Ухвала суду № 68395844, 18.08.2017, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/2378/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2017 року слідчий суддя Краснолиманського міського суду Донецької області Ткачов О.М., при секретарі Грицай Н.І., розглянувши в судовому засіданні в м.Лиман клопотання старшого слідчого Лиманського відділення поліції Слов*янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області ОСОБА_1про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

18.08.2017 року старший слідчий Лиманського ВП Слов*янського ВП ГУНП в Донецькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором Лиманського відділу Слов*янської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_2про арешт майна, в якому просить накласти арешт на :майно, а саме: на врожай сільськогосподарської культури соняшника, що зростає на земельних ділянках з кадастровими номерами №1423083200100630023, площею 90,5157 га та №1423083200100630024 площею 85,6677 га шляхом накладання заборони для будь-яких сторонніх осіб розпоряджатися будь-яким чином та користуватись врожаєм сільськогосподарської культури - соняшника, що зростає на зазначених земельних ділянках до вирішення питання про його збирання та подальшу реалізацію в дохід держави в межах кримінального провадження для забезпечення відшкодування заподіяної матеріальної шкоди від самовільного захоплення зазначених двох земельних ділянок.

В судовому засіданні він своє клопотання підтримав та просив надати йому дозвіл на здійснення цієї процесуальної дії.

В ЄРДР за № 12017050420000762 від 20.07.2017 року ,занесено повідомлення про кримінальне правопорушення за ознаками складу злочину передбаченого ст.197-1 ч.1 КК України з тих обставин, що 20.07.2017 року до Лиманського ВП Словянського ВП ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення від старшого оперуповноваженого УЗЕ в Донецькій області ДЗЕ ГУНП НП України ОСОБА_3 щодо виявлення факту самовільного зайняття в травні 2016 року двох земельних ділянок з кадастровими номерами №1423083200100630023, площею 90,5157 га та №1423083200100630024 площею 85,6677 га, розташованих на території Лиманської міської Ради посадовими особами СПП «СКС-АГРО», ЄДРПОУ 30298688.

Як вбачається з наданих доказів , а саме : протоколів огляду, повідомлень та актів складених посадовими особами Держкадастру, протоколу допиту свідка, є всі підстави вважати, що посадовими особами скоєнне діяння яке містить склад злочину передбаченого ст.197-1 ч.1 КК України.

Суддя, заслухавши участників процесу та дослідивши матеріали справи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, ч.2 п.7 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, а арешт майна є один з видів заходів забезпечення кримінального провадження.

В ч.1 ст.170 КПК України зазначено- Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини другої цієї статті - арешт майна допускається з метою забезпечення:збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з частиною третьою цієї статті - у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як вбачається з наданих доказів , майно, відповідно до якого ставиться питання про накладення на нього арешту, відповідає критеріям зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України- Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Необхідність обрання цього запобіжного заходу дійсно обумовлена ризиками передбаченими ст.170 КПК України, що доведено стороною обвинувачення.

Крім того , суд визначеє, що незадоволення клопотання сдідчого про арешт цього майна може призвести до втрати доказів по цьому кримінальному провадженню і у зв*язку з цим відсутністю можливості притягнення винної особи до кримінальної відповідальності.

Таким чином , оскільки майно , відповідно до якого ставиться питання про накладення на нього арешту відповідає критеріям зазначеним у статті 98 КПК України, стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, іншим чином у передбаченому законом порядку заявник не може забезпечити збереження його як доказ в кримінальному провадженні, то слід накласти арешт на це майно.

Керуючись ст.ст.170-173, 309-310 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого Лиманського відділення поліції Слов*янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області ОСОБА_1про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на: врожай сільськогосподарської культури соняшника, що зростає на земельних ділянках з кадастровими номерами №1423083200100630023, площею 90,5157 га та №1423083200100630024 площею 85,6677 га шляхом накладання заборони для будь-яких сторонніх осіб розпоряджатися будь-яким чином та користуватись врожаєм сільськогосподарської культури - соняшника, що зростає на зазначених земельних ділянках до вирішення питання про його збирання та подальшу реалізацію в дохід держави в межах кримінального провадження для забезпечення відшкодування заподіяної матеріальної шкоди від самовільного захоплення зазначених двох земельних ділянок.

Роз'яснити заінтересованим особам, що відповідно до ст.174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя -