Постанова № 68400287, 16.08.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2017 р. № 820/2477/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання -Ільницької І.Л.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Маслоша С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить суд визнати незаконним та скасувати дисциплінарний наказ Головного Управління Національної поліції в Харківській області № 512 від 15.05.2017, яким наказано "ОСОБА_1 звільнити зі служби в Національній поліції України"; визнати незаконним та скасувати наказ Головного Управління Національної поліції в Харківській області від 18.07.2017 № 446 о/с, яким звільнено згідно з Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 за п. 6 ч. 1 ст. 77 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0082770) з посади інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Чугуївського відділу поліції ГУНП в Харківській області з 18.07.2017; поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 Чугуївського відділу поліції ГУНП в Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18.07.2017 позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Підставою для звільнення зі служби став наказ Головного Управління Національної поліції в Харківській області № 512 від 15.05.2017 "Про накладення дисциплінарного стягнення на інспектора СРПП Чугуївського відділу поліції ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1". Даний наказ був виданий на підставі висновку службового розслідування за фактом звернення громадянина ОСОБА_4 із заявою про нанесення йому тілесних ушкоджень, повідомленням про наявність на сторінці в соціальній мережі інформації з "проросійськими поглядами" та за порушення Правил дорожнього руху. Із вищевказаними наказами позивач не погоджується, вважає їх протиправними, оскільки службове розслідування проведено неповно, не об'єктивно та упереджено.

У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позов у повному обсязі та просили суд його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав письмові заперечення, відповідно до яких зазначив, що службовим розслідуванням встановлено, інспектор сектору реагування патрульної поліції №3 Чугуївського відділу поліції ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 допустив порушення вимог чинного законодавства, а саме: п. 5 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179; ч. 1 та ч. 2 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" в частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів та інших нормативно-правових актів, в частині обов'язку щодо повідомлення до найближчого органу поліції про надходження до поліцейського повідомлення про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці; ч. 1 ст. 123 КУпАП в частині порушення правил переїзду залізничного переїзду. За результатами службового розслідування комісія дійшла висновку, що позивач вчинив дії, які відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України, утворюють склад дисциплінарного проступку, тому він підлягає звільненню зі служби в поліції. У зв'язку із чим просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд проаналізувавши докази в їх сукупності встановив наступне.

Судом встановлено, що наказом начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області від 18.07.2017 №446 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).

Підставою для звільнення зі служби став наказ начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області від 15.05.2017 №512 "Про накладення дисциплінарного стягнення на інспектора СРПП Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1.".

Даний наказ був виданий на підставі висновку службового розслідування за фактом звернення громадянина ОСОБА_4 щодо порушень чинного законодавства, допущених інспектором СРПП Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1

Так, відповідно до висновків службового розслідування відповідачем підтверджено факт допущення інспектором СРПП Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 службової дисципліни. За порушення службової дисципліни, що виразилась в порушенні вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", п. 5 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.09.2016 №1179, а також ч. 1 ст. 123 КУпАП, інспектора поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закон України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно із пунктом 9 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 року №901-VІІІ до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (далі - Дисциплінарний статут).

Статтею 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (стаття 2 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим статутом.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання (стаття 13 Дисциплінарного статуту).

Згідно із статтею 16 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.

У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 року №230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (далі - Інструкція).

Пунктом 2.1 Інструкції передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Судом встановлено, що 08.05.2017 до Головного управління НП в Харківській області надійшло звернення громадянина ОСОБА_4 про порушення чинного законодавства допущених інспектором сектору реагування патрульної служби поліції № 3 Чугуївського відділу поліції ГУ НП в Харківській області ОСОБА_1 Так, ОСОБА_4 повідомив, що 02.05.2017 о 19.35 год. він викликав поліцію в зв'язку з спричиненням йому тілесних ушкоджень ОСОБА_1 Звернення було зареєстровано, відомості про вказаний факт внесені в ЄРДР за ч. 1 ст.125 Кримінального кодексу України, досудове розслідування у кримінальному провадженні триває. Одночасно, ОСОБА_4 повідомив про те що ОСОБА_1 в соціальній мережі розміщує інформацію, яка містить "проросійські погляди".

