2009, який підписаний обома сторонами та доданий до матеріалів справи.

В цій частині провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином стягненню з відповідача підлягає заборгованість у сумі 3879689 грн. 09 коп. за спожиту активну електроенергію за період з березня 2009 по серпень 2009 та за перетоки реактивної електроенергії в сумі 75981 грн. 91 коп.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

У даному випадку сума інфляційних нарахувань склала 26427 грн. 95 коп., 3% річних –30146 грн. 51 коп.

Пунктом 4.1.1. договору передбачена відповідальність відповідача за порушення терміну розрахунку за активну електроенергію у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня.

На підставі цього, позивачем обґрунтовано була нарахована пеня, згідно діючого законодавства, у сумі 220059 грн. 17 коп.

Згідно п.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 1 ст.233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Враховуючи те, що відповідач є нерентабельним підприємством, отримуючим субвенцію з державного бюджету, для покриття різниці в тарифах, у зв’язку з тим, що собівартість води значно вища, ніж її відпускна ціна; що вартість фактично спожитої електроенергії враховується при формуванні тарифів на воду, стягнення санкцій у вигляді пені суттєво погіршить фінансовий стан відповідача, призведе до штучного зростання заборгованості, що відобразиться на якості послуг з водопостачання та водовідведення, які надаються споживачам, господарський суд скориставшись правом, передбаченим ч.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, задовольняє клопотання відповідача і зменшує суму неустойки за порушення зобов"язань за договором на постачання електричної енергії № А2270 до 110029 грн. 59 коп., яка і підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст.ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськвода”, м.Луганськ, кв.Пролетаріату Донбасу, б.166, код 35554719 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об’єднання”, м.Луганськ, кв.Гаєвого, б.35-а, код 31443937, на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання №260363229060 в філії Луганського ОУ ВАТ „Державний ощадний банк”, МФО 304665 заборгованість за активну електроенергію в сумі 3879689 грн. 09 коп.; на поточний рахунок № 2600418745 у ЛОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 304007 заборгованість по оплаті перетоків реактивної електроенергії в сумі 75981 грн. 91 коп., пеню за прострочення платежів –110029 грн. 59 коп., 3% річних –30146 грн. 51 коп., інфляційні нарахування –26427 грн. 95 коп., державне мито у сумі 25500 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ.

3. Провадження у справі в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 100000 грн. 00 коп. припинити.

4.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                             Т.В.Косенко