Рішення № 6840466, 17.11.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.09                                                                                 Справа № 19/104

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „МАКРА ПЛЮС”, м.Донецьк

до Відкритого акціонерного товариства „Стахановський завод феросплавів”, м.Стаханов Луганської області

про стягнення 1669036 грн. 80 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – Ляшко О.І., довіреність №б/н від 22.10.2009;

від відповідача –представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 1519564 грн. 90 коп., пені за час прострочення платежу у сумі 149471 грн. 90 коп.

У судовому засіданні 17.11.2009 представник позивача надав письмове пояснення стосовно стягнення пені та зазначив, що сума 149471,90 грн. фактично складається з індексу інфляції та 3% річних, а в прохальній частині помилково зазначена як пеня. Господарський суд розглянув дане пояснення та прийняв його до розгляду.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Відповідач позов не оспорив, доказів перерахування заборгованості не надав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між товариством з обмеженою відповідальністю „МАКРА ПЛЮС” (позивач, постачальник) та відкритим акціонерним товариством „Стахановський завод феросплавів” (відповідач, покупець) 02.01.2007 був укладений договір поставки №11 (далі –договір), за умовами якого постачальник зобов’язався поставити вугілля покупцю. Сторони домовились, що номенклатура, кількість, якість, ціна та строки поставки вказуються у Специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору (п.1.1 договору).

На виконання вказаного договору 25.09.2008 покупцем за накладними було отримано коксову продукцію належної кількості та якості, що підтверджується актом приймання-передачі від 25.09.2008, податковою накладною №72 від 25.09.2008, видатковою накладною №РН-0000069 від 25.09.2008, квитанцією про приймання вантажу №50548005 від 25.09.2008, сертифікатом якості №40 від 05.09.2008, на суму 965106 грн. 90 коп.

Також 08.09.2008 по накладним було отримано відповідачем вугілля марки Т 13-100 належної якості та кількості, що підтверджується актом приймання-передачі від 08.09.2008, податковою накладною №70 від 08.09.2008, видатковою накладною №РН-0000067 від 08.09.2008, квитанцією про приймання вантажу №50547921 від 08.09.2008 та посвідчення якості №7508 від 08.09.2008 на суму 220692 грн. 00 коп.

Відповідач частково оплатив отриману продукцію згідно рахунка №70 від 23.09.2008 в сумі 105710 грн. 00 коп. (а.с.20).

19.09.2008 відповідачем на виконання умов вказаного договору було отримано вугілля марки Т 13-100 належної якості та кількості, що підтверджується актом приймання-передачі від 19.09.2008, податковою накладною №71 від 19.09.2008, видатковою накладною №РН-0000068 від 19.09.2008, квитанцією про приймання вантажу №50547979 від 19.09.2008 та посвідченням якості №8016 від 19.09.2008 на суму 439476 грн. 00 коп.

Відповідач 09.12.2008 за вих. №08/5437 та №08/5449 направив на адресу позивача листи, в яких визнав суму боргу за поставлену продукцію та просив зменшити її на 50 % (а.с.14-15).

Згідно п.4 договору покупець взяв на себе зобов’язання перерахувати кошти за поставлену продукцію на поточний рахунок постачальника на умовах відстрочки платежу терміном 10 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури та податкових накладних за фактично поставлену продукцію.

Відповідач у передбачений договором строк оплату не здійснив, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 1519564 грн. 90 коп.

Претензія позивача №17/02 від 10.02.2009 залишена відповідачем без відповіді та задоволення (а.с.11).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Отже позивачем правомірно нараховані 3% річних від суми заборгованості, що складає 23347 грн. 90 коп. (по накладній від 25.09.2008 у розмірі 14476 грн. 60 коп., по накладній від 08.09.2008 у розмірі 1839 грн. 70 коп., по накладній від 19.09.2008 в розмірі 7031 грн. 60 коп.), та інфляційні нарахування, які складають 126124 грн. 00 коп. (по накладній від 25.09.2008 у розмірі 80104 грн. 00 коп., по накладній від 08.09.2008 у розмірі 9543 грн. 60 коп., по накладній від 19.09.2008 в розмірі 36476 грн. 40 коп.).

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають до задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.47 Господарського процесуального кодексу України та ч.1 п.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 „Про державне мито” зайве сплачене позивачем при поданні позовної заяви державне мито в сумі 194 грн. 50 коп. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

У судовому засіданні 17.11.2009 за згодою представника позивача були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Стахановський завод феросплавів”, м.Стаханов Луганської області, код 00186513 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „МАКРА ПЛЮС”, м.Донецьк, пр.Панфілова, б.1, код 34746826, заборгованість за поставлене вугілля у сумі 1519564 грн. 90 коп., 3% річних в сумі 23347 грн. 90 коп., інфляційні нарахування в сумі 126124 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 16690 грн. 37 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312 грн. 50 коп., видати наказ.

          3. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „МАКРА ПЛЮС”, м.Донецьк, пр.Панфілова, б.1, код 34746826 зайве сплачене за платіжним дорученням № 524 від 14.10.2009 державне мито в сумі 194 грн. 50 коп.

Повернення державного мита здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду та оригіналу платіжного доручення № 524 від 14.10.2009, яке видати з матеріалів справи.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 23.11.2009.

Суддя                                                             Т.В.Косенко

Помічник судді                                                                                С.А.Кулешова