Рішення № 68403795, 23.08.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.11 Справа № 15/5009/4246/11

Суддя Горохов І.С.

За позовом Державного науково дослідного та проектного інституту титану, 69037, м. Запоріжжя пр. Леніна 180

до відповідача ОСОБА_1 підприємства «Науково виробничий комплекс «Іскра», 69071, м. Запоріжжя, вул.. Магістральна 84

про стягнення 8 587 816,36 грн.

За зустрічним позовом ОСОБА_1 підприємства «Науково виробничий комплекс «Іскра», 69071, м. Запоріжжя, вул. Магістральна 84

до Державного науково дослідного та проектного інституту титану, 69037, м. Запоріжжя пр. Леніна 180

про визнання недійсними договорів

Суддя Горохов І.С.

представники:

від ДНДПІ титану: ОСОБА_2 представник довіреність №723 від 26.07.2011р.

від КП «НВК «Іскра»: ОСОБА_3 представник довіреність №4-23/02юр від 04.01.2011р.

Сутність спору:

Розглянуто позов Державного науково дослідного та проектного інституту титану, м. Запоріжжя до відповідача ОСОБА_1 підприємства «Науково виробничий комплекс «Іскра», м. Запоріжжя про стягнення 8 587 816,36 грн. та зустрічний позов ОСОБА_1 підприємства «Науково виробничий комплекс «Іскра», м. Запоріжжя до Державного науково дослідного та проектного інституту титану, м. Запоріжжя про визнання недійсними договорів про надання поворотної фінансової допомоги.

Ухвалою господарського суду від 26.07.2011 р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 16.08.2011 р. Ухвалою суду від 16.08.2011р. прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов ОСОБА_1 підприємства «Науково виробничий комплекс «Іскра», судове засідання призначено на 16.08.2011р. В засіданні оголошувалась перерва.

В судовому засіданні 23.08.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Позовні вимоги за первісним позов заявлені з наступних підстав: між Державним науково дослідним та проектним інститутом титану і ОСОБА_1 підприємством «Науково виробничий комплекс «Іскра»були укладені договори про надання поворотної фінансової допомоги. ОСОБА_1 підприємством були неналежним чином виконані умови договорів в частині зобовязання повернути кошти у строк визначений договорами. У звязку з чим заявлено до стягнення суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 7 637 900,00 грн., пеню 358 941,77 грн., 3% річних 69 474,59 грн.

Також надано заяву про уточнення позовних вимог, яка по суті є заявою про збільшення розміру позовних вимог в якій інститут титану просить додатково стягнути суму штрафу в розмірі 521 500,00 грн.

Заяву прийнято до розгляду з урахуванням вимог ст. 22 ГПК України.

Представник інституту титану проти зустрічного позову заперечив зазначивши, що визначення поворотної фінансової допомоги та поняття позики в розумінні норм чинного законодавства є східними але не однаковими, а тому твердження щодо необхідності погодження надання або отримання поворотної фінансової допомоги з будь-якими державними органами, в тому числі і з органом управління майном для державних підприємств є хибним, оскільки в жодному нормативному акті законодавства не визначено обовязковості такого погодження. Позиція казенного підприємства з цього приводу на думку інституту титану є хибною. Відповідно до наданого статуту директор має право діяти без довіреності від імені підприємства, представляти його на всіх підприємствах та організаціях, укладати договори. Просить в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Зустрічний позов заявлено з наступних підстав: з посиланням на вимоги ч. 4 ст. 67 Господарського кодексу України та Порядку погодження здійснення запозичення у 2010 році державними підприємствами, господарськими товариствами, акціонерними холдинговими компаніями (крім банків), у статутному фонді яких 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належать державі, та їх дочірнім підприємствами запозичень і забезпечення ними виконання зобовязань за запозиченнями порукою або гарантією, затвердженого постановою КМУ №563 від 07.07.2010р. казенне підприємство повинно було отримати погодження органу управління при укладенні договорів про надання поворотної фінансової допомоги. Такого погодження здійснено не було, у звязку з чим спірні договори укладено з порушенням вимог чинного законодавства України.

Проти первісного позову заперечив з урахуванням обґрунтування вимог за зустрічним позовом.

Представником ОСОБА_1 підприємства заявлено клопотання про залучення до участі у справі Міністерства промислової політики України в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні КП «Науково виробничий комплекс «Іскра», оскільки рішення може вплинути на права та обовязки міністерства.

Заявлене клопотання судом відхилено як безпідставне, оскільки вирішення питання про необхідність погодження щодо надання поворотної фінансової допомоги носить правовий характер та для зясування цієї обставини необхідність залучення міністерства відсутня.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

29.11.2010 року між Державним науково-дослідним та проектним інститутом титану та ОСОБА_1 підприємством «Науково-виробничий комплекс «Іскра»укладено договір № 29/11 про надання поворотної фінансової допомоги в розмірі 50 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Позивач за первісним позовом надає Відповідачеві за первісним позовом поворотну безвідсоткову фінансову допомогу, а Відповідач за первісним позовом зобовязується повернути надані грошові кошти в порядку та умов передбачених даним договором.

Відповідно до п. 1.2 вказаного договору сторони визначили, що поворотна фінансова допомога це сума грошових коштів в національній валюті України, яка передана у користування на визначений строк відповідно до даного договору та не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Відповідно до п. 2.3 вказаного договору, поворотна фінансова допомога надається шляхом перерахування її в повному обсязі на рахунок Відповідача за первісним позовом протягом 2 робочих днів з дня надання письмової або усної заявки.

За вказаним договором Позивач за первісним позовом виконав свої зобовязання в повному обсязі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок відповідача за первісним позовом грошових коштів в сумі 50 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3 від 30 листопада 2010 року.

У визначений п. 3.1. вказаного договору строк, а саме до 30 грудня 2010 року Відповідач за первісним позовом отримані за вказаним договором кошти Позивачеві за первісним позовом не повернув. На час розгляду справи грошові кошти отримані Відповідачем за первісним позовом від Позивача за первісним позовом в якості поворотної фінансової допомоги за договором № 29/11 від 29.11.2010 року в розмірі 50 000 грн. не повернуті та відповідно до акту звірки обліковуються Відповідачем за первісним позовом по бухгалтерському обліку як заборгованість.

04.01.2011 року між Державним науково-дослідним та проектним інститутом титану та ОСОБА_1 підприємством «Науково-виробничий комплекс «Іскра»укладено договір 04/01 про надання поворотної фінансової допомоги в розмірі 900 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Позивач за первісним позовом надає Відповідачеві за первісним позовом поворотну безвідсоткову фінансову допомогу, а Відповідач за первісним позовом зобовязується повернути надані грошові кошти в порядку та умов передбачених даним договором.

Відповідно до п. 1.2 вказаного договору сторони визначили, що поворотна фінансова допомога це сума грошових коштів в національній валюті України, яка передана у користування на визначений строк відповідно до даного договору та не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Відповідно до п. 2.3 вказаного договору, поворотна фінансова допомога надається шляхом перерахування її в повному обсязі на рахунок Відповідача за первісним позовом протягом 2 робочих днів з дня надання письмової або усної заявки.

За вказаним договором Позивач за первісним позовом виконав свої зобовязання в повному обсязі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача грошових коштів в сумі 900 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3 від 05 січня 2011 року.

У визначений п.3.1. вказаного договору строк, а саме до 31 березня 2011 року Відповідач за первісним позовом отримані за вказаним договором кошти Позивачеві за первісним позовом не повернув.

На час розгляду справи грошові кошти отримані Відповідачем за первісним позовом від Позивача за первісним позовом в якості поворотної фінансової допомоги за договором № 04/01 від 04.01.2011 року в розмірі 900 000,00 грн. не повернуті та відповідно до акту звірки обліковуються Відповідачем за первісним позовом по бухгалтерському обліку як заборгованість.

10.01.2011 року між Державним науково-дослідним та проектним інститутом титану та ОСОБА_1 підприємством «Науково-виробничий комплекс «Іскра»укладено договір №10/01/11/11/11 про надання поворотної фінансової допомоги в розмірі 6 500 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Позивач за первісним позовом надає Відповідачеві за первісним позовом поворотну безвідсоткову фінансову допомогу, а Відповідач зобовязується повернути надані грошові кошти в порядку та умов передбачених даним договором.

Відповідно до п. 1.2 вказаного договору сторони визначили, що поворотна фінансова допомога це сума грошових коштів в національній валюті України, яка передана у користування на визначений строк відповідно до даного договору та не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Відповідно до п. 2.3 вказаного договору, поворотна фінансова допомога надається шляхом перерахування її в повному обсязі на рахунок Відповідача за первісним позовом протягом 2 робочих днів з дня надання письмової або усної заявки.

За вказаним договором Позивач за первісним позовом виконав свої зобовязання в повному обсязі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача грошових коштів в сумі 50 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №681 від 13 січня 2011 року на 6 300 000,00 грн. та №2 від 13 січня 2011 року на 200 000,00 грн.