Відповідо до п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, виконавець (голова, члени комісії) з метою забезпечення повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, має право: виїжджати на місце скоєння дисциплінарного проступку, кримінального чи адміністративного правопорушення, іншої події, що стала підставою для призначення службового розслідування. При цьому він не повинен перешкоджати здійсненню компетентними особами огляду місця події в межах кримінального процесуального чи адміністративного законодавства; викликати осіб РНС, стосовно яких проводиться службове розслідування, а також інших працівників ОВС, інших осіб (за їх згодою), які обізнані або мають відношення до обставин, що стали підставою для призначення службового розслідування, й одержувати від них письмове пояснення, форма якого наведена в додатку до цієї Інструкції, або усні пояснення, а також документи, які стосуються службового розслідування; проводити одночасні опитування осіб, у поясненнях яких про обставини порушення є суттєві розбіжності. Одночасне опитування проводиться за згодою опитуваних осіб, про його проведення складається довідка; здійснювати фіксацію технічними засобами за згодою особи, з якою проводиться бесіда, її усних пояснень. Така згода оформлюється в письмовому вигляді, підписується опитуваним та приєднується до матеріалів службового розслідування; ознайомлюватися і вивчати в установленому порядку відповідні документи, що мають відношення до службового розслідування, у разі потреби - знімати з них копії і приєднувати до матеріалів службового розслідування; користуватися в установленому порядку обліками та інформаційними базами МВС, ГУМВС, УМВС, ВНЗ; залучати в разі потреби відповідних фахівців і отримувати від них консультації, пояснення, роз'яснення з питань, що можуть сприяти проведенню службового розслідування; отримувати та збирати згідно із законодавством України матеріали, що стосуються службового розслідування, у тому числі від інших органів державної влади та місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб, за запитом начальника, який призначив службове розслідування, чи інших уповноважених осіб; у разі необхідності проведення значного обсягу дій звертатися з рапортом до начальника, який призначив службове розслідування, про продовження строку службового розслідування та (або) додаткове залучення працівників з метою своєчасного його завершення; у разі проведення службового розслідування у складі комісії та незгоди з рішенням голови або інших членів комісії щодо встановлених фактів, визначення ступеня відповідальності винних або з інших принципових питань подавати мотивований рапорт (доповідну записку) на ім'я начальника, який призначив службове розслідування, у якому викладати свою думку та пропозиції щодо результатів розслідування.

Таким чином, службове розслідування повинно проводитись повно, всебічно, об'єктивно з дослідженням усіх обставин справи.

Поряд із тим, суд зазначає, що під час проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 посадовими особами ГУНП в Харківській області були взяті лише до уваги заява та пояснення ОСОБА_4 та дані із сторінки в соціальній мережі - vk.сom, що належить ОСОБА_1

Відповідачем в ході службового розслідування не було опитано інших осіб, які обізнані або мають відношення до обставин, що стали підставою для призначення службового розслідування, тобто учасників події, що відбулась 02.05.2017р., не було опитано працівників управління патрульної поліції екіпажу № 0504, які прибули за викликом до місця події, не вивчено документів, що були складені на місці події.

Під час розгляду даної справи, судом було досліджено відеозапис із нагрудного відеореєстратора працівників патрульної поліції екіпажу № 0504, які прибули на місце події.

Так, відповідно до вказаного відео, 02.05.2017 о 20 год 24 хв. наряд поліції приїхав на місце події. О 20 год. 36 хвилин 50 секунд громадянин ОСОБА_4 в присутності працівників патрульної поліції зазначив, що не ОСОБА_1 наносив йому тілесні ушкодження, інший чоловік його бив і був одягнений у костюм та вказав що поліція відпустила чоловіка який його вдарив. (а.с. 118)

Крім того, під час розгляду справи, судом були допитані свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які повідомлені про кримінальну відповідальність за надання неправдивих свідчень, які також зазначили, що ОСОБА_1 не бив ОСОБА_4

З врахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що під час службового розслідування Головним управлінням Національної поліції в Харківській області не було дотримано вимог п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Інструкції щодо проведення повного, всебічного, об'єктивного розслідування з дослідженням усіх обставин справи, матеріали справи зазначених доказів не містять.

Щодо посилань відповідача на те, що під час проведення службового розслідування проводився моніторинг сторінки в vk.сom, що належить ОСОБА_1 та ГУНП в Харківській області з'ясовано, що користувач викладав відеозаписи і зображення, які мають різкі "проросійські погляди", принижують честь Українського народу та виправдовують дії країни - агресора на сході України, суд зазначає наступне.

Огляд скріншотів вказаних сторінок не надав можливості суду зробити висновок про погляди позивача, оскільки для оцінки змісту та направленості поглядів вказаних сторінок необхідні висновки компетентних спеціалістів або експертів. Посилання ж представника відповідача на обставини, які не можливо перевірити у зв'язку з тим, що сторінка в соціальній мережі не існує і тому не підлягає огляду та дослідженню безпосередньо у судовому засіданні, судом не можуть бути прийняті, як належні та допустимі докази існування у позивача тих чи інших поглядів та переконань.

Крім того, скріншоти сторінок із соціальних мереж свідчать не про наявність якихось конкретних поглядів і переконань, а лише на ту обставину, що на сторінках міститься інформація про відправника відеозапису особою "Ігор Циганков" за часом останні завантаження 28.01.2016, зміст зазначених відеозаписів до суду не подано.

Разом з тим суд звертає увагу, що позивач проходив переатестацію, та відповідно до атестаційного листа від 05.09.2016 ОСОБА_1 за висновком безпосереднього керівника начальника "Відданий справі служіння українському народові. Службою в Національній поліції пишається. Займаній посаді відповідає".

Щодо посилань відповідача на те, що ОСОБА_1 в порушення ч. 2 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" не повідомив про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій, зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції, суд не приймає до уваги, оскільки орган поліції про події, що відбулись 02.05.2017 був повідомлений за викликом на номер "102" у зв'язку з чим прибув екіпаж патрульної поліції № 0504, таким чином, поліція була повідомлена про зазначену подію та вживала заходів у встановленому законом порядку.

Відповідно до пунктів 8.1 Інструкції підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. В описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла(и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного (пункт 8.3 Інструкції).

Досліджений в судовому засіданні висновок службового розслідування не відповідає вищезазначеному припису, оскільки не містить відомостей про мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності.

Щодо посилань відповідача на те що 09.01.2017 року ОСОБА_1 був притягнений до адміністративної відповідальності працівниками Управління патрульної поліції за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ст. 123 КУпАП та 31.01.2017 року сплатив штраф суд зазначає наступне.

Як зазначив ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності він повідомляв безпосереднього керівника, однак будь яких належних та допустимих доказів до суду позивачем не подано. З пояснень начальника СРПП Чугуївського ВП ГУНП в харківській області ОСОБА_8 та начальника СРПП № 2 Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 вбачається, що про притягнення до адміністративної відповідальності позивач не повідомляв. За таких обставин суд приходить до висновку, що факт притягнення позивача до адміністративної відповідальності може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Так, відповідно до пункту 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач при призначенні дисциплінарного стягнення як звільнення повинен керуватись співрозмірністю проступку з мірою покарання за такий вчинок, однак матеріали службового розслідування не містять доказів дотримання п. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України при визначенні виду дисциплінарного стягнення.

Суд зазначає, що відповідно до п. 5 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України "Про Національну поліцію", інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності; справедливості, неупередженості та рівності.

Поряд із тим, відповідачем у висновку службового розслідування та наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності не зазначено, в чому саме полягало порушення норм Правил етичної поведінки поліцейських ОСОБА_1

Суд, не приймає до уваги посилання позивача, що в межах службового розслідування йому не було запропоновано надати письмові пояснення в межах службового розслідування, оскільки в матеріалах справи міститься пояснення позивача від 12.05.2017 року де він на підставі ст. 63 Конституції України відмовився їх надати. Вказане пояснення складене за формою, визначеною додатком до Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, містить підпис позивача, що підтверджено позивачем в судовому засіданні. При цьому позивачем в судовому засіданні не зазначено за яких інших обставин могло бути складено ним вказане пояснення.

Також суд не приймає до уваги твердження позивача, що він був звільнений у період тимчасової непрацездатності, оскільки надані до суду листки непрацездатності та виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, які містяться в матеріалах справи не містять доказів перебування позивача на лікуванні 18.07.2017р.

Проаналізувавши вищевикладені обставини, приймаючи до уваги те, що суб'єктом владних повноважень не доведено суду належними та допустимими доказами факту правомірності застосування до позивача заходу дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, а оскаржуваний наказ № 512 від 15.05.2017 видано необґрунтовано, без врахування всіх обставин і підстав справи, з порушенням діючого законодавства, аналіз якого проведено в даній постанові, без дотримання принципу пропорційності, що має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення, суд вважає необхідним скасувати наказ Головного Управління Національної поліції в Харківській області № 512 від 15.05.2017 про накладення дисциплінарного стягнення на інспектора СРПП Чугуївського відділу поліції ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги безпідставність та неправомірність наказу Головного Управління Національної поліції в Харківській області № 512 від 15.05.2017 про накладення дисциплінарного стягнення суд приходить до висновку, що звільнення позивача відбулось незаконно, відтак наказ від 18.07.2017 № 446 о/с про звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0082770) з посади інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Чугуївського відділу поліції ГУНП в Харківській області є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Враховуючи протиправність наказу про звільнення позивача, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 належить поновити на посаді старшого інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Чугуївського відділу поліції ГУНП в Харківській області.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Отже, постанову суду в частині поновлення позивача на посаді слід звернути до негайного виконання.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги ОСОБА_1 є такими, що підлягають задоволенню з підстав викладених вище.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування наказу - задовольнити.

Скасувати наказ Головного Управління Національної поліції в Харківській області № 512 від 15.05.2017 про накладення дисциплінарного стягнення на інспектора СРПП Чугуївського відділу поліції ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1.

Скасувати наказ Головного Управління Національної поліції в Харківській області від 18.07.2017 № 446 о/с про звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0082770) з посади інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Чугуївського відділу поліції ГУНП в Харківській області.

Поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 Чугуївського відділу поліції ГУНП в Харківській області.

Звернути до негайного виконання постанову суду в частині поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної служби поліції № 3 Чугуївського відділу поліції ГУ НП в Харківській області.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текс постанови складено 21 серпня 2017 року.

Суддя Д.А. Волошин