Рішення № 6838848, 12.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/614 12.11.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромаркет «Заріна» до фізичної особи-підприємця Паталах Олег Михайлович про стягнення заборгованості та штрафних санкцій суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Федоренко Л.Б. (довіреність № 1 від 10.11.2009р.);

від відповідача: не з’явились;

12.11.2009р. у судовому засіданні, за згодою представника позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агромаркет «Заріна»(надалі ТОВ «Агромаркет «Заріна», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Паталах Олега Михайловича (надалі Паталах О.М., відповідач) 26134 грн. основного боргу, 1464, 03 грн. інфляційних, 470, 11 грн. –3% річних та 3134, 84 грн. пені, а всього 31202, 98 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором № 10 від 16.03.2009р. зобов’язання щодо оплати переданого товару виконані не у повному обсязі. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму пені, інфляційних збитків та трьох процентів річних.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємця згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 26.10.2009р. наявна у матеріалах справи).

Провадження у справі порушено ухвалою від 20.10.2009р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2009 року між ТОВ «Агромаркет «Заріна»та фізичною особою-підприємцем Паталах О.М. укладено договір № 10 за умовами якого продавець зобов’язувався передати у власність покупця, а покупець зобов’язувався прийняти і оплатити товар на умовах викладених в договорі.

Згідно п. 1.2, 1.3, 2.4 договору асортимент, ціна за одиницю на момент відвантаження і кількість товару вказуються в специфікації або накладній на товар; загальна сума договору визначається по сумі всіх накладних по яких товар поставляється покупцю; передача товару покупцю здійснюється по накладній.

На виконання договору позивачем передано відповідачу товару (крупа манна) згідно накладних № 0009/03 від 16.03.2009р. на суму 46284 грн., № 0008/05 від 13.05.2009р. на суму 45000 грн., належним чином засвідчені копії яких наявні у матеріалах справи.

Згідно з п. 8.3 договору, договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до розірвання його обома сторонами, а в частині взаєморозрахунків –до моменту проведення повних розрахунків між сторонами. Доказів розірвання договору, припинення договірних відносин в період здійснених поставок продукції з приводу оплати якої виник спір, за вказаним договором суду не представлено, у зв’язку з чим зазначені у позовній заяві накладні свідчать про поставку продукції в межах укладеного договору.

Оплата поставленого товару відповідачем здійснена не у повному обсязі (банківські виписки на підтвердження часткової оплати залучені до матеріалів справи), заборгованість перед позивачем станом на день вирішення спору складає 26 134 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень п. 3.1 Договору № 10 від 16.03.2009р. розрахунок за товар (крупу манну) переданий згідно накладних № 0009/03 від 16.03.2009р., № 0008/05 від 13.05.2009р. мав бути здійснений відповідачем протягом 3 днів з моменту поставки шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця чи іншими способами передбаченими чинним законодавством України.

Зазначені строки відповідачем порушені, що підтверджується датами проведених оплат за переданий товар, заборгованість відповідача перед позивачем складає 26 134 грн. та станом на час вирішення спору не погашена. Враховуючи відсутність доказів повної оплати переданої продукції згідно зазначених видаткових накладних, вимоги про стягнення суми основного боргу визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем за поставлений товар, прострочення оплати за накладними зазначеними у позовній заяві, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 1464, 03 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 470, 11 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Щодо вимог про стягнення неустойки у вигляді пені в сумі 3134, 84 грн. обчисленої позивачем виходячи з суми прострочення виконання зобов’язання суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином в силу наведених положень законодавства пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін). Оскільки, факту погодження нарахування пені у випадку прострочення грошових зобов’язань за несвоєчасну оплату переданого товару позивачем не доведено, відповідних положень якими сторони передбачили таку відповідальність в договорі № 10 від 16.03.2009р. не міститься, вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, доказів здійснення розрахунків за договором № 10 від 16.03.2009р. у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача 26134 грн. основного боргу, 1464, 03 грн. інфляційних збитків, 470, 11 грн. 3% річних.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 312, 03 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 487, 74 грн..

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Паталах Олега Михайловича (03150, м. Київ, вул. Горького 155, кв. 131, р/р 2600200930055 в Правекс Банк м. Київ, МФО 321983, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. номер 2789401015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромаркет «Заріна»(юрид. адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе 12-А, приміщення 31; адреса: 16500, Чернігівська обл., м. Бахмач, вул. Б. Хмельницького 23, р/р 260043013326 в ВАТ «Європейський газовий банк»м. Київ, МФО 380430, ідент. код 36087589) 26134 грн. (двадцять шість тисяч сто тридцять чотири гривні) основного боргу, 1464, 03 грн. (одну тисячу чотириста шістдесят чотири гривні 03 копійки) інфляційних збитків, 470, 11 грн. (чотириста сімдесят гривень 11 копійок) 3% річних, 487, 74 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 74 копійки) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 23.11.2009