У визначений п. 3.1. вказаного договору строк, а саме до 31 березня 2011 року Відповідач за первісним позовом отримані за вказаним договором кошти Позивачеві за первісним позовом не повернув. На час розгляду справи грошові кошти отримані Відповідачем від Позивача в якості поворотної фінансової допомоги за договором №10/01/11/11/11 від 10.01.2011 року в розмірі 6 500 000,00 грн. не повернуті та відповідно до акту звірки обліковуються Відповідачем за первісним позовом по бухгалтерському обліку як заборгованість.

Позивачем за первісним позовом 08.04.2011 року були надіслані на адресу Відповідача за первісним позовом претензії №№ 366, 367, 368 по кожному із вказаних договорів з вимогою виконання зобовязань за укладеними договорами. Вказані претензії залишились без відповіді та без задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладені господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 67 Господарського кодексу України Державні підприємства, у тому числі господарські товариства (крім банків), у статутному фонді яких державі належить 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв), здійснюють залучення внутрішніх довгострокових (більше одного року) та зовнішніх кредитів (позик), надають гарантії або є поручителями за такими зобов'язаннями за погодженням з Міністерством фінансів України, здійснюють залучення внутрішніх короткострокових (до одного року) кредитів (позик), надають гарантії або є поручителями за такими зобов'язаннями - за погодженням з органом виконавчої влади, який здійснює функції управління державною власністю.

Тобто вказаною нормою цивільного права встановлений особливий порядок укладання кредитних договорів та договорів позик для держаних підприємств. Про що також прямо вказано в «Порядку погодження здійснення запозичення у 2010 році державними підприємствами, господарськими товариствами, акціонерними холдинговими компаніями (крім банків), у статутному фонді яких 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належать державі, та їх дочірніми підприємствами запозичень і забезпечення ними виконання зобовязань за запозиченнями порукою або гарантією», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 563 від 07.07.2010 року, відповідно до норм якого термін запозичення вживається у значенні операції, пов'язаної з укладенням саме кредитного договору, договору позики або випуском облігацій підприємств, у результаті здійснення яких виникають зобов'язання щодо повернення коштів.

Таким чином законодавцем чітко визначений конкретний перелік видів господарсько-правових угод укладання яких потребує погодження з органом управління майном.

Відповідно до положень ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Договір позики вважається безпроцентним, якщо він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує пятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не повязаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін або якщо позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до підпункту 1.22.2 пункту 1.22 статті 1 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств (який був чинний на час укладання договору №29/11) поворотною фінансовою допомогою є сума коштів, передана платнику податку в користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами. Аналогічним чином законодавець і в подальшому в підпункті 14.1.257 пункту 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу, визначив що Поворотна фінансова допомога сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обовязковою до повернення;

При аналізі вказаних норм законодавства, суд прийшов до висновку, що як позика (для юридичних осіб) так і кредит є відплатними договорами, тобто за отримання та користування коштами сторона зобовязана провести оплату іншій стороні шляхом сплати відсотків, в той час поворотна фінансова допомога є безоплатною.

Отже поняття поворотної фінансової допомоги та поняття позики в розумінні норм чинного законодавства є східними але не однаковими. Поняття поворотної фінансової допомоги в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств»існувало до прийняття ч. 4 ст .67 ГК України і Постанови Кабінету Міністрів України № 563 від 07.07.2010 року та продовжує існувати в нормах Податкового кодексу України на даний час. При цьому в жодній нормативному акті законодавства не визначено обовязку погодження надання або отримання поворотної фінансової допомоги з будь-якими державними органами, в тому числі і з органом управління майном для державних підприємств.

Згідно зі ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідності до ст. 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Таким чином, стаття 215 Цивільного кодексу України встановлює загальне правило про те, що правочин є недійсним у зв'язку з недодержанням у момент його вчинення стороною (сторонами) загальних вимог, які необхідні для чинності правочину, передбачених ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Зміст договорів поворотної фінансової допомоги не суперечить Цивільному кодексу України і актам цивільного законодаства, не суперечить інтересам держави і суспільству, його моральним засадам, оскільки в даному випадку одне державне підприємство надавало поворотну фінансову допомогу іншому державному підприємству для запобігання настання негативних наслідків для підприємства та його працівників.

Також відповідно до ч. 2 ст 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. При дослідженні наданих суду документів встановлено що обсяг цивільної дієзданості осіб які підписували оспорюванні договори визначені їх статутами та відповідно до яких Директор має право діяти без довіреності від імені Підприємства, представляти його на всіх підприємствах та організаціях, укладати договори. При дослідженні статутів як позивача так і відповідача судом не встановлено визначення будь-яких обмежень для їх кервників на укладання договорів поворотної фінансової допомоги. Отже в діях осіб які уклали оспорюванні договори відсутні ознаки перевищення наданих їм повноважень.

