Постанова № 68400157, 16.08.2017, Сумський окружний адміністративний суд

С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2017 р. Справа № 818/651/17

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шаповала М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Гонтаренко І.І.,

представника позивача - В.М. Сивенка,

представника відповідача - С.В. Сумцової,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства Сумської обласної ради "Паливкомуненерго"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення головного управління Державної фіскальної служби України в Сумській області (ГУ ДФС у Сумській області) від 25.04.2017 № 0001311407, яким визначено комунальному підприємству Сумської обласної ради "Паливокомуненерго" (КП СОР "Паливокомуненерго") грошове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 690177 грн. та штрафних санкцій у сумі 172544 грн.

Свої вимоги позивач мотивує безпідставним висновком посадових осіб податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства за результатами господарських операцій з ТОВ "Фірма Тіра", ТОВ "Будівельно-монтажне управління", ТОВ "Юмкомтек", ТОВ "ТГ "Форвард", ТОВ "Донугле Спецстрой", ПП "РМУ-27", ТОВ "Аякс і Ко", ПАТ "ПТМ", ПП "Фірма "Віком", ТОВ "Тег", ТОВ "Карботрейд" за травень 2014 року - грудень 2016 року, через відсутність підтвердження реальності здійснення операцій. Позивач зазначив, що господарські операції з вказаними контрагентами носили реальний характер та підтверджуються первинними документами, які були надані податковому органу під час перевірки.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з підстав, зазначених у позові та додаткових поясненнях (т. 3, а.с. 190-198, 206-211), підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях (т.1, а.с. 19-22, 226-233) та зазначив, що причиною донарахування зобов'язання з податку на додану вартість стало зменшення за результатами перевірки позивача податкового кредиту з податку на додану вартість у загальному розмірі 690177 грн., по операціях з ТОВ "Фірма Тіра", ТОВ "Будівельно-монтажне управління", ТОВ "Юмкомтек", ТОВ "ТГ "Форвард", ТОВ "Донугле Спецстрой", ПП "РМУ-27", ТОВ "Аякс і Ко", ПАТ "ПТМ", ПП "Фірма "Віком", ТОВ "Тег", ТОВ "Карботрейд", оскільки по даних правочинах за травень 2014 року - грудень 2016 року не встановлено реальність здійснення господарських операцій з придбання вугілля різних марок по ланцюгу постачання вказаними контрагентами постачальниками у відповідні періоди.

Вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд визнає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, на підставі наступного.

У судовому засіданні встановлено, що посадовими особами податкового органу у період з 27.03.2017 по 04.04.2017 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка КП СОР "Паливокомуненерго", за результатами якої складено акт від 11.04.2017 за №161/18-28-14-07/38522721/57 (т. 1, а.с. 33-114).

За наслідками перевірки ГУ ДФС у Сумській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001311407 від 25.04.2017, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 690177 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 172544 грн. (т. 1,а.с. 8-10).

Підставою для прийняття цього оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: пп. "а" п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України за результатами господарських операцій з ТОВ "Фірма Тіра", ТОВ "Будівельно-монтажне управління", ТОВ "Юмкомтек", ТОВ "ТГ "Форвард", ТОВ "Донугле Спецстрой", ПП "РМУ-27", ТОВ "Аякс і Ко", ПАТ "ПТМ", ПП "Фірма "Віком", ТОВ "Тег", ТОВ "Карботрейд", проведених в травні 2014 року - грудні 2016 року з придбання вугілля різних марок.

Такий висновок податкового органу суд визнає необґрунтованим.

У період травень 2014 рік - грудень 2016 рік між позивачем та ТОВ "Фірма Тіра", ТОВ "Будівельно-монтажне управління", ТОВ "Юмкомтек", ТОВ "ТГ "Форвард", ТОВ "Донугле Спецстрой", ПП "РМУ-27", ТОВ "Аякс і Ко", ПАТ "ПТМ", ПП "Фірма "Віком", ТОВ "Тег", ТОВ "Карботрейд" були укладені договори на придбання вугільної продукції різних марок згідно відповідних специфікацій (т. 1, а.с. 115-116, 144-149, 152-154, 159-161, 166-167, 176-178, 193-199, 203-208, 215-220, т.3, а.с.171-184, т. 5, а.с.121-124).

Факти здійснення реальних фінансово-господарських операцій між КП СОР "Паливокомуненерго" та зазначеними контрагентами підтверджуються наступними первинними документами, що містяться в матеріалах справи (т.1, а.с. 117-143, 150-151, 155-158, 162-165, 168-175, 179-192, 200-202, 209-214, 221-223, 238, 249-251, т. 2, а.с. 6-12, 30-41, 63-71, 80-83, 187-214, т. 3, а.с. 27-51, 53-55, 118-123, 157-162, т. 4, а.с. 102-105, т. 5, а.с. 119, 125-140): копіями залізничних накладних, копіями посвідчень про якість вугілля, копіями видаткових накладних, копіями актів здачі-приймання робіт, копіями актів приймання-передачі вугільної продукції, копіями сертифікатів, копіями виписок банку, копіями платіжних доручень, копією рахунку на оплату, копією листа-пояснення директора ПП "Фірма "Віком" від 10.08.2017 №10/08 щодо поставки вугілля на адресу позивача.

Придбаний у ТОВ "Фірма Тіра", ТОВ "Будівельно-монтажне управління", ТОВ "Юмкомтек", ТОВ "ТГ "Форвард", ТОВ "Донугле Спецстрой", ПП "РМУ-27", ТОВ "Аякс і Ко", ПАТ "ПТМ", ПП "Фірма "Віком", ТОВ "Тег", ТОВ "Карботрейд" товар був поставлений позивачу та у подальшому використаний у власній господарській діяльності, а також реалізований іншим контрагентам-покупцям та населенню, що підтверджується копіями укладених договорів, копіями специфікацій, видаткових накладних, довіреностей на отримання товару, платіжних доручень, рахунків-фактур, виписок з банку, товарно-транспортних накладних, актів прийому-передачі, копіями прибуткових касових ордерів, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 281, копіями прибуткових накладних та накладних на внутрішнє переміщення товару, копіями видаткових накладних на реалізацію придбаного вугілля, копіями актів списання (т. 1, а.с. 239-248, т. 2, а.с. 2-5, 14-29, 43-62, 73-79, 85-90, 91-186, 216-250, т. 3, а.с. 1-26, 56-117, 125-156, т. 3, а.с. 212-239, т .4, а.с. 1-101, 106-250, т. 5, а.с. 1-115, 141-160).

Враховуючи наведене, суд визнає, що господарські операції позивача з ТОВ "Фірма Тіра", ТОВ "Будівельно-монтажне управління", ТОВ "Юмкомтек", ТОВ "ТГ "Форвард", ТОВ "Донугле Спецстрой", ПП "РМУ-27", ТОВ "Аякс і Ко", ПАТ "ПТМ", ПП "Фірма "Віком", ТОВ "Тег", ТОВ "Карботрейд" носили реальний характер та були фактично виконані, що підтверджується первинними документами податкового та бухгалтерського обліку, на момент проведення податкової перевірки КП СОР "Паливокомуненерго" мало в наявності всі податкові накладні, належним чином зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також всі інші первинні бухгалтерські документи, що підтверджують законність та обґрунтованість включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

На підставі викладеного суд визнає, що КП СОР "Паливокомуненерго" правомірно включило операції по придбанню вугілля від ТОВ "Фірма Тіра", ТОВ "Будівельно-монтажне управління", ТОВ "Юмкомтек", ТОВ "ТГ "Форвард", ТОВ "Донугле Спецстрой", ПП "РМУ-27", ТОВ "Аякс і Ко", ПАТ "ПТМ", ПП "Фірма "Віком", ТОВ "Тег", ТОВ "Карботрейд" до складу податкового кредиту за період травень 2014 рік - грудень 2016 рік.

Порядок нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість регулюється Податковим кодексом України. Спірні операції охоплюють період травень 2014 рік - грудень 2016, за який норми Податкового кодексу України зазнали певних змін, однак, фактично їх зміст залишився незмінним.

Так, відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій серед іншого з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно норм пункту 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Згідно п. 198.6 ст.198 ПК України редакція не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Положення п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України визначають, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Зазначені норми Податкового кодексу України прямо вказують на те, що передумовою щодо невіднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість є той факт, коли відповідні товари/послуги не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України. Отже, можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, використання придбаного товару (послуги) у власній господарській діяльності, а також фактичне виконання господарської операції за наслідками якої виникає право на податковий кредит з податку на додану вартість.

Оскільки позивачем була отримана вугільна продукція, що підтверджується зазначеними вище документами бухгалтерського та податкового обліку, зауваження до оформлення яких у податкового органу відсутні, дана продукція була використана у власній господарській діяльності, у КП СОР "Паливокомуненерго" були всі підстави на отримання податкового кредиту.

Доводи представників відповідача про відсутність доказів одержання (купівлі) ТОВ "Фірма Тіра", ТОВ "Будівельно-монтажне управління", ТОВ "Юмкомтек", ТОВ "ТГ "Форвард", ТОВ "Донугле Спецстрой", ПП "РМУ-27", ТОВ "Аякс і Ко", ПАТ "ПТМ", ПП "Фірма "Віком", ТОВ "Тег", ТОВ "Карботрейд" - контрагентів КП СОР "Паливокомуненерго", відповідної кількості вугілля від інших суб'єктів господарювання (т. 1, а.с. 87), та посилання на незначну кількість трудових ресурсів у контрагентів позивача, відсутність основних засобів, наявність розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та сумами податкового кредиту з деякими контрагентами, не подання податкової звітності контрагентами позивача, суд визнає недостатніми підставами для висновку про порушення КП СОР "Паливокомуненерго" податкового законодавства, оскільки відсутній обов'язок набувача товарів перевіряти походження придбаного ним товару по ланцюгу аж до виробника. Крім іншого, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Зазначене узгоджується з позицією Європейського Суду з прав людини, викладеною в Рішенні від 22 січня 2009 року у справі «Булвес проти Болгарії», в якому Суд зазначив, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість, і, як наслідок, сплачувати податку на додану вартість повторно разом з пенею. Такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

З урахуванням наведених правових норм, суд визнає, що доводи податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту за травень 2014 року - грудень 2016 року на суму податку на додану вартість у розмірі 690177грн. є необґрунтованими.

Посилання посадових осіб податкового органу про не надання на перевірку жодного документу, який підтверджує походження придбання товару, його властивості та виробника, судом не приймаються до уваги, оскільки, як встановлено в судовому засіданні, посвідчення про якість вугілля, сертифікати та залізничні накладні були надані під час перевірки, при цьому дані сертифікати, паспорти якості вугілля містять відомості про номери залізничних вагонів, якими було доставлено цей товар підприємству, відповідні номери залізничних вагонів, зазначені у сертифікатах, паспортах, збігаються з відповідними номерами у залізничних накладних, що підтверджують факт отримання цього вугілля підприємством позивача, а отже, в силу приписів ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, вказане є підставою для проведення бухгалтерського обліку господарських операцій, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у сумі 1684 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4394 від 03.05.2017 (т.1, а.с.3). Таким чином, КП СОР "Паливокомуненерго" необхідно відшкодувати витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Сумській області в сумі 1684 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Комунального підприємства Сумської обласної ради "Паливкомуненерго" до Головне управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області № 0001311407 від 25 квітня 2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість Комунальному підприємству Сумської обласної ради "Паливкомуненерго" на загальну суму 862721 (вісімсот шістдесят дві тисячі сімсот двадцять одна) грн., із них 690177 грн. за основним платежем і 172544 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на користь Комунального підприємство Сумської обласної ради "Паливкомуненерго" в рахунок повернення судового збору 1684 (одна тисяча шістсот вісімдесят чотири) грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 19 серпня 2017 року.

Суддя М.М. Шаповал