Рішення № 6839765, 02.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/383 02.09.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 112140,00 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача: Зименко А.І. - предст. за довір.;

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 02.09.2009р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія” до Суб»єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь позивача суми в розмірі 112140,00 грн. та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2009р. порушено провадження у справі №35/383, розгляд справи призначений на 27.07.2009р.

22.07.2009 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання позивач не з»явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез»явлення суд не повідомив, заяв, клопотань суду не подав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2009 №35/383 розгляд справи відкладений до 12.08.2009.

В судовому засіданні 12.08.2009 року представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з»явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/383 від 06.07.2009 не виконав, витребуваних судом документів не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2009 №35/383 розгляд справи відкладений до 02.09.2009.

В судовому засіданні 02.09.2009 представник позивача подав суду заяву про зміну підстав позову і розміру позовних вимог відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 78498,00 грн., та документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/383 від 06.07.2009.

В судовому засіданні 02.09.2009 відповідач визнала позовні вимоги в повному обсязі та просить суд відстрочити виконання рішення на 16 місяців згідно графіку зазначеному у заяві.

Представник позивача проти відстрочки не заперечує.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Платіжним дорученням від 26.12.2008р. Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія” (далі позивач) було помилково перераховано на розрахунковий рахунок Суб»єкта підприємницької діяльності-фізичної особи (далі - відповідач) суму в розмірі 112 140,00 грн. як попередню оплату за суборенду нежитлового приміщення згідно Договору суборенди нежитлового приміщення №1/02-09.

Договір суборенди нежитлового приміщення №01/02-09 від 24.12.2008 було укладено між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія»(Суборендар).

Відповідно до умов даного Договору орендар повинен був передати Суборендарю приміщення під офіс.

Сторони домовились, що орендна плата буде нараховуватись суборендарю з дати підписання Акту приймання-передачі (п.7.1 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи нежитлове приміщення позивачу не було передане, взаємовідносини за даним Договором між сторонами не відбувались. Зазначений факт підтвердили представники сторін у судовому засіданні.

01.06.2009 позивач звернувся до відповідача з листом вих.№308, в якому просив повернути грошові кошти у розмірі 112140,00 грн., як помилково перераховані.

Однак, звернення позивача було залишено відповідачем без реагування.

Під час розгляду справи позивач зменшив розмір позовних вимог, відповідно до яким просить суд стягнути з відповідача 78498,00 грн.

Зважаючи на відмову відповідача в добровільному порядку повернути помилково перераховані йому 78498,00 грн., позивач, посилаючись на норми ст.1212 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача вказані кошти в примусовому порядку, як безпідставно ним отримані.

Відповідач в судовому засіданні визнав позов в повному обсязі та просив розстрочити виконання рішення на 16 календарних місяців від дати набрання чинності рішення суду в наступному порядку: починаючи із місяця набрання рішенням законної сили щомісячно до 20 числа кожного поточного місяця на суму не менше 4906,13 грн., за винятком 16-го місяця, в якому оплатити 4906,05 грн. Витрати на оплату держмита та ІТЗ судового процесу на суму 867,58 грн. оплатити до 20 числа першого місяця, який слідує за місяцем набрання законної сили рішенням суду.

Позивач проти розстрочки виконання рішення не заперечував.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач суду не надав суду належних та допустимих доказів наявності правових підстав для отримання грошових коштів у розмірі 78498,00 грн.

Однак, при цьому, на звернення позивача з проханням повернути грошові кошти, як такі що помилково перераховані, відповідач не відреагував, кошти не повернув.

Загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави наведені в ст. 1212 глави 83 Цивільного кодексу України, згідно з якою особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Винятки наведені в ст. 1215 Цивільного кодексу України, згідно з якою не підлягає поверненню безпідставно набуті:

1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;

2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Платіж, здійснений позивачем згідно з платіжним дорученням від 26.12.2008 не відноситься до вищевказаного переліку, а тому грошові кошти у розмірі 78498,00 грн. повинні бути повернуті відповідачем, як безпідставно ним отримані.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позов визнала в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача безпідставно отриманих ним грошових коштів в розмірі 78498,00 грн. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 867,58 грн. (за домовленістю сторін) покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1212, 1215 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02121, АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_1 у Першій Київській філії ВАТ «ВіЕйБі Банк», МФО 321637, код ЄДРПОУ 321637), а у випадку відсутності коштів, з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія” ( 79000, м. Львів, вул. Коперніка, 39/1, п/р 26002238777001 в ЗГРУ КБ Приватбанк м. Львів, МФО 325321, код ЄДРПОУ 13816938) безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 78498,00 грн. (сімдесят вісім тисяч чотириста дев»яносто вісім гривень 00 коп.), 867,58 грн. (сімсот шістдесят сім гривень 58 коп.) державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розстрочивши виконання рішення на 16 календарних місяців від дати набрання чинності рішення суду в наступному порядку: починаючи із місяця набрання рішенням законної сили щомісячно до 20 числа кожного поточного місяця на суму не менше 4906,13 грн., за винятком 16-го місяця, в якому оплатити 4906,05 грн. Витрати на оплату державного мита та ІТЗ судового процесу оплатити до 20 числа першого місяця, який слідує за місяцем набрання законної сили рішенням суду.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання повного тексту рішення: 26.10.2009 року