Також судом не встановлено порушення волевиявлення учасників оспорюванних правочинів відповідно до положень ч. 3 ст 203 Цивільного кодексу України.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Тобто, приписами даної правової норми встановлено, що договір є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або він не визнаний судом недійсним.

Відповідач за первісним позовом Казенне підприємство Науково-виробничий комплекс Іскра не довів суду підстав для визнання спірних договорів укладених між ОСОБА_1 підприємством «Науково-виробничий комплекс «Іскра»та Державним науково-дослідним та проектним Інститутом титану про надання поворотної фінансової допомоги №29/11 від 29.11.2010 р., №04/01 від 04.01.2011 р., №10//01/11/11/11 від 10.01.2011 р. недійсними.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Пунктами 4.1, 4.2, 4.3. кожного із договорів сторони визначили наступне: сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобовязань за даним договором відповідно до норм чинного законодавства України. За несвоєчасне повернення коштів сплачується пеня в розмірі 0,1% за кожний день затримки повернення фінансової допомоги згідно умов встановлених договором. При простроченні повернення фінансової допомоги понад 120 днів додатково стягується штраф в розмірі 7% від суми неповерненої суми фінансової допомоги.

Згідно із п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення повернення поворотної фінансової допомоги Державний науково дослідний та проектний інститут титану нарахував казенному підприємству та заявив до стягнення втрати від інфляційних процесів за період з січня по червень 2011р. 2900 грн. з квітня по червень 2011р. - 185 000 грн., а також 3% річних в розмірі 69 472,59 грн. за період з 01.01 30.06.2011р. 743,83 грн., з 01.04 21.07.2011р. 68 728,76 грн.

Перевіривши розрахунок, суд вважає вимоги про стягнення втрат від інфляційних процесів в розмірі 187 900.00 грн. такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, що стосується 3% річних то суд не погоджується з розрахунком про стягнення №% річних за період з 01.04 21.07.2011р. та вважає, що присудженню до стягнення підлягає сума 68 120,55 грн.. а всього 68 864,38 грн. внаслідок невірності розрахунку.

Також за первісним позовом заявлено до стягнення пеню в розмірі 358 941,77 грн. за період з 01.01.-30.06.2011р. 3843,15 грн., за період з 01.04. 21.07.2011р. 355 098,62 грн. стягнення якої обґрунтовується посиланням на п. 4.2 договору, що за несвоєчасне повернення позичальник сплачує позикодавцю пеню у розмірі 0,1% за кожен день затримки повернення фінансової допомоги згідно умов, встановлених дійсним договором.

Розрахунок пені здійснено з урахуванням вимог чинного законодавства України, а саме в межах подвійної облікової ставки Національного банку України.

Перевіривши розрахунок, суд вважає вимоги про стягнення пені такими, що підлягають частковому задоволенню внаслідок невірності розрахунку, а саме присудженню підлягає пеня в розмірі 355 799,31 грн. за період з 01.01 30.06.2011р. 3843,15 грн., за період з 01.04. 21.07.2011р. 351 956,16 грн.

За первісним позовом заявлено вимоги про стягнення штрафу в розмірі 521 500,00 грн., стягнення якого обґрунтовано посиланням на умови п. 4.3 договорів, а саме: за прострочення понад сто двадцять днів з позикодавця додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від суми непогашеної фінансової допомоги.

Перевіривши розрахунок суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вище викладене, суд вважає за необхідне первісний позов задовольнити частково, в задоволенні зустрічного позову відмовити.

За первісним позовом судові витрати покласти на сторін пропорційно розміру задоволених вимог, за зустрічним позовом судові витрати відносяться на позивача за цим позовом.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарсько процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов Державного науково дослідного та проектного інституту титану задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства «Науково виробничий комплекс «Іскра»69071 Запорізька область м. Запоріжжя, вул. Магістральна 84 код ЄДРПОУ 14313866 на користь Державного науково дослідного та проектного інституту титану 69037 Запорізька область м. Запоріжжя пр. Леніна 180 код ЄДРПОУ 00201081 суму основного боргу в розмірі 7 450 000,00 грн., суму втрат від інфляційних процесів в розмірі 187 900,00 грн., 68 864,38 грн. - 3% річних, 355 799,31 грн. пені, 25 488,86 грн. державного мита та 235,90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 підприємства «Науково виробничий комплекс «Іскра»відмовити.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 29.08.2011 